Постанова № 13363085, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2010 р.Справа №2а-11413/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:

від позивачів – Рудько, представник за дов.,

від відповідача – Бойченко, представник за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Приватного підприємства "Грандпродукт"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Приватне підприємство «Грандпродукт» (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь (далі – відповідач) про визнання дій неправомірними щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2010р.; зобов’язання ДПІ в м. Сімферополь відобразити основні показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість з моменту їх поштового відправлення за червень 2010р. – з 09.08.10р. та за липень 2010р. – з 31.08.10р. на особовому рахунку підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнення позовних вимог, та просив визнати дії неправомірними щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010р.; зобов’язати ДПІ в м. Сімферополь відобразити основні показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість з моменту їх поштового відправлення за червень 2010р. – з 09.08.10р. та за липень 2010р. – з 31.08.10р., за серпень 2010р. з 23.09.10р. на особовому рахунку підприємства.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що позивачем надана податкова декларація за червень 2010р., яка не визнана як податкова, згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., із змінами та доповненнями, у зв'язку з тим, що в порушення п.п.1.1, п.п.1.2 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 12.05.2010р. № 350/17645), дана декларація надана позивачем, який не зареєстрований платником ПДВ в м. Сімферополі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов’язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Грандпродукт» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 23.02.07р. (ЄДРПОУ 34946788) як юридична особа та як платник податків на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію серії НБ №390069 №100280973 платника податку на додану вартість.

За результатом господарської діяльності у червні, липні, серпні місяці 2010 року Приватним підприємством «Грандпродукт», у встановлений законодавством строк, подавались до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим податкові декларації з податку на додану вартість.

Листами ДПІ в м. Сімферополь за №36613/10/28-4, №39796/101/28-4, №42542/10/28-4 позивачу відмовлено у прийнятті декларацій з посиланням на ту обставину, що згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., із змінами та доповненнями, у зв'язку з тим, що в порушення п.п.1.1, п.п.1.2 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 12.05.2010р. № 350/17645), надані декларації позивачем, який не зареєстрований платником з податку на додану вартість в м. Сімферополь.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.10р. позов Приватного підприємства "Грандпродукт" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій - задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації Приватного підприємства "Грандпродукт" в якості платника податку на додану вартість № 435/15-12 від 21.05.2010 року. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.10р. постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.07.10р. залишена без змін.

09.08.2010 року, 31.07.10р. декларації за липень, червень 2010р. з податку на додану вартість були позивачем здійснено поштовим відправленням (з наданням її на електронному носії - дискеті) до ДПІ в м. Сімферополі.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181).

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації, в нашому випадку, згідно з вимогами Закону України від З квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 Порядку, заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054) (далі - Порядок) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

Відповідно до п.3.1 Порядку, декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mаіl; поштовими відправленнями.

Згідно з п. 4.1. Порядку, декларація подається платником у визначений у пункті 2.6. цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

Пунктом 4.1.5. Порядку встановлено, що декларація може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації. У такому разі декларація вважається поданою в момент її вручення пошті (дата відправлення на поштовому штемпелі).

Пункт 4.3. Порядку передбачає, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення (обов'язкова умова, якої недодержано Відповідачем), може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Аналогічну норму містить п.п. 4.1.1. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". У цьому разі, контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), а платник податків при цьому має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; або ж оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Всупереч ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись норм Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.п.4.1.2. Закону України №2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється, та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7. не застосовується.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дії неправомірними щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010р.; зобов’язання ДПІ в м. Сімферополь відобразити основні показники поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість з моменту їх поштового відправлення за червень 2010р. – з 09.08.10р. та за липень 2010р. – з 31.08.10р., за серпень 2010р. з 23.09.10р. на особовому рахунку підприємства є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засідання 30.11.10р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 03.12.10р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дії ДПІ в м. Сімферополі неправомірними щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010р. неправомірними;

3. Зобов’язати ДПІ в м. Сімферополь відобразити основні показники поданих Приватним підприємством «Грандпродукт» податкових декларацій з податку на додану вартість з моменту їх поштового відправлення за червень 2010р. – з 09.08.10р. та за липень 2010р. – з 31.08.10р., за серпень 2010р. - з 23.09.10р. на особовому рахунку підприємства.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Грандпродукт» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кірєєв Д.В.