Постанова № 13363061, 21.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.10Справа №2а-15254/10/1/0170 (10:18) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю

представника позивача - Вишнякова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

до ОСОБА_2

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулася з адміністративним позовом Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення в дохід місцевого бюджету Горностаївської сільської ради (р/р 33212846700174 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, код платежу: 5111011400, ОКПО: 34740646, МФО: 824026) 4133,37 гривень податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2009 року № 685 ОСОБА_2 відповідно до ст.1264 ЦК України є спадкоємцем майна ОСОБА_3, яке складається з земельної ділянки, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії I КМ № 057548 від 24.12.2001 року.

Представник позивача зазначив, що відповідно до п.7.2 ст.7, п.п.13.2.2 п.13.2 ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сімї спадкодавця першого ступеня споріднення, обєкти спадщини оподатковуються за ставкою 5 % до будь-якого обєкта спадщини.

Представник позивача пояснив, що відповідач є спадкоємцем 4 черги права на спадкування.

Представник позивача зазначив, що відповідачем до ДПІ в Ленінському районі 04.03.2010 року було подано декларацію про доходи, одержані в 2009 році, відповідно до якої у 2009 році ОСОБА_2 отримала дохід у вигляді спадщини у розмірі 82667,31 гривень.

Представник позивача пояснив, що ДПІ в Ленінському районі податковим повідомленням рішенням від 19.03.2010 року № 0000271702/0 відповідачеві визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4133,37 гривень.

Представник позивача зазначив, що вищевказане податкове повідомлення рішення вручено відповідачеві, однак, сума, зазначена в податковому повідомленні - рішенні відповідачем не сплачена, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром відправлень кореспонденції, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача, належним чином повідомленого про місце, дату та час розгляду справи на підставі наявних в справі матеріалів та пояснень представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України, проживає за адресою АРК, АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2009 року ОСОБА_2 на підставі ст.1264 ЦК України є спадкоємцем майна ОСОБА_3. Спадкове майно складається з земельної ділянки, яка розташована на території Горностаївської сільської ради, Ленінського району, АР Крим, лот 14, площею 3,74 га в межах згідно з планом, яка передана для сільськогосподарського виробництва, що належало спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії I КМ № 057548, виданого головою Горностаївської сільської ради Ленінського району АРК 24.12.2001 року.

Судом встановлено, що 04.03.2010 року ОСОБА_2подала до ДПІ в Ленінському районі АРК декларацію про доходи, одержані з 1 січня до 31 грудня 2009 року, в якій нарахувала доход в розмірі 82667,31 гривень. В розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб податковою інспекцією визначений податок, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 4133,37 гривень.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що ДПІ в Ленінському районі АРК 19.03.2010 року податковим повідомленням № 0000271702/0 ОСОБА_2 визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від отримання платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину в розмірі 4133,37 гривень.

Зазначене податкове повідомлення отримано відповідачем 24.03.2010 року,що підтверджується копією поштового повідомлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що відповідачеві направлена перша податкова вимога № 1/1 від 02.06.2010 року на суму 4133,37 гривень, яка отримана ОСОБА_2 23.06.2010 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідачеві направлена друга податкова вимога № 2/7 від 27.07.2010 року на суму 4133,37 гривень.

Зазначена податкова вимога направлена на адресу відповідача, однак, ним не отримана у звязку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Судом встановлено, що 13.08.2010 року податковим органом складено акт № 16/24-0 про розміщення податкової вимоги на дошці податкових обяв 13.08.2010 року.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи зазначена заборгованість з податку з доходів фізичних осіб відповідачем в сумі 4133,37 гривень не сплачена, що підтверджується обліковою карткою.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач на підставі ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, визначений у Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 01.01.2004 р.

Статтею 1 Закону встановлено, що дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” обєктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплати.

Ставки податку визначені у статті 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до п 13.1. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомого майна;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема:

предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні.

Згідно із п.п. 13.2.2 п. 13.2. ст. 13 Закону обєкти спадщини оподатковуються при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.

Відповідно до п. 7.2 статті 7 цього Закону така ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Матеріали свідчать про те, що відповідачем сума отриманого доходу зазначена в рядку 15 розділу II «Сума оподатковуваного доходу, з якого слід сплатити ПДФО до бюджету за ставкою 0 %».

Крім того, судом встановлено, що разом з подачею декларації про доходи 04.03.2010 року ОСОБА_2 подано заяву, в якій відповідач просить при оподаткуванні доходів від отриманої спадщини застосувати 0 % ставку з податку з доходів фізичних осіб, у звязку з тим, що вона є спадкоємцем першої степені споріднення.

Однак, як встановлено вище, відповідач - ОСОБА_2 відноситься до четвертої черги право на спадкування, отже, не має право при оподаткуванні доходів від отриманої спадщини застосувати 0 % ставку з податку з доходів фізичних осіб.

Приймаючи до уваги, що згідно із п.7.2 ст.7, п.п. 13.2.2 п. 13.2. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, обєкти спадщини оподатковуються за ставкою 5 % до будь-якого обєкту спадщини, суд приходить до висновку, що позивач вірно визначив відповідачеві податкове зобовязання у розмірі 5% від вартості земельної ділянки, що складає 4133,37 гривень (82667,31 гривень х 5%).

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення ДПІ в Ленінському районі АРК від 19.03.2010 року № 0000271702/0, яким відповідачеві визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4133,37 гривень є таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 4133,37 гривень податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2010 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 24.12.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (98241, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) в дохід місцевого бюджету Горностаївської сільської ради (р/р 33212846700174 в ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, код платежу: 5111011400, ОКПО: 34740646, МФО: 824026) 4133,37 гривень податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.