Постанова № 133630810, 28.01.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/49/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області за участі:

секретаря Атаманюк О.І.,

адмінпритягуваного ОСОБА_1 ,

прокурора Чаваги Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів об`єднані матеріали справ про адміністративні правопорушення, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора Комунального закладу Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області по ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

За змістом протоколів про адміністративні правопорушення № 3, № 4 від 08.01.2026 року ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за таких обставин:

Відповідно до наказу відділу освіти Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області № 230-к від 19.12.2017 «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 » з 19 грудня 2017 року умови трудового договору з ОСОБА_1 , директором Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, з контрактної форми змінено на безстроковий трудовий договір

Згідно статуту - Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Яблунівської селищної ради Косівського району (далі Яблунівський МНВК) є юридичною особою, засновником якої є Яблунівська селищна рада Косівського району. Галузеве управління Яблунівським МНВК здійснює відділ освіти Яблунівської селищної ради.

За таких обставин, згідно п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як на посадову особу юридичної особи публічного права.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 28 Закону, особи зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів повинен складатися з трьох об`єктивних компонентів:

- приватний інтерес;

- службове повноваження, представницьке повноваження;

- протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Згідно з ч. 1 ст.28 Закону особи, зазначені у п. 1, 2, ч.1 ст. З цього Закону, зобов`язані:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

З наведеного вбачається, що особи, на яких поширюється законодавство щодо конфлікту інтересів, повинні вживати заходів щодо недопущення його виникнення та заходів щодо його врегулювання, якщо він все-таки виник.

Виходячи зі змісту Закону, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обов`язки має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов`язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Встановлено, що ОСОБА_1 від імені Яблунівського МНВК підписав наказ № 24-к від 23.09.2025 «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам», згідно якого преміював в тому числі себе особисто в розмірі 40% від посадового окладу.

Національним агентством з питань запобігання корупції у Методичних рекомендаціях від 03.02.2025 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» зазначено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Дискреція можливість діяти на власний розсуд обираючи з декількох різних варіантів дій, рішень, або навпаки - не вчиняти дію, не прийматирішення (тобто бездіяти), в даному випадку преміювати себе особисто.

Приватний інтерес при реалізації цього повноваження стосовно себе пов`язаний з можливістю впливу на становлення собі стимулюючих виплат.

Оскільки керівник не може об`єктивно оцінити свою роботу, то виникає суперечність між його приватним інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату у вищому розмірі, та службовим повноваженням, яка впливає на об`єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів.

Із вище викладеного вбачається, що наявний приватний інтерес при реалізації цього повноваження стосовно себе пов`язаний з можливістю впливу на встановленні собі особисто розміру стимулюючих виплат.

Водночас відповідно до листа відділу освіти Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області №1624/3 від 03.12.2025 року отримано інформацію, що повідомлень від директора КЗ Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату ОСОБА_1 , до відділу освіти Яблунівської селищної ради щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не надходило.

Із вище викладеного вбачається, що у директора КЗ Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату ОСОБА_1 наявний реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його службовими повноваженнями та приватним інтересом - зумовлений особистою зацікавленістю в отриманні прибутку, що вливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень.

Датою вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією є: 23.09.2025.

За змістом протоколу № 3 від 08.01.2026 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Так, директор КЗ Яблунівського міжшкільного навчально- виробничого комбінату ОСОБА_1 будучи відповідно до п.п. «а» п.2 ч.І ст.З Закону суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, а саме не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив відділ освіти Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 24-к від 23.09.2025 «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам», згідно якого преміював в тому числі і себе особисто в розмірі 40% від посадового окладу чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неповідомлення особою у встановлених закономвипадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

За змістом протоколу № 4 від 08.01.2026 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Так, директор КЗ Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату ОСОБА_1 будучи відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а саме вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилось в підписанні наказу № 24-к від 23.09.2025 «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам», згідно якого преміював в тому числі себе особисто в розмірі 40% від посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення: прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

14.01.2026 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали вказаних протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднані в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що за вказаних у протоколі обставин він, будучи на посаді директора Комунального закладу Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області підписав наказ «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам», в тому числі преміював і себе в розмірі 40% від посадового окладу. Відділ освіти преміював до Дня вчителя керівників навчальних закладів. На підставі цього наказу керівники навчальних закладів преміювали педагогічних працівників своїх навчальних закладів. За його розпорядженням недосвідчена секретарка підготувала наказ №24-к від 23.09.2025 року про преміювання педагогічних працівників у розмірі по 40%, в тому числі й відносно ОСОБА_1 . Останній не проконтролював і підписав вказаний наказ. Наказ щодо його преміювання має підписувати начальник відділу освіти. Його заступник може підписувати накази лише за його відсутності по поважній причині. Вимоги Закону України «Про запобігання корупції» йому відомі. Такий випадок стався вперше. У подальшому подібних дій не допускатиме.

Прокурор надала суду свій висновок, у якому підтримала обставини, викладені у протоколах відносно ОСОБА_1 , в яких встановлено та повністю доведено порушення ним вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Просить визнати адмінпритягуваного винним у вчиненні вказаних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення в порядку ст.36 КУпАП у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вислухавши пояснення адмінпритягуваного, враховуючи позицію прокурора, дослідивши об`єднані матеріали справ, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вбачає у діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суддею досліджені наступні письмові докази: протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією № 3, № 4, копію супровідного листа № 66 від 13.11.2025 року, копію наказу №202-к від 05.09.2012 року про переведення ОСОБА_1 , копію наказу №230-к від 19.12.2017 року про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 , копію посадової інструкції, копію списку працівників Комунального закладу Яблунівського МНВК, копію наказу №42-К від 22.09.2025 року, копію наказу №24-к від 23.09.2025 року, копію листа відділу освіти Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області №1624/3 від 03.12.2025 року, копію статуту Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Диспозиції обох частин цієї статті є бланкетними, тому для визначення усіх ознак протиправного діяння необхідно керуватись Законом України «Про запобігання корупції».

За положеннями підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі по тексту Закон № 1700-VII) посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Для даних осіб Закон України «Про запобігання корупції» встановлює алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту приватних та службових інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри до службової особи та до органу, в якому вона працює.

Так, стаття 28 Закону зобов`язує цих осіб: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Невиконання даних зобов`язань відповідним суб`єктом тягне відповідальність за ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Правилами ст. 22 Закону № 1700-VII закріплено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Як встановлено, ОСОБА_1 , будучи на посаді директора Комунального закладу Яблунівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області підписав наказ № 24-к від 23.09.2025 «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам», згідно якого преміював в тому числі і себе особисто в розмірі 40% від посадового окладу.

Вказані обставини свідчать про невжиття ОСОБА_1 заходів щодо недопущення виникненню реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією-діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Отже, у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, тобто суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколах та в матеріалах справ відсутні.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність, є його щире розкаяння винного у вчинених правопорушеннях.

Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП

Зважаючи на обставини справи, характер і наслідки правопорушення, що полягало у видачі наказу і неповідомленні про намір його видати відділ освіти при наявності конфлікту інтересів, суб`єктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, оскільки він не мав умислу на скоєння даного правопорушення, визнав свою помилку та щиро розкаявся, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу. Саме такий вид адміністративного стягнення буде відповідати меті його застосування у розумінні ст.23 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

УХВАЛИЛА:

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок на користь держави за реквізитами: отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д.С. Драч