Постанова № 13362733, 09.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.11.10Справа №2а-11529/10/15/0170 (18:15) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Маляр К.В., за участю:

представника позивача - Аркатова В.В.

представника відповідача Нечаєва Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес" (далі позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0023152301/0 від 27.08.2010р.про визначення ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00 грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Кримторгпрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 р. За результатам перевірки був складений акт №10983/23-2/25125808 від 18.08.2010р., яким встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, а саме: завищення валових витрат на суму витрат на транспортні послуги в розмірі 862736,00грн, у звязку з чим за висновками акту донараховано податку на прибуток на суму 215684,00 гривень, у тому числі: 1 кв. 2009 р. 49385,00 грн., 2 кв. 2009 р. 43839,00 грн., 3 кв. 2009 р. 40365,00 грн., 4 кв. 2009 р. 43164,00 грн., 1кв. 2010 р. 38931,00 грн. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0023152301/0 від 27.08.2010 р. про визначення ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00 грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій. Позивач вважає, що спірне повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону, позивачем надані всі первини бухгалтерські документи на підтвердження суми валових розходів, понесених на отримання послуг з перевезення, а також на доставку преси, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо первинних облікових документів. Позивач вважає, що вимоги відповідача щодо надання додаткових документів - дорожніх листів та талонів замовника на транспортні послуги є необґрунтованими, оскільки, зокрема, подорожній лист виписується в одному екземплярі та залишається у вантажоперевізчика для обліку транспортної роботи та списання витраченого палива, а талон замовника, як зазначено в Наказі Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346, використовується у випадку використання автомобіля з погодинною формою оплати, в той час як така форма оплати позивачем за укладеними договорами не застосовувалась і тому таких документів у позивача не повинно бути.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.09.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору .

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що податкове повідомлення рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято за результатами проведеної перевірки у звязку з виявленим порушенням податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача зазначив, що в ході перевірки позивача було встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Під час перевірці питання правомірності віднесення до валових витрат позивача транспортних послуг з СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, УДП «Укрпошта» встановлені порушення ведення позивачем бухгалтерського обліку та звітності, а саме: у первинних бухгалтерських документах відсутні товарно-транспортні накладні по перевезенню товарів, шляхові листи і талони замовника на транспортні послуги. Представник відповідача підкреслив, що договори на перевезення вантажів з вищевказаними підприємцями не укладалися. Представник відповідача зазначив, що відповідно до актів виконаних робіт з СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, УДП «Укрпошта» до складу валових витрат була віднесена сума у розмірі 862736,00 гривень, яка не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, отже відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначена сума не відноситься до складу валових витрат. Представник відповідача вважає, що первинна транспортна документація: товарно-транспортна накладна по формі 1-ТН, дорожній лист, талон замовника відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У звязку з виявленим порушенням податкового законодавства підприємством, податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про встановлення суми податкового зобовязання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, тому підстав для задоволення адміністративного позову не має.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, в тому числі податку на прибуток.

Такім чином, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктами владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю відповідача є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у звязку прийняттям такого повідомлення рішення, яким позивачеві визначені податкові зобовязання з податку на прибуток та нараховані штрафні санкцій, чи прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі закону, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу пропорційності.

Судом встановлено, що ТОВ «Кримторгпрес» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, є юридичною особою, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №431967 (а.с.63 т.с.ІІ).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Кримторгпрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 р.

За результатам перевірки був складений акт №10983/23-2/25125808 від 18.08.2010р., яким встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, а саме: завищення валових витрат на суму витрат на транспортні послуги в розмірі 862736,00грн, у звязку з чим за висновками акту донараховано податку на прибуток на суму 215684,00 гривень, у тому числі в т.ч. 1 кв. 2009 р. 49385,00 грн., 2 кв. 2009 р. 43839,00 грн., 3 кв. 2009 р. 40365,00 грн., 4 кв. 2009 р. 43164,00 грн., 1кв. 2010 р. 38931,00 грн. (а.с.9-49 т.с.І).

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0023152301/0 від 27.08.2010 р. про визначення ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00 грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій (а.с.8 т.с.І).

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних санкцій ТОВ «Кримторгпрес», суд зазначає наступне.

Платники податку на прибуток, обєкти, базу та ставки оподаткування визначені в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року.

Відповідно до п. 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Визначення терміну «валовий доход» містить пункт 4.1. ст. 4 Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, відповідно до якого валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1. ст.4 Закону).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про послуги.

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у п. 1.32 ст. 1 Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, вбачається, що це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз,і коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як встановлено судом, відповідно до п. 3.2. Статуту ТОВ Кримторгпрес» основними видами господарської діяльності позивача є створення та видання газет, журналів та інших друкованих видань, в тому числі надання поліграфічних послуг та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009р. між Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Перевізник) та ТОВ «Кримторгпрес» (Замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні, відповідно до умов п. 1.1 якого Перевізник зобовязався відповідно до заявок Замовника приймати та перевозити вантажі Замовника до пунктів призначення.

Розмір оплати за надані послуги визначається сторонами на умовах договірних цін (п. 4.1 договору). Розрахунки між Перевізником та Замовником за надані послуги здійснюються у безготівковому порядку, відповідно до рахунку, виставленого Перевізником (п. 4.2).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію зареєстрований Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області як фізична особа-підприємець з 16.01.2007р. та має ліцензію серія АВ № 339740 від 30.05.2007р., видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, на здійснення такого виду діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт внутрішні перевезення вантажів, строк дії ліцензії з 30.05.2007р. по 29.05.2012р. (а.с.206 т.с.І).

Судом також встановлено, що 01.01.2008р. аналогічного змісту договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні був укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Перевізник) та ТОВ «Кримторгпрес» (Замовник) (а.с.10 т.с.І).

ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець з 23.01.2007р. та має ліцензію серія АВ № 321762 від 07.03.2007р., видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, на здійснення такого виду діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт внутрішні перевезення вантажів, строк дії ліцензії з 07.03.2007р. по 06.03.2012р. (а.с.15 т.с.І).

Крім того, як свідчать матеріали справи, 05.01.2009р. між Приватним підприємцем ОСОБА_6 (Перевізник) та ТОВ «Кримторгпрес» (Замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні, відповідно до умов п. 1.1 якого Перевізник зобовязався відповідно до заявок Замовника приймати та перевозити вантажі Замовника до пунктів призначення (а.с.15-16 т.с.І).

ОСОБА_6 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець з 01.09.2008р. та має ліцензію серія АВ № 436394, видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, на здійснення такого виду діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк дії ліцензії з 13.11.2008р. по 12.11.2013р. (а.с.29 т.с.І).

Перерахування позивачем коштів за вищевказаними договорами протягом перевіреного періоду на загальну суму 206040,00 грн. не заперечувалось відповідачем по суті та підтверджується належними платіжними документами доданими до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що 01.01.2009р. між ТОВ «Кримторгпрес» (Замовник) та Українським державним підприємством поштового звязку «Укрпошта» (Виконавець) був укладений договір № 55-08кп «На виконання робіт по обробленню та перевезенню роздрібних тиражів періодичних друкованих видань», відповідно до п. 1.1 якого виконавець «Укрпошта» зобовязується виконувати роботи по обробленню та перевезенню роздрібних тиражів періодичних друкованих видань, експедирування і перевезення до міст та районів АРК, а Замовник прийняти й оплатити виконані роботи. Місце передачі цех експедирування виконавця за адресою: вул. Генерала Васильєва, 44, доставка до місць реалізації транспортом виконавця (п. 3.1 та п. 3.2 договору).

Витрати з доставки, згідно з п. 3.3 договору, несе Замовник.

Розрахунки за виконані роботи між Сторонами договору здійснюються національною валютою України у безготівковій формі (п. 4.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони узгодили графік здачі на експедирування періодичних видань та додатком № 2 тарифи на експедирування.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.2.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» № 211 від 12.05.2006р., перевезення пошти автомобільним транспортом здійснюється поштовими маршрутами, відповідно до вимог Правил перевезення пошти автомобільним транспортом, затверджених сумісним наказом Міністерства звязку України та Міністерства транспорту України від 12.03.1997р. № 32/76 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.05.1997р. за № 195/1999.

При цьому, у п. 5.2.4 даного Порядку передбачено, що на адресу кожного пункту обміну, розташованого на поштовому маршруті, складається накладна ф. 16 у двох примірниках. Поштові відправлення та мішки з відмітками «Експрес», страхові та міжнародні мішки, контейнери, мішки (ящики) з відмітками «Урядовий», «Авіа/Пріоритет», мішки (ящики) з письмовою кореспонденцією, посилки приписуються до накладної ф. 16 поіменно, мішки і пачки з періодичними друкованими виданнями загальною кількістю. В початковому пункті обміну в автоматичному режимі формується накладна ф. 24 (маршрутна накладна) з урахуванням відправляння пошти до будь-якого пункту обміну, розташованого на маршруті.

Таким чином, вказаним Порядком пересилання поштових відправлень передбачено, що підприємствами поштової мережі перевезення здійснюється за маршрутними накладними, які є документами звітності саме цих підприємств, а не товарно-транспортними накладними.

Як свідчать матеріали справи та відображено в акті перевірки, валові витрати по господарським операціям з Підприємством поштового звязку «Укрпошта» позивач формував на підставі актів здачі наданих послуг.

Перерахування позивачем коштів за вказаними операціями на загальну суму 656696,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечувалось представником відповідача по суті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, валові витрати у платника податку на прибуток виникають з настанням будь-якої з подій, визначених у п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону, саме первинні документи і є підтвердженням понесення валових витрат платником податку.

Таким чином, відповідно до предмету зазначених договорів, укладених між контрагентами позивача (СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, УДП «Укрпошта») та позивачем, останній прийняв дані послуги, що підтверджено актами виконаних робіт та містять необхідні реквізити відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", здійснив оплату за дані послуги, що підтверджено платіжними документами та за результатами фінансово-господарських операцій отримані послуги відніс до складу валових втрат.

Отже, зазначені договорі, які виконані в повному обсязі, є первинними документами, на підставі яких відбулась господарська операція з надання транспортних послуг.

На виконання договорів, сторони підписали акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджує виконання вказаних договорів.

Проаналізував обставини справи суд вважає, що факт використання транспортних послуг з перевезення печатної продукції у господарській діяльності Товариства підтверджується матеріалами справи, а сплата цих платежів пов'язана із веденням господарської діяльності позивача, оскільки основним видом діяльності Товариства є створення та видання газет, журналів та інших друкованих видань, в тому числі надання поліграфічних послуг.

Суд також зазначає, що зміст договорів свідчить, що на їх підставі можуть надаватись тільки послуги, пов'язані із господарською діяльністю позивача; у актах приймання-передачі зазначено про надання послуг на підставі договору; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки та в судовому засіданні не спростовувала; будь-які відомості відносно того, що позивачу надавались та були оплачені послуги за межами договору, не пов'язані із господарською діяльністю підприємства у акті не зазначено, докази щодо оплати саме за такі послуги суду не надано. Доказів того, що транспортні послуги не використовувались в межах господарської діяльності підприємства, також відповідачем суду не надано.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Відповідно до змісту зазначених договорів, актів приймання-передачі послуг, товарно-транспортних накладних вони слугували підставою для прийняття позивачем рішення про оплату наданих послуг з відповідним віднесенням нарахованих до виплати грошових коштів до валових витрат підприємства.

Отже, підприємство формувало валові витрати виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій оскільки факт придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо ненадання до перевірки договорів з вищевказаними підприємцями та товарно-транспортних накладних за господарськими операціями з ними, суд встановив, що згідно з додатком № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Кримторгпрес» при перевірці валових витрат ДПІ були досліджені, зокрема, договори з постачальниками та первинні документи вибірковим порядком, а не суцільним порядком, з чого слідує, що не всі надані до перевірки позивачем документи знайшли відображення в акті перевірки, а відтак викладені в акті перевірки висновки ДПІ в м. Сімферополі про те, що договори між позивачем та вищевказаними субєктами господарювання не укладались, є припущенням та спростовуються матеріалами справи.

Більше того, відображені на стор. 8 акту перевірки висновки ДПІ про відсутність під час проведення документальної перевірки товарно-транспортних накладних по перевезенню товарів суперечать відображеним на стор. 14 цього ж акту перевірки висновкам ДПІ про те, що до деяких наданих до перевірки актах виконаних робіт були прикладені товарно-транспортні накладні, але вони нібито містять певні недоліки, що не дозволяє їх вважати належними первинними документами, як-то: у ТТН відсутні серії, номери, подорожні листи, в розділі «відомості про вантаж» написано «журнали» без всіх назв та характеристик.

Однак, які саме товарно-транспортні накладні містять недоліки, що не дозволяє їх розцінити як первинні документи, відповідачем в акті перевірки не зазначено.

До того ж, дослідивши наявні у справі ТТН, суд встановив, що поряд із графою № 3 «відомості про вантаж», де зазначено «журнали», у графі № 8 «документ, що супроводжує товар» зазначено відомості про накладну. Накладні ж (видаткові та приходні), як зазначено на стор. 8 акту перевірки, були досліджені відповідачем і жодних зауважень до них не наведено.

В той же час, відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Посилання представника відповідача на Постанову КМУ № 207 від 25.02.2009р. «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001р. та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, на обґрунтування неправомірності віднесення позивачем витрат підприємства до валових витрат без наявності товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та талонів замовника, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

В той же час, вказані Правила, як і Постанова КМУ № 207 від 25.02.2009р. «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», а також Закон України «Про автомобільний транспорт», визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

З цього слідує, що вказані нормативно-правові акти не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами, та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, адже відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, доводи відповідача про те, що згідно зі ст. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, суд не приймає до уваги у звязку з тим, що в розумінні наведеної норми «єдиний» - означає «єдиний, тобто загальний для всіх», а не в розумінні «єдиний, тобто один».

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавчих актів та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження валових витрат - дорожніх листів та талонів замовника на транспортні послуги є необґрунтованими, оскільки надання цих документів не передбачено чинним податковим законодавством.

Таким чином, висновок ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо неправомірного включення позивачем витрат з транспортних послуг у сумі 862736,00грн. до складу валових витрат, як таких, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, суд вважає помилковим, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування Товариству податкового зобовязання з податку на прибуток та штрафних санкцій підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач, сплативши відповідні суми за отримані транспортні послуги по перевезенню (доставки) печатної продукції, суд дійшов висновку про правомірність віднесення Товариством до складу валових витрат вартості отриманих транспортних послуг, а твердження відповідача про не підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами суми валових витрат не відповідає дійсності та не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства.

Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобовязання, нарахування штрафних санкцій також є неправомірним, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0023152301/0 від 27.08.2010р. про визначення ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності свого податкового повідомлення-рішення суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи судом 09.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 14.11.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0023152301/0 від 27.08.2010р. про визначення ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.