Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 129/1493/25
Провадження по справі № 1-кп/129/290/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.01.2026 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
її захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 12024020000000906 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
Встановив:
В провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12024020000000906 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_7 звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі судової психологічної експертизи для встановлення наявності чи відсутність моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності обвинуваченої, причинного зв`язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями, в чому саме полягають моральні страждання та визначення інтенсивності, глибини та тривалість страждань.
В судовому засіданні потерпіла на задоволенні вказаного клопотання наполягала, посилаючись на те, що висновок вказаної експертизи може бути доказом на підтвердження її цивільного позову до обвинуваченої про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Захисник та обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 подав письмові заперечення на клопотання про призначення у справі психологічної експертизи, в яких представник просив відмовити у задоволенні клопотання на підставі ч. 1 ст. 105 ЦПК України, оскільки призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами , однак потерпілою ОСОБА_7 не наведено обов`язку суду призначати психологічну експертизу, водночас зазначив, що сторона відповідача повністю визнає, що діями ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_7 завдано моральної шкоди, і смерть її чоловіка є психотравмуючим фактором, а тому відсутні підстави доводити висновком експерта обставину, яка визнається стороною відповідача. Щодо можливого розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду зазначив, що ОСОБА_4 визнає, що завдала позивачу моральної шкоди, тому добровільно відшкодувала у тому розмірі, які кошти змогла позичити, водночас експерт при проведенні експертизи не зможе конкретно визначити розмір грошової компенсації за завдані моральні страждання.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Інші учасники процесу у вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду.
Заслухавши заявлене клопотання, думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Судом встановлено, що проведення судової психологічної експертизи обґрунтоване потерпілою отриманням та наданням доказів на підтвердження цивільного позову до обвинуваченої про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 посилається на заподіяння їй моральної шкоди у зв`язку зі смертю її чоловіка внаслідок ДТП, визначивши її у розмірі - 1000000 грн., самостійно експерта в порядку ст. 243 КПК України не залучала.
При цьому, відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається саме судом, який враховує принципи та критерії, закріплені в цивільному законодавстві України, судовій практиці та роз`ясненнях в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
За таких обставин, в задоволенні клопотання про призначення судової психологічної експертизи слід відмовити.
Керуючись ст.ст.242, 332, 369, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_7 про призначення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000906 від 21.12.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 133630482, Гайсинський районний суд Вінницької області було прийнято 28.01.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 129/1493/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: