Постанова № 13362423, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.10Справа №2а-14404/10/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача Мартьянова О.В.,

представника відповідача Лукпанової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного багатопрофільного малого підприємства “ДЮН” до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом приватне багатопрофільне мале підприємство “ДЮН”до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009291502/0 від 07.09.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2010 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, зазначив, що в ході камеральної перевірки 27 серпня 2009 року позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 3540,01 гривень за порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання (ПДВ) за жовтень 2008 року. За результатами перевірки відповідач надіслав податкове повідомлення рішення № 0009291502/0 від 07.09.2009 року.

Однак, як пояснюють представники позивача, податкове повідомлення рішення № 0009291502/0 від 07.09.2009 року підлягає скасуванню у звязку з тим, що позивачем сумма зобовязання за жовтень булла сплачена своєчасно у повному обсязі, що підтверджується платіжними документами.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, зазначених в запереченнях проти позову, зазначив, що штрафні санкції нараховані позивачу у звязку із несвоєчасною сплатою ПДВ за декларацією № 25635 від 19.11.2008 року.

Представник відповідача зазначив, що сума зобовязання, яка була сплачена позивачем за жовтень 2008 року була перерозподілена на погашення раніше утвореного податкового боргу, а тому згідно особового рахунку з урахуванням погашення боргу позивача у порядку календарної черговості, фактично відповідачем погашено зобовязання позивача лише 25.06.2009 року, 24.07.2009 року, 28.07.2009 року.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення, суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Приватне багатопрофільне мале підприємство “ДЮН”(ЄДРПОУ 20723781) зареєстровано як юридична особа Джанкойською міською радою 18.03.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації юридичної особи серії А00 № 448925.

Таким чином, судом встановлено, що приватне багатопрофільне мале підприємство “ДЮН” являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Судом встановлено, що приватне багатопрофільне мале підприємство “ДЮН” зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, а тому згідно із законодавством України, позивач зобовязаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Таким чином, приватне багатопрофільне мале підприємство “ДЮН” зобовязано, подавати до ДПІ в Бахчисарайському районі декларації з податку на додану вартість та сплачувати податок до бюджету.

Суд зазначає, що Джанкойською ОДПІ в АР Крим за результатами невиїзної документальної перевірки з питання сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2008 року 28.07.2009 року ПММП “Дюн”виявлено порушення п.5.3.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання податку на додану вартість за жовтень 2008 року, що зазначено в акті № 1322/15-2/20723781 від 27.08.2009 року “Про результати невиїзної документальної перевірки з питання сплати податку на додану вартість Приватного багатопрофільного малого підприємства “ДЮН”.

Судом встановлено, що Джанкойською ОДПІ в АР Крим у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання винесено податкове повідомлення-рішення № 0009291502/0 від 07.09.2009 року на суму 3540,01 гривень.

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій судом у повному обсязі перевірені податкові декларації, платіжні доручення позивача про нарахування та сплату податку на додану вартість.

Аналізуючи зазначені дані суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до пп. 4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

1.ПММП “Дюн” відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 25635 за жовтень 2008 року визначив податкове зобовязання в розмірі 7080 гривень.

Судом встановлено, що строк сплати за декларацією з податку на додану вартість № 25635 за жовтень 2008 року настав 01.12.2008 року.

Згідно з платіжним дорученням № 1318 від 20.11.2008 року, яке було досліджено в судовому засіданні ПММП “Дюн” сплатив до бюджету податок на додану вартість в розмірі 7080 гривень, при цьому призначення платежу зазначено « податок на додану вартість за жовтень 2008 року. Перераховано повністю» На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку про проведення платежу.

Таким чином, у звязку з тим, що у судовому засіданні підтвердився факт своєчасності сплати податку на додану вартість за декларацією за жовтень 2008 року, доводи відповідача про несвоєчасність сплати податку на додану вартість по вказаній декларації не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що з боку Джанкойської ОДПІ доказами несвоєчасності сплати є відомості даних автоматизованої системи Джанкойської ОДПІ АРМ “Облік платників податків”, які відображені в Акті перевірки.

З приводу цього суд зазначає, що згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України № 2181-ІІІ повязує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.

Крім того, факт зарахування вказаних коштів саме 20.11.2008 року в розмірі 7080 гривень до бюджету підтверджується витягом з електронного казначейського файлу, що доданий відповідачем до матеріалів справи.

Суд підкреслює, що Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не повязує факт сплати податку з внесенням відомостей про це до автоматизованої системи податкового органу.

Отже, вимоги Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку виконані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що фінансові санкції, вказані в податковому повідомленні-рішенні Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0009291502/0 від 07.09.2009, до позивача застосовані неправомірно.

Додатково, судом встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 7080 гривень, яка була сплачена позивачем за жовтень 2008 року платіжним дорученням № 1318 від 20.11.2010 року була перерозподілена відповідачем на погашення попереднього податкового боргу, який позивачем також оскаржувався у суді.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів несвоєчасної сплати позивачем ПДВ за жовтень 2008 року.

Щодо дій відповідача стосовно змінення ним призначення платежів та змінення періоду погашення податкового боргу, суд зазначає про протиправність таких дій та вказує наступне.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобовязання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Суд підкреслює, що дії податкового органу стосовно змінення призначення платежу не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0009291502/0 від 07.09.2009 на суму 3540,01 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач в позовній заяві заявляє клопотання про визнання причин пропуску строку поважними щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Але суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, оскільки він визначений ст.. 15 Закону України № 2181 то дорівнює 1095 днів з дня отримання спірного рішення, а позивач звернувся з позовом до суду в межах вказаного строку 05.11.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 13 грудня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 14 грудня 2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0009291502/0 від 07.09.2009 на суму 3540,01 гривень.

3.Стягнути на користь Приватного Приватного багатопрофільного малого підприємства “ДЮН”з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.