Постанова № 13363674, 16.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.11.10Справа №2а-10347/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополь АР Крим, діючого в інтересах держави в особі Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні»

до Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод»

про стягнення 1700,00 грн. заборгованості,

за участю представників:

від позивача Іваніченко О.П., довіреність № 201 від 16.08.2010 року;

від відповідача не зявився;

від прокурора Шерстяних О.О., посвідчення № 10095;

Суть спору: Прокурор Центрального району м. Сімферополь АР Крим, діючий в інтересах держави в особі Відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Кримському регіоні» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» 1700,00 грн. заборгованості зі штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про електроенергетику.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В зазначених вище ухвалах помилково було зазначено назву позивача як ВАТ «Феодосійський приладобудовий завод», в той час як вірною назвою відповідача є ВАТ «Феодосійський приладобудівний завод», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 58.01.29-46/857. У звязку з цим суд виправляє помилки, допущені в ухвалах суду від 09.08.2010 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.11.2010 року, прокурор та представник позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду відгук на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що штрафні санкції нараховані позивачем без урахування вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою заборонено нарахування неустойки (штрафу,пені) під час дії мораторію.

Вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 361 Закону України про прокуратуру однією з форм представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі передбачені Законом України «Про електроенергетику» (далі по тексту Закон).

Одними з головних засад державної політики в сфері електроенергетики відповідно до ст. 5 Закону є створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів.

Відповідно до ст. 9 Закону державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики.

Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право: давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; давати споживачам та суб'єктам електроенергетики приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці; надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації електричних і тепловикористовуючих установок споживачів, якщо це створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, здоров'ю населення; застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському регіоні» діє відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Держенергонагляд у Кримському регіоні» Державного підприємства НЕК «Укренерго», затвердженого наказом НЕК «Укренерго» від 21.03.2006 року.

Відповідно до Положення метою і завданням ВП «Держенергонагляд у Кримському регіоні» є сприяння забезпеченню сталого функціонування обєднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави й здійснення контролю за дотриманням субєктами електроенергетики, субєктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії, вимог нормативно правових і нормативно технічних актів у сфері виробництва, поставки й споживання електричної та теплової енергії.

Таким чином, судом встановлено, що ВП «Держенергонагляд у Кримському регіоні», реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, є субєктом владних повноважень.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються Законами України «Про електроенергетику», «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами.

Обовязки і відповідальність споживачів електричної енергії передбачені ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність (ст. 27 Закону).

Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці у тому числі за: за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання передбачений відповідним положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1999 року № 1312 (далі по тексту Положення).

Згідно з п. 7 Положення рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.

Рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду.

Постанова або розпорядження про накладення штрафу складається у двох примірниках. Перший примірник постанови або розпорядження залишається в органі, який її оформив. Другий примірник у 3-денний термін після оформлення постанови або розпорядження надсилається (видається повноважному представнику) для сплати штрафу суб'єкту господарювання.

Судом встановлено, що позивачем 04.08.2009 року винесено припис № 04/06-0143, яким позивачу приписано в строк до 04.11.2009 року усунути порушення вимог чинного законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання

Посадовими особами позивача 18.12.2009 року було проведено позапланову перевірку відповідача щодо виконання вимог припису № 04/06-0143 від 04.08.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт (протокол) № 04/06-0058 від 18.12.2009 року, в якому зафіксовано невиконання відповідачем вимог припису № 04/06-0143 від 04.08.2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки 20.04.2010 року позивачем винесена постанова № 109кр про накладення на відповідача штрафу у розмірі 1700, 00 грн. за порушення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» та ст. 31 Закону України «Про теплопостачання» в частині невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Згідно з п. 10 Положення суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.

Відповідно до п. 11 Положення рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач зазначив про те, що штрафні санкції нараховані позивачем без урахування вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою заборонено нарахування неустойки (штрафу,пені) під час дії мораторію.

Суд не погоджується з доводами відповідача в зазначеній частині, враховуючи наступне.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 1 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), стосуються вимог, зобовязань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 цього Закону.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачена пряма заборона нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань, у тому числі поточних грошових зобовязань, зобов'язань щодо сплати страхових внесків, зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) протягом дії мораторію.

Однак, суд звертає увагу на те, що штрафні санкції застосовані до відповідача не за невиконання перелічених вище зобовязань, а за порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики та теплопостачання. Такі штрафні санкції нараховуються в незалежності від зобовязань (грошових, поточних грошових зобовязань зі сплати податків, страхових внесків), які виникли до введення в дію мораторію чи під час його дії, мають самостійний характер та іншу правову природу.

Висновки суду щодо можливості застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики та теплопостачання обґрунтовані, зокрема тим, що порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування до відповідача на підставі постанови № 109кр від 20.04.2010 року штрафу у розмірі 1700,00 грн.

До матеріалів справи не додано доказів того, що постанова про накладення штрафу № 109кр від 20.04.2010 року була оскаржена відповідачем в адміністративному або судовому порядку, внаслідок чого штраф за порушення законодавства в сфері електроенергетики відповідач повинен був сплатити протягом 30 днів з дня прийняття постанови.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що у встановлений законодавством строк постанова позивача виконана не була.

Відповідно до п. 10 Положення у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не було надано жодного доказу на підтвердження того, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1700,00 грн. заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.11.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 22.11.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський приладобудівний завод» (98105, АР Крим, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе,48; ЄДРПОУ 1408055; р/р № 26009310350120 в ПИБ м. Феодосія, МФО 324388) на користь державного бюджету 1700,00 грн. заборгованості за порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики та теплопостачання (код платежу 21081100 на р/р 31112106700024 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740709).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.