Ухвала суду № 133635247, 28.01.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/302/26

Провадження № 1-кс/591/276/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням погодженим прокурором, яке мотивував тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Сумській області розслідується кримінальне провадження № 42025200000000156 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Досудовим розслідуванням перевіряється факт того, що мешканець мешканцем м. Суми, за попередньою змовою з невстановленими особами та з корисливих мотивів, організував схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України. 22.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук в домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_4 , під час якого вилучено майно. Оскільки вказане майно є речовим доказом, просив накласти на нього арешт з метою їх збереження.

В судове засідання учасники не з`явились, надіслали заяви про можливість розгляду клопотання без їх участі.

У зв`язку з відсутністю учасників процесу, на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, Слідчим управлінням ГУНП в Сумській області розслідується кримінальне провадження № 42025200000000156 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на рушницю «ИЖ 27 ЕМ» заводський номер НОМЕР_1 .

Але, такий предмет з огляду на внесені у ЄРДР відомості не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025200000000156 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, оскільки очевидно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За таких обставин, підстав для накладення арешту на вказані речі у даному кримінальному провадженні немає, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1