Постанова № 13362613, 10.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2010 р.Справа №2а-7936/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Фонд соціальної безпеки»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Крилов К.П. пред-к, дов. від 01.10.2010 р.

від відповідача Нечаєва Н.О. пред-к, дов. № 3/10-0 від 13.01.2010 р.

Суть спору: ТОВ «Фонд соціальної безпеки» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0021052301/0 та № 0021042301/0 від 11.06.2010 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники під час проведення позапланової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2010 р., надав заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, вказав, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ним вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». На думку відповідача позивачу обґрунтовано визначено податкові зобовязання по податку на прибуток та по податку на додану вартість, нараховані штрафні санкції.

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2005р. по 31.12.2009 р., за результатами якої 07.06.2010 р. був складений акт №8587/23-7/32361756.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, порушення позивачем, зокрема, п..4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого донараховано податок на прибуток у сумі 497878 грн., порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоди, що перевірялись, на загальну суму 496757 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.06.2010 р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0021052301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 620332,7 грн., в тому числі 497878 грн. основного платежу та 122454,7 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0021042301/0, згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 745150,5 грн., в тому числі 496767 грн. - за основним платежем, 248383,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П.1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що доходами з джерелом їх походження з України є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено,що об'єктом оподаткування є прибуток який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

У ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” визначені об'єкти оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.З Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №8587/23-7/32361756 зазначив, що в період часу, який перевірявся, встановлено завищення валових витрат на суму 1915421 грн. Представниками податкового органу зазначено, що позивач мав стосунки з ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС», у якого відсутні основні фонди, численність працівників складає 1 чоловік, свідоцтво платника податків анульовано з 01.02.2010 р. На думку податкового органу умовне відхилення від оподаткування по ПДВ позивача за листопад та грудень 2009 р. виникає у звязку з формуванням податкового кредиту за рахунок ПДВ сплаченого під час проведення розрахунків з ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» у сумі відповідно 66796 грн. та 60796 грн.

Під час проведення перевірки позивача, вивчення договорів, укладених з ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» за період часу, який перевірявся, відповідачем зазначено, що позивачем необґрунтовано включено до складу валових витрат витрати на отримання юридичних консультаційних послуг у сумі 364776,95 грн. (в т.ч. ПДВ 60796,16 грн.), що призвело до необґрунтованого заниження податку на прибуток на суму 3030980,79 грн.

Податковим органом встановлено також, що позивач в квітні 2009 р. уклав договір з ТОВ «Сістайл», яке визнано 11.05.2010 р. банкрутом та знято з податкового обліку. Платником податків не надано документів, яки обґрунтовували б понесення ним витрат, в наслідок чого встановлено завищення валових витрат у 2 кварталі 2009 р. на суму 333333 грн. та у 3 кварталі 2009 р. - на 248498 грн. за рахунок необґрунтованого включення до складу валових витрат на отримання юридичних консультаційних послуг.

Податковим органом у акті перевірки зазначено, що згідно наданих Декларацій з ПДВ за 2008 р. встановлено розбіжності між сумою отриманого доходу по Декларації по ПДВ та сумою валового доходу в ряд. 01.1 Декларації на прибуток. Платник податків самостійно вказав отриманий дохід в сумі 749944 грн. за 1 кв. 2008 р., у сумі 776275 грн. за 2 кв. 2008 р. у сумі 968147 грн., у 3 кв. 2008 р. у сумі 938745 грн., за 4 кв. 2008 р. у сумі 938745 грн., в той час, як по ряд. 1 Декларації по ПДВ за вказані періоди часу визначений іншій дохід, 623805 грн. за 1кв. 2008 р., 650366 грн. за 2 кв. 2008 р., 808240 грн. - за 3 кв. 2008 р., 782287грн. за 4 кв. 2008 р. До складу оподаткованого доходу ПДВ не нараховані суми доходу у розмірі 126140 грн. за 1 кв. 2008 р., 125910 грн. за 2 кв. 2008р., 159905 грн. за 3 кв. 2008 р., 156455 грн. за 4 кв. 2008 р., що призвело до заниження податкових зобовязань по ПДВ. Крім того було встановлено завищення суми сформованого позивачем податкового кредиту по ПДВ за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. на суму 383085 грн.

В акті перевірки зафіксований висновок податкового органу про неправомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» та ТОВ «Сістайл» в наслідок того, що позивачем не надано обґрунтування віднесення перерахованих ним коштів до складу валових витрат.

На вимоги суду позивачем надані переліки робіт, виконаних ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» та ТОВ «Сістайл», копії договорів та додаткових угод, укладених при їх участі.

Вивчивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку, що вони не можуть підтверджувати факт, їх укладення в наслідок надання юридичних послуг саме ТОВ «Сісмтайл» та ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС».

До матеріалів справи залучена копія Довідки АА № 010766 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, в який зазначено, що ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» за КВЕД має види діяльності, повязані з оптовою торгівлею будівельними матеріалами, іншими товарами, роздрібною торгівлею пальним, займається посередництвом в торгівлі товарами широкого асортименту. За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріали справи спростовують твердження позивача щодо надання йому на законних підставах ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» юридичних послуг, проведення маркетингових досліджень щодо ринку охоронних послуг.

По матеріалів справи не надано доказів надання ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» та ТОВ «Сістайл» послуг щодо ведення справ позивача в судах, проведення перевірки його діловодства, надання інших юридичних послуг, безпосередньо повязаних з його статутною діяльністю.

Проаналізувавши зазначені факти, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що матеріалами справи спростовується твердження позивача про правомірність віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених ТОВ «ТК «УКРІМПЕКС» та ТОВ «Сістайл» за надані ними послуги, правильності формування сум податкового кредиту по ПДВ за період часу, який перевірявся.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим нарахування позивачу податковим органом податкових зобовязання по ПДВ, податку на прибуток та застосування до нього відповідних штрафних санкції, розрахованих по кількості звітних періодів.

В силу викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.12.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 16.12.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.