Постанова № 13362908, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2010 р.Справа №2а-5606/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим"

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим

при залучені третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємця ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування рішень

за участю:

від позивача представник за довіреністю Аркатова В.В.,

від відповідача - представник за довіреністю Османов Е.Р.,

третя особа не зявилась

Обставини справи: позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00001000023 та №0000120023 від 18 січня 2010р., що прийняті Бахчисарайською ДПІ.

Позовні вимоги щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000120023 від 18 січня 2010р. за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії мотивовані тим, що така оптова торгівля протягом перевіреного періоду ним не здійснювалась, а мали місце операції з надання позивачем алкогольної продукції комісіонерам в межах договорів комісії, які в наступному за дорученням позивача Комітента та від свого імені здійснювали оптову торгівлю алкогольною продукцією. Позивач вважає, що оскільки такі операції з передачі комітентом комісіонерам алкогольної продукції не передбачають передачу права власності на цю продукцію, то зазначена діяльність не підпадає під визначення «поставка» або «оптова торгівля», а тому відповідно не потребує наявності ліцензій.

Позивач також вказує на необґрунтованість викладених в акті перевірки висновків ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим про порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 957, яке виразилося у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін. У звязку з цим пояснив, що реалізація алкогольної продукції здійснювалась ним за цінами, що відповідають рівню справедливих ринкових цін, з урахуванням знижок.

В обґрунтування позиції щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001000023 від 18 січня 2010р., яке винесено за не проведення через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва (ячменю та пшениці) на суму 293775,87грн., позивач зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. в редакції Закону України від 1 червня 2000року N 1776-III, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

В даному ж випадку, як пояснив позивач, місце реалізації товару (с. Віліне) не співпадає з місцем приймання від покупця готівкових коштів (м. Сімферополь) ані в просторі, ані в часі, у звязку з чим позивач вважає відсутнім склад правопорушення при застосуванні РРО, а відповідне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001000023 від 18 січня 2010р. таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення (т.1 а.с. 151-154). Також позивач, враховуючи, що у прохальній частині позовних вимог ним була допущена описка в частині зазначення номеру рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000100023 від 18.01.2010р. (замість цього помилково вказано №00001000023) та назви податкового органу, заявою виправив прохальну частину позову (т.1. а.с.149) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000100023 від 18.01.2010р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35грн., а також визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про застосування фінансових санкцій №0000120023 від 18.01.2010р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін.

У судовому засіданні 09.09.2010р. позивач також надав додаткові пояснення по справі (т.2 а.с.41-43), а також враховуючи допущену ним описку в частині зазначення дати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000120023 від 18.01.2009р. (замість цього помилково вказано №0000120023 від 18.01.2010р.), виправив в цій частині прохальну частину позову, у звязку з чим просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000100023 від 18.01.2010р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35грн., а також визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим про застосування фінансових санкцій №0000120023 від 18.01.2009р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін (т.2 а.с. 39).

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, правова позиція відповідача викладена у запереченнях на позов (а.с. т.1 а.с.88-91).

Відповідач, пояснив, що у відсутність у позивача ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, відповідно до первинних документів (видаткових накладних на комісію, податкових накладних, матеріальних звітів по складу готової продукції) встановлено факт оптової торгівлі алкогольною продукцією за період з 10.02.2009р. по 30.09.2009р. на адресу підприємств оптової торгівлі, тобто порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р., з наступними змінами і доповненнями, за що абз. 5 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону передбачена відповідальність.

Безпідставними вважає відповідач і позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, адже ці обставини були встановлені під час проведення перевірки позивача і його твердження щодо незаконності застосування штрафних санкцій за це порушення відповідач вважає безпідставними.

Третя особа у судове засідання не зявилася, про час, дату та місце його проведення повідомлена належним чином, надіслала письмові пояснення, в яких також просить розглянути справу у його відсутність (а.с.82-83).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» має статус юридичної особи з 04.04.2000р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 №571402 від 08.10.2007р., виданим Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим (т.1 а.с.75).

14.04.2000р. позивача взято на облік ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим.

У період з 26.11.2009р. по 24.12.2009р. Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка СЗАТ агрофірма «Крим» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №365/23/03759754 від 28.12.2009р. (т.1 а.с.10-68) (далі акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено ряд порушень позивачем чинного податкового та іншого законодавства, в тому числі:

1) п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося у не проведенні через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва (ячменю та пшениці) на суму 293775,87грн., за що ст. 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність;

2) ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося в оптовій торгівлі алкогольними напоями в кількості 1098544 пляшки на суму 5645213,95 грн. на адресу підприємств оптової торгівлі без наявності ліцензії на оптову торгівлю, за що згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону передбачена відповідальність в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 грн.;

3) Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008р. «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», яке виразилося у реалізації алкогольних напоїв у кількості 14772 пляшок за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін на суму 188749,60 грн., за що ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у розмірі 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000,00 грн.

Висновки акту перевірки були покладені в основу рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000100023 від 18.01.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35 грн. за проведення через РРО розрахункових операцій, а також рішення №0000120023 від 18.01.2009р. про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін (т.1 а.с.8-9).

Не погодившись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПА в АР Крим, але за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА в АР Крим за вих. № 567/10/25-023 від 12.03.2010р. «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Аналогічного висновку дійшла і ДПА України за результатами розгляду повторної скарги позивача, що підтверджується рішенням ДПА України № 4171/6/25-0415 від 29.04.2010р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивач є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000100023 від 18.01.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у не проведенні через РРО розрахункових операцій з реалізації продукції невласного виробництва на загальну суму 293775,87 грн. (штрафні санкції розраховано: 293775,87 грн. х 5 =1468879,35грн.), судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 3.7.2 акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірного рішення, ДПІ було встановлено, що в перевіреному періоді СЗАТ агрофірма «Крим» здійснювало реалізацію пшениці за готівкові кошти, у т.ч. 16894кг за прибутковими касовими ордерами № 2746 від 06.07.2009р., № 2747 від 09.07.2009р. та № 2748 від 17.07.2009р. на загальну суму 22975,87грн. При цьому вказано, що пшениця у кількості 16894кг була придбана СЗАТ агрофірма «Крим» від СЗАТ «Симиренко» згідно податкової накладної № 257 від 06.07.2009р. на загальну суму 22975,87грн.

Перевіркою також встановлено реалізацію 38600кг ячменю за готівкові кошти, в т.ч. за прибутковими касовими ордерами № 2776 від 17.08.2009р., № 2777 від 19.08.2009р., № 2778 від 20.08.2009р. та № 2779 від 21.08.2009р. на загальну суму 38600грн. При цьому вказано, що цей ячмінь у кількості 47103кг було придбано СЗАТ агрофірма «Крим» від ТОВ «Гринтек» згідно податкової накладної № 2 від 07.08.2009р. на суму 45784,12грн.

Крім того, перевіркою встановлено реалізацію позивачем згідно з податковою накладною № 65 від 17.02.2009р. ячменю у кількості 193500кг на адресу фермерського господарства «Вайоц Дзор», оплата за який надійшла від вказаного господарства готівковими коштами у касу СЗАТ агрофірма «Крим» на загальну суму 232200,00грн. При цьому вказано, що цей ячмінь у кількості 193500кг було придбано СЗАТ агрофірма «Крим» від СЗАТ «Симиренко» згідно податкової накладної № 163 від 17.02.2009р. на загальну вартість 232200,00грн.

Всього, за висновком відповідача, СЗАТ агрофірма «Крим» не проведено через РРО реалізацію продукції невласного виробництва на суму 293775,87 грн., що є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, факт реалізації позивачем у перевіреному періоді пшениці та ячменю не власного виробництва не заперечується позивачем по суті.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Суд вважає, що з вищенаведених норм Закону слідує, що субєкт господарювання зобовязаний проводити через РРО не будь-які операції з продажу товарів, а лише розрахункові операції, тобто операції з прийняття від покупця готівки за місцем реалізації товарів.

Вказане підтверджується також положеннями п. 12 ст. 9 вищевказаного Закону, в якому зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних № РН-0000060 від 06.07.2009р. (1786кг), № РН-0000061 від 09.07.2009р. (803кг), № РН-0000062 від 17.07.2009р. (14305кг) позивачем кінцевому споживачу реалізовано 16894кг пшениці.

На вказані операції СЗАТ агрофірма «Крим», як продавцем, виписані податкові накладні: № 120 від 06.07.2009р., № 121 від 09.07.2009р. та № 122 від 17.07.2009р.

Згідно з матеріальним звітом за липень 2009р., відвантаження вказаної пшениці було здійснено зі складу в с. Берегове.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу СЗАТ агрофірма «Крим» 1Г від 03.01.2008р. розміщення каси підприємства було визначено за адресою: м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7 - фактичне місцезнаходження позивача, що згідно з п. 2.3.2 акту перевірки було також відображено і відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, оплата кінцевими споживачами придбаної пшениці згідно прибуткових касових ордерів № 2746 від 06.07.2009р. на суму 2428,96 грн., № 2747 від 09.07.2009р. на суму 1092,08 грн. та № 27748 від 17.07.2009р. на суму 19454,83 грн., всього на суму 22975,87 грн. здійснювалась до каси СЗАТ агрофірма «Крим», яка знаходиться за вищевказаною адресою.

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 22975,87грн. підтверджується даними касової книги за липень 2009р.

Реалізація ячменю в розмірі 38600кг, як свідчать матеріали справи, була здійснена кінцевому споживачу на підставі видаткових накладних № РН-0000074 від 17.08.2009р. (8300кг), № РН-0000075 від 19.08.2009р. (10800кг), № РН-0000076 від 20.08.2009р. (9500кг) та № 0000077 від 21.08.2009р. (10000кг).

Згідно з матеріальним звітом за серпень 2009р., відвантаження вказаної пшениці також було здійснено зі складу в с. Берегове, а позивачем також виписані податкові накладні: № 159 від 17.08.2009р., № 162 від 19.08.2009р., № 163 від 20.08.2009р. та № 165 від 21.08.2009р.

Оплата придбаного ячменю, як відображено в акті перевірки, підтверджується прибутковими касовими ордерами № 2776 від 17.08.2009р. на суму 8300,00 грн., № 2777 від 19.08.2009р. на суму 10800,00 грн., № 2778 від 20.08.2009р. на суму 9500,00 грн. та № 2779 від 21.08.2009р. на суму 10000,00 грн., всього на суму 38600,00 грн.

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 38600грн. в касі позивача підтверджується даними касової книги за серпень 2009р.

Судом також встановлено, що реалізація 193500кг ячменю фермерському господарству «Вайоц Дзор» була здійснена на підставі договору купівлі-продажу б/н від 17.02.2009р., відповідно до п. 1.1 якого СЗАТ агрофірма «Крим» (Продавець) зобовязалось в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, передати у власність ФГ «Вайоц Дзор» (Покупцю), а Покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно з матеріальним звітом за лютий 2009р., відвантаження вказаного ячменю було здійснено зі складу в с. Берегове та передача товару підтверджується видатковою накладною № К00000012 від 17.02.2009р., позивачем також була виписана податкова накладна № 65 від 17.02.2009р.

Оплата даного ячменю ФГ «Вайоц Дзор» здійснювалась згідно наведених в акті перевірки та наявних в матеріалах справи прибуткових касових ордерів до каси СЗАТ агрофірма «Крим».

Оприбуткування отриманих за цими операціями грошових коштів в розмірі 232200,00грн. підтверджується даними касової книги за серпень та вересень 2009р.

Судом також встановлено, що згідно з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по уточнюючому розрахунку ПДВ за лютий 2009р., обсяг поставки 193500грн. та сума ПДВ 38700грн., всього 232200,00грн. по контрагенту Фермерське господарство «Вайоц Дзор» (ІПН 358783101133) віднесена позивачем до податкових зобовязань.

Таким чином, як слідує з матеріалів справи, місце реалізації товару (с. Берегове) не співпадає з місцем приймання від покупця готівкових коштів (м. Сімферополь) ані в просторі, ані в часі, що виключає обовязок позивача проводити спірні операції через РРО.

Більше того, відповідачем по справі не доведено, що або в місці розміщення зерноскладу (с. Берегове), або за місцем розташування каси (м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7) встановлено зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, відповідно до довідки про реєстрацію ЕККА, виданої ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 1088/10/23-3 від 02.06.2009р., позивач має РРО лише в місці роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині за адресою: Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 203.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що прийняття ним готівки до каси підприємства без використання РРО грунтується на вимогах п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в якому зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), а також вимогах п.п. 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р.

Так, відповідно до п. 1.2 вказаного Положення готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

В силу п. 2.2 даного Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

П. 2.6 Положення визначає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Крім того, виходячи з положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що цей Закон є невідємною частиною встановленого Державою механізму контролю за діяльністю субєктів господарювання в частині отримання коштів при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, направленого на недопущення ухилення субєктів господарювання від сплати податків зборів та обовязкових платежів та запобігання Державі шкоди від заниження субєктом господарювання обєкту оподаткування з якого повинні сплачуватися податки.

Отже, метою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є недопущення неоприбуткування коштів в касі підприємства та ухилення від оподаткування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач оформлював розрахунки за проведені операції прибутковими касовими ордерами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що отримана позивачем виручка в повному обсязі надходила на рахунки позивача та відображалася в податковій звязності, що свідчить про відсутність фактів приховування доходів (прибутку) від оподаткування та обліку, контроль за яким здійснюється державою в особі уповноважених органів.

Вказане свідчить про те, що з боку позивач не вчинено дій, направлених на заниження отриманого прибутку (доходу), що в свою чергу, свідчить про відсутність завдання Державі шкоді у вигляді заниження обєкту оподаткування.

Таким чином, в розумінні терміну оприбуткування, яке викладено у п.1.2. Положення про ведення касових операцій, позивачем були оприбутковані готівкові кошти, що надійшли до каси за період, який перевірявся.

Отже, з урахуванням мети, на яку виданий Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та враховуючи зміст зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій має бути застосована у разі вчинення позивачем дій з неоприбуткування готівки у касі, тобто за не проведення готівкових коштів через касу, що може потягнути за собою, у тому числі, невиконання зобовязань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Згідно до положень п.8 ч.1 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Вказаний критерій випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Суд, вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з встановлених у ході розгляду справи фактичних даних, враховуючи положення п.8 ч. 3 ст.2 КАС України, приймаючи до уваги мету, на яку виданий Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки з встановлених судом обставин вбачається здійснення їх оприбуткування, а встановлені відповідачем факти не можуть бути підставою для висновків про непроведення через РРО розрахункових операцій, що потягне заниження прибутку (доходу) та, як наслідок ухилення від сплати податків.

Отже діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок встановлених відповідачем порушень, в звязку з чим рішення відповідача прийняте без дотримання розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване це рішення та інтересами позивача.

Таким чином рішення відповідача є таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що також є підставою для його скасування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що штрафні санкції в розмірі 1468879,35грн. застосовані до позивача безпідставно, а тому рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 0000100023 від 18.01.2010р. про їх застосування підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Перевіряючи правомірність рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18.01.2009р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно з даним рішенням, датованим 18.01.2009р., в його основу покладено акт перевірки № 365/23/03759754 від 28.12.2009р., що є неможливим у часі та свідчить про допущення відповідачем помилки в частині зазначення дати рішення, що суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, жодною нормою податкового законодавства не передбачено право податкового органу вносити будь-які виправлення у винесені та вручені платнику податків рішення.

Оцінюючи вказане рішення по суті, судом щодо застосування до СЗАТ агрофірма «Крим» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій встановлено наступне.

У п. 3.7.2.5 акту перевірки, висновки якого покладені в основу даних штрафних санкцій, зазначено, що позивачем порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р. зі змінами і доповненнями.

Вказане порушення, за висновком ДПІ, полягає в тому, що в той час, коли Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України за невнесення чергових платежів 29.12.2008р. призупинена дія ліцензії № 004835 на право оптової торгівлі алкогольними напоями і розпорядженням Департаменту САТ ДПА України від 06.02.2009р. СЗАТ агрофірма «Крим» анульована вищевказана ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями за несплату чергового платежу, розпорядження про що було отримано підприємством 10.02.2009р., відповідно до наданих до перевірки первинних документів (видаткових накладних на комісію, податкових накладних, матеріальних звітів по складу готової продукції) встановлено факт оптової торгівлі алкогольною продукцією за період з 10.02.2009р. по 30.09.2009р. в кількості 1098544 пляшки на суму 5645214,00грн. на адресу підприємств оптової торгівлі без наявності ліцензії на оптову торгівлю, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Колорит» у кількості 1031565 пляшок на суму 5286242,37грн., Філія «Компанія «Ронікс» ТОВ «Торговий Дім «Колорит» у кількості 15740 пляшок на суму 96665,84грн., Чернігівська філія ТОВ «Торговий Дім «Колорит» у кількості 18073 пляшок на суму 91453,14грн., ТОВ «Агрофірма Крим Вино» у кількості 33166 пляшок на суму 170852,60грн. (стор. 95-96 акту перевірки)

Суд вважає вказані висновки ДПІ безпідставними. При цьому суд виходить з наступного.

Як зазначено у п. 3.7.1 акту перевірки, у перевіреному періоді СЗАТ агрофірма «Крим» здійснювало діяльність, яка підлягала ліцензуванню, зокрема виробництво алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (виноробної продукції) № 252 від 17.03.2006р. (переоформлена 11.08.2006р.), виданої Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України з 17.03.2006р. до 17.03.2011р., сплаченої за період з 17.03.2008р. по 17.03.2010р.

Ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995р. зі змінами і доповненнями, визначає, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

При цьому, згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії підприємство притягується до відповідальності в розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 1700грн.

Перевіряючи правильність надання відповідачем оцінки господарським операціям позивача з передачі на адресу підприємств оптової торгівлі (ТОВ «Торговий Дім «Колорит», Філія «Компанія «Ронікс» ТОВ «Торговий Дім «Колорит», Чернігівська філія ТОВ «Торговий Дім «Колорит», ТОВ «Агрофірма Крим Вино») алкогольної продукції на підставі наданих до перевірки первинних документів (договорів на комісію, видаткових накладних на комісію, податкових накладних, матеріальних звітів по складу готової продукції) як оптової торгівлі алкогольною продукцією, суд вважає таку оцінку помилковою.

Так, в силу ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

Ст. 712 Цивільного кодексу України також визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, поняття «поставка товарів» наведено у п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

При цьому, зазначено, що не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді СЗАТ агрофірма «Крим» (Комітент) були укладені договори комісії на продаж товару алкогольних напоїв власного виробництва з підприємствами (Комісіонерами): б/н від 01.01.2009р. з ТОВ «Торговий Дім «Колорит», б/н від 10.05.2009р. з Філією «Компанія «Ронікс» в м. Донецьку ТОВ «Торговий Дім «Колорит», № 47 від 01.06.2009р. з Чернігівською філією ТОВ «Торговий Дім «Колорит» та № 1 від 11.09.2009р. з ТОВ «Агрофірма Крим Вино». Вказана обставина відображена і відповідачем на стор. 72 акту перевірки.

З п. 1 вказаних договорів слідує, що їх предметом є здійснення комісіонерами від свого імені за дорученням та за рахунок Комітента оптового продажу вина в асортименті третім особам за цінами, вказаними в узгодженій сторонами специфікації, за що Комітент зобовязаний виплачувати комісіонерам щомісячну винагороду у розмірі 0,01грн. за кожну продану ними одиницю товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок. Вивіз товару здійснюється Комісіонером зі складу Комітенту (товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв).

Умови вказаних договорів відповідають змісту договору комісії, поняття якого наведено у ст. 1011 ЦК України - за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

З цього слідує, що оптову торгівлю алкогольними напоями здійснював не позивач, а комісіонери від свого імені та за комісійну винагороду.

Факт наявності у вказаних осіб (Комісіонерів) ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями було встановлено при перевірці (стор. 72 акту перевірки) та підтверджується відповідними ліцензіями, копії яких містяться в матеріалах справи.

В силу ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Так, виконання комісіонерами умов договорів комісії підтверджується звітами комісіонерів, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що не заперечувалось при перевірці.

Крім того, з наявних в матеріалах справи банківських виписок та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) слідує, що отримані комісіонерами від реалізації третім особам алкогольної продукції кошти були перераховані позивачу з посиланням у призначенні платежу на договір комісії, що свідчить про виконання комісіонерами умов договорів комісії, а не про оплату придбаного товару за договором поставки.

Як було встановлено перевіркою та відображено відповідачем в акті, на виконання вказаних договорів комісії позивачем було відвантажено зі складу готової продукції алкогольні напої у кількості 1085185 пляшок на суму 5511987,40грн., що підтверджується видатковими накладними на комісію та податковими накладними (реєстр наведено у табл. 6 акту перевірки), а також встановлено, що СЗАТ агрофірма «Крим» виплачена комісійна винагорода у розмірі 0,01грн. за одну продану пляшку вина підприємствам Комісіонерам у сумі 11304,09грн., що підтверджується виписаними податковими накладними, що наведені у таблиці 10 (стор. 95 акту перевірки).

Суд вважає, що передача позивачем комісіонерам по відповідним витратним накладним товару помилково розглядається відповідачем як оптова торгівля, оскільки у вказаних накладних міститься посилання на те, що це є накладні на комісію, а тому внаслідок передачі товару за цими накладними перехід права власності на товар від позивача до комісіонерів не відбувався.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" оптовою торгівлею є діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Однак, як свідчать матеріали справи та підтверджено відповідачем на стор. 71 акту перевірки, позивач передавав комісіонерам на комісію продукцію власного виробництва, а не здійснював придбання та відповідне перетворення алкогольної продукції для наступної її реалізації.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що передача алкогольної продукції комісіонерам в рамках договорів комісії не підпадає під визначення «поставка» або «оптова торгівля», а тому не потребує наявності ліцензії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій є безпідставним та не ґрунтується на законі.

Що стосується застосування до позивача рішенням ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18.01.2009р. фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін, то судом встановлено наступне.

У п. 3.7.2.4 акту перевірки, висновки якого покладені в основу застосування вищевказаних штрафних санкцій, зазначено, що за наданими до перевірки за перевірений період документами СЗАТ агрофірма «Крим» придбавало алкогольні напої (горілку, лікеро-горілчані вироби, коньяк, шампанське та вина у асортименті) від інших підприємств: 1) Філія «Компанія «Ронікс» в м. Донецьку ТОВ «Торговий Дім «Колорит»; 2) ЗАТ ЛГВЗ «Луга-Нова» Торговий Дім «Луга-Нова»; 3) ТОВ фірма «Ірбіс» та здійснювало продаж горілки, лікеро-горілчаних виробів та коньяку за цінами нижчими, ніж встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (стор. 68 акту перевірки).

За висновками відповідача, відповідно до вищевказаної постанови КМУ роздрібна ціна на алкогольні напої за 1 літр 100-відсоткового спирту складає: горілка та лікеро-горілчані вироби 70грн., коньяк три зірочки 125грн., коньяк чотири зірочки 140грн., коньяк пять зірочок 160грн., а оскільки роздрібні ціни під час реалізації вищевказаної продукції різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених цін, міцності за обємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків, то відповідні роздрібні ціни повинні складати: горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,7л міцністю 40% об. 19,60грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,5л міцністю 40% об. 14,00грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,45л міцністю 40% об. 12,60грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,25л міцністю 40% об. 7,00грн.; горілка та лікеро-горілчані вироби ємністю 0,2л міцністю 40% об. 5,60грн.; коньяк чотири зірочки ємністю 0,5л міцністю 40% об. 28,00грн.; коньяк пять зірочок ємністю 0,5л міцністю 40% об. 32,00грн.

В той же час, як було встановлено перевіркою, за даними «Х» звітів електронно-касового апарату DATEKC (фіскальний номер 000113001417, заводський номер ДУ 02020053) та податкових накладних, підприємством здійснена реалізація горілки, лікеро-горілчаних виробів та коньяку за цінами нижче мінімальних роздрібних цін (стор. 69 акту перевірки).

Всього за перевірений період, як зазначив відповідач, підприємство реалізувало алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних цін на роздрібну торгівлю у кількості 14772 пляшок на суму 166243,30грн., в той час як при реалізації вищевказаної продукції СЗАТ агрофірма «Крим» повинно було одержати прибуток у сумі 188749,60грн. за продаж алкогольних напоїв у кількості 14772 пляшок, на які встановлені мінімальні роздрібні ціни згідно з постановою КМУ № 957 від 30.10.2008р. (стор. 71 акту перевірки).

У звязку з цим, до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, тобто в розмірі 188749,60грн.

В той же час, як свідчать матеріали справи, позивач за видатковими накладними № К-002321 від 17.11.2008р. на суму 1170,00грн. (в т.ч. ПДВ 195грн.), № К-002322 від 18.11.2008р. на суму 994,50грн. (в т.ч. ПДВ 165,75грн.), № К-0002353 від 18.12.2008р. на суму 39015,60грн. (в т.ч. ПДВ 6502,60грн.), № К-0002355 від 22.12.2008р. на суму 81784,48грн. (в т.ч. ПДВ 13630,74грн.), № К-0002356 від 23.12.2008р. на суму 22003,00грн. (в т.ч. ПДВ 3667,16грн.), № К-002359 від 24.12.2008р. на суму 1033,80грн. (в т.ч. ПДВ 172,30грн.), № К-002361 від 25.12.2008р. на суму 21877,42грн. ( в т.ч. ПДВ 3646,24грн.) реалізував Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 алкогольну продукцію в кількості 14772 пляшок всього на суму 167878,80грн.

Матеріалами справи підтверджується, що на кожну поставку такої продукції позивачем були виписані податкові накладні, які відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» одночасно є звітними податковими документами і одночасно розрахунковими документами.

Вказана реалізація, як встановлено судом, мала місце до анулювання Розпорядженням Департаменту САТ ДПА України від 06.02.2009р. виданої позивачу ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 004835), тобто у період строку її дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування, а оптова торгівля це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

Як пояснив суду ФОП ОСОБА_2, він протягом 2007-2009 років на підставі ліцензій серія АВ № 798901 від 31.07.2007р. та серія АВ № 903922 від 26.08.2008р. здійснював діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями у належному йому павільйоні № 35 по вул. Вокзальній в м. Києві, для чого придбавав алкогольні напої у різних постачальників, в тому числі СЗАТ агрофірма «Крим».

На запит суду ФОП ОСОБА_2 повідомив, що протягом листопада-грудня 2008р. ним у належному СЗАТ агрофірма «Крим» магазині в с. Віліне було придбано алкогольної продукції (горілка та коньяк) 14860 пляшок на загальну суму 167878,80грн. При цьому пояснив, що письмового договору між ними не укладалось, а придбання товару здійснювалось за видатковими накладними: № К-002321 від 17.11.2008р. на суму 1170,00грн., № К-002322 від 18.11.2008р. на суму 994,50грн., № К-0002353 від 18.12.2008р. на суму 39015,60грн., № К-0002355 від 22.12.2008р. на суму 81784,48грн., № К-0002356 від 23.12.2008р. на суму 22003,00грн., № К-002359 від 24.12.2008р. на суму 1033,80грн., № К-002361 від 25.12.2008р. на суму 21877,42грн.

ФОП ОСОБА_2 також зазначив, що після отримання алкогольної продукції, по мірі його приїздів до Криму та можливості сплатити кошти за неї, він частками розраховувався за придбану продукцію готівкою у тому ж самому магазині, з якого був відпущений товар.

Як свідчать матеріали справи, прийняття позивачем готівки підтверджується «Х» звітами електронно-касового апарату DATEKC (фіскальний номер 000113001417, заводський номер ДУ 02020053), який відповідно до довідки ДПІ в Бахчисарайському районі АРК № 1088/10/23-3 від 02.06.2009р. зареєстрований на магазин за адресою: Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 203.

Суд вважає, що оскільки в «Х» звітах не значиться назва покупця, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що вказані кошти надходили від кінцевого споживача, незважаючи навіть на те, що обсяги поставленої продукції (іноді сотні і тисячі плашок) свідчили про зворотне і очевидно не відповідали поняттю «роздрібна торгівля».

Таким чином, з вищевказаних доказів слідує, що спірні господарські операції є оптовою торгівлею алкогольними напоями, адже позивачем здійснювалась діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, а не діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а тому відповідачем до цін на реалізовану продукцію безпідставно були застосовані роздрібні, а не оптово-відпускні ціни.

У звязку з цим суд вважає необґрунтованим застосування до позивача відповідальності за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних цін на роздрібну торгівлю у вигляді штрафу в розмірі 188749,60 грн.

Вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим №0000120023 від 18.01.2009р. в повному обсязі.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх рішень про застосування штрафних санкцій суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи судом 28.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 01.11.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000100023 від 18.01.2010р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1468879,35грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про застосування фінансових санкцій №0000120023 від 18.01.2009р. про застосування до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 11290 427,90грн. за оптову торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій та фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 188749,60грн. за реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку одержувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Сільськогосподарського акціонерного товариства агрофірма «Крим» (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128, код ЄДРПОУ 03759754) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.