Постанова № 13363154, 22.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2010 р.Справа №2а-15108/10/4/0170 о 15:51

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача - Капустіна М.О.;

від відповідача - Тарасенко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Декоста" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності уточнюючих розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень, червень 2010 року та зобов'язання провести в картці особового рахунку з податку на додану вартість .

Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Ухвалами суду від 26.11.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що при поданні позивачем документів податкової звітності було порушено пункт 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року №827 (далі Методичні рекомендації №827).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 33077206, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Засобами телекомунікаційного зв'язку позивач, на адресу відповідача, направив уточнюючи розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (вх. №9004647255 від 27.10.2010 року, вх. №9004670405 від 28.10.2010 року, вх. №9004116373 від 08.10.2010 року, вх. №9004116372 від 08.10.2010 року, вх. №9004116374 від 08.10.2010 року, періоди за який уточнювались показники: квітень - липень 2010 року).

Згідно із листом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі Р.Р. Алієва від 10.11.2010 року вих. №49371/10/15-2 поданим позивачем документам надано статус "не визнано як податкова звітність", на підставі п. 4.5 Методичних рекомендацій №827 у зв'язку із тим, що документи подані не у відповідності із діючим законодавством.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд зауважує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно із пунктами 4.5 і 4.6 Методичних рекомендацій №827 якщо надана органу державної податкової служби платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом державної податкової служби як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу органу державної податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом державної податкової служби такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.

Згідно із пп. 4.4.1 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054(далі - Порядок №166) у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. У разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 N 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за N 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.2005 N 213 та від 17.03.2008 N 159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.

Суд зазначає, що виправлення помилок (навіть у тому разі, якщо помилки не впливають на правильність визначення показників, зазначених у декларації з ПДВ) провадиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається додаток Розшифровки (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) з відміткою «уточнюючий».

Оскільки позивач уточнюючих розрахунків не подавав, надавши лише додатки 5, податковий орган не міг визнати ці документи документами податкової звітності.

Разом із тим, суд зазначає, що право податкового органу "не визнавати податковою декларацію", про яке йдеться у пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, стосується лише тих документів, які отримані контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, тобто документів, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що на підставі додатків 5 до податкової декларації з ПДВ, нарахування та/або сплата податку на додану вартість не здійснюється, то податковий орган не мав права приймати щодо таких документів рішення, передбачене пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, в частині вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо невизнання як податкової звітності уточнюючих розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-червень 2010 року.

Оскільки позивач помилково заявив вимогу про визнання дій незаконними, замість визнання їх протиправними, як це передбачено КАС України, суд, керуючись ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи висновок про часткове задоволення позову, суд, керуючись ст. 94 КАС України, вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до вимог немайнового характеру.

В судовому засіданні 22.12.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 27.12.2010 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковою звітністю уточнюючих розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-червень 2010 року, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Декоста" (ідентифікаційний код 33077206) вх. №9004647255 від 27.10.2010 року, вх. №9004670405 від 28.10.2010 року, вх. №9004116373 від 08.10.2010 року, вх. №9004116372 від 08.10.2010 року, вх. №9004116374 від 08.10.2010 року.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.