Ухвала суду № 133630761, 27.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5018/25

Провадження № 2/346/408/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

27 січня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю секретаря - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2025р. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним між ними кредитним договором №1243-7275 від 23.07.2023р. в сумі 92988,40 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, письмовим клопотанням, поданим одночасно з позовом, просив розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, його представник ОСОБА_2 27.01.2026р. подав до суду клопотання, в якому просив провадження у справі зупинити до завершення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.

У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

В частині 4 ст. 263 ЦПК України вказано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 12.11.2025р. по справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що за нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.

Виняток для суду з наведеного правила складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, як-от верховенство права, елементом якого є право на доступ до суду, та, у другу чергу, диспозитивність цивільного процесу.

Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.(п. 96-103 постанови).

З долученої до клопотання представника відповідача копії військового квитка серії НОМЕР_1 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2026р. № 18 слідує, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу по загальній мобілізації з 23.04.2025р. та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 18.01.2026р. вибув до окремого розпорядження у відрядження до в/ч НОМЕР_3 , яка виконує завдання за призначенням в зоні відповідальності 14 АК УОС.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини щодо проходження ОСОБА_1 військової служби та врахувавши волю відповідача, виражену його представником, суд приходить до висновку, що провадження по справі слід зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.251,ст. 253 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27.01.2026р.

Суддя: Третьякова І. В.