Ухвала суду № 133635283, 28.01.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6052/16-к

Провадження № 1-кс/591/80/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржників адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат звернулася із зазначеною скаргою, яку мотивувала тим, що 30.12.2025 року постановою прокурора ОСОБА_5 було закрито кримінальне провадження №42016200000000133 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 та ч.1 ст.367 КК України. Вважає, що вказана постанова прокурора є протиправною, безпідставною, винесеною на підставі матеріалів досудового розслідування, яке проведено неповно, упереджено, з метою не допустити притягнення осіб, які винні у протиправній діяльності, до кримінальної відповідальності. Зазначила, що вирішуючи питання про закриття, органами досудового розслідування не було усунуто недоліків слідства, які зазначені в попередніх ухвалах слідчих суддів, якими скасовувались постанови про закриття цього ж кримінального провадження, не проведено ефективних слідчих дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин завдання потерпілому тілесних ушкоджень. За таких обставин, просила оскаржувану постанову скасувати.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали вимоги поданої скарги. Вважали, що наведені у скарзі та в судовому засіданні обставини є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Прокурор, рішення якого оскаржується, стверджував, що у кримінальному провадженні не здобуто належних і допустимих доказів, які б свідчили про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 співробітниками Сумського МВ, а також про їх наявність у період з 08.03.2016 по 10.03.2016. Такі обставини тільки зазначаються скаржником в усних та письмових заявах. Скаржник та його представник не зазначають які слідчі дії ще необхідно провести. За таких обставин, вважав, що підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження відсутні.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження №42016200000000133, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Під час розгляду скарги встановлено, що з 04.05.2016 року досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42016200000000133, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.1 ст.367 КК України.

У вказаному провадженні 30.12.2025 року прокурором винесена постанова про закриття кримінального провадження через відсутність, на його переконання, події кримінального правопорушення.

Водночас, досліджені матеріали кримінального провадження №42016200000000133 містять інформацію про те, що ОСОБА_4 був о 4-30 год 08.03.2016 року затриманий правоохоронними органами. Під час затримання він тілесних ушкоджень не мав, а вперше про наявність таких ушкоджень дізнається його захисник ОСОБА_6 о 14 год 10.03.2016 року та фіксує їх.

Таким чином, не можна заперечувати того, що у ОСОБА_4 10.03.2016 року були тілесні ушкодження. А, враховуючи, що в цей час ОСОБА_4 перебував під контролем держави, зокрема органів досудового розслідування та уповноважених службових осіб ІТТ і конвою, його твердження, що тілесні ушкодження утворились в результаті неправомірних дій з боку працівників поліції є небезпідставними.

В той же час, органами досудового розслідування так і не було встановлено, яким чином ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, якщо ОСОБА_4 зазнав тілесних ушкоджень не унаслідок протиправних дій працівників поліції, то органи досудового розслідування так і не встановили: а звідки вони з`явились у особи, яка перебувала під контролем державних органів, не надано жодного альтернативного пояснення походження таких тілесних ушкоджень.

Тобто, у даному кримінальному провадженні не встановлено фактичних обставин, а, відповідно, необґрунтованими є висновки прокурора про відсутність події кримінального правопорушення.

При цьому, слід звернути увагу на те, що у своїх численних рішеннях, у тому числі щодо України, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на відсутність ефективного і ретельного розслідування фактів отримання особами, що знаходились під контролем держави, тілесних ушкоджень, через те, що за його результатами не було встановлено походження тілесних ушкоджень заявників. І, як наслідок, у зв`язку з цим констатував, що мало місце порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.

У рішеннях «Ярошовець і інші проти України», «Поміляйко проти України», «Савіцький проти України» ЄСПЛ вказував на те, що органи влади завжди повинні сумлінно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень.

Крім того, у вказаних рішеннях ЄСПЛ зазначає, що коли вся чи значна частина інформації щодо подій, про які йдеться, відома виключно органам влади - як це має місце у справі щодо ув`язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, - і коли у таких осіб під час їхнього ув`язнення з`являються тілесні ушкодження, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції факту. При цьому тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення.

В даному ж випадку, як зазначалось вище, прокурор, виносячи постанову про закриття кримінального провадження, не навів жодного переконливого доказу щодо обставин, за яких ОСОБА_7 зазнав тілесних ушкоджень, і не спростував належними, допустимими і беззаперечними доказами доводів останнього про побиття його працівниками поліції після затримання, які з огляду на заяви потерпілого, наявні фотознімки і покази адвоката ОСОБА_6 є цілком правдоподібними.

Таким чином, в даному випадку, під час досудового розслідування не з`ясованими залишились обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні в силу вимог ст.91,92 КПК України, і, відповідно, органами досудового розслідування не виконане завдання кримінального провадження.

Враховуючи такі обставини, вважаю, що скарга ОСОБА_4 є обґрунтованою та наявні підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.9, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарних сферах прокуратури Сумської області ОСОБА_5 від 30.12.2025 року про закриття кримінального провадження №42016200000000133 - скасувати.

Матеріали кримінального провадження №42016200000000133 повернути до прокуратури Сумської області.

Ухвала не оскаржується.

Слідчий суддя ОСОБА_1