Постанова № 13363251, 03.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2010 р.Справа №2а-14200/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Сімферопольського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.11.10р. надійшов адміністративний позов Сімферопольського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сумою 969,37грн.

Ухвалою суду від 15.10.10р. відкрито провадження у адміністративній справі, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом зясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 02.12.10р.

В судовому засіданні 02.12.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, проти їх задоволення не заперечувала, зазначивши, що нею добровільно було погашено частину суми заборгованості.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для уточнення позовних вимог.

03.12.10року у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зміну позовних вимог, та просив стягнути з відповідачки заборгованості сумою 919,37грн., а також надав суду письмове клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідачка, повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, явку повноважного представника не забезпечив.

Розглянувши клопотання сторін, суд приходить до висновку, що перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження не має та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом зясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі статей 36, 39 Закону України від 02.03.2000 року №1533-ІІІ "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування", якою районний центр зайнятості, як місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості, наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, що утворилась внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обовязків та зловживанням щодо виплаченої допомоги у звязку з безробіттям.

З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст.17, 18 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення", для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Крім того, у відповідності до частини 2 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення", Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" № 47 від 24 червня 1991 року державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості тощо.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Сімферопольський районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1, за її особистою заявою від 26.01.05р. була зареєстрована у Сімферопольському районному центрі зайнятості як безробітна 19.01.05р. по 23.01.06 (а.с.9,11). Власноручною заявою від 26.01.05р. повідомила позивача про відсутність у неї заробітку та інших передбачених законодавством доходів і в разі працевлаштування укладенні цивільно-правової угоди, трудової угоди, зайняття іншої діяльності, що дає дохід, повідомити про це позивача (а.с.10).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У відповідності до цієї правової норми відповідачці надано статус безробітної та згідно статей 22 і 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю, про що свідчить наказ Сімферопольського районного центру зайнятості №НТ0050123 від 26.01.2005року (а.с.12).

Відповідно до зазначеного наказу відповідачу призначено допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів з 26.01.05р. по 20.01.06р. За вказаний період позивачем надано відповідачці допомогу по безробіттю сумою 969,37грн., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка-розрахунок (а.с.8).

За результатами звірки даних з державним реєстратором позивачем виявлено відомості щодо реєстрації відповідачки фізичною особою-підприємцем та факт приховування відповідачкою ведення підприємницької діяльності при наданні їй статусу безробітної. За наслідками виявлення факту необґрунтованого отримання допомоги за період з 26.01.05р. по 24.02.06р. позивачем прийнято наказ від 06.08.2010р. №20 "Про відшкодування необґрунтовано отриманої допомоги гр.ОСОБА_1." (а.с.7)

Згідно з Довідкою та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з 25.10.95р. Сімферопольською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим зареєстрована фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис реєстраційної дії 21340170000001843 (а.с.4-6).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.91р. №803-XII "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 1 статті 55 Господарського кодексу України визначає, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Субєктами господарської діяльності є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (п.2 ч.2 ст.55 ГК України).

При наданні заяви до Сімферопольського районного центру зайнятості щодо надання статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю відповідачка приховала факт реєстрації її субєктом підприємницької діяльності, внаслідок чого незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю з 26.01.05р. по 24.02.06р. сумою 969,37грн.

Частина 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, за приписами частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З наданої позивачкою заяви (а.с.22) вбачається, що позовні вимоги щодо стягнення з неї заборгованості визнає у повному обсязі та частково погасили суму заборгованості (а.с.21).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, наданих сторонами доказів та клопотань, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1) на користь Сімферопольського районного центру зайнятості (95022, АРКрим, вул.Кечкеметська, 198, м.Сімферополь, р/р37170030200120 в ГУ ДКУ в АРКрим, м.Сімферополь, МФО 824026, код в ЄДРПОУ20708712,) заборгованість сумою 919,37грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу3 розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого субєкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Папуша О.В.