Постанова № 13362395, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.10Справа №2а-16084/10/1/0170 (09:59) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої суддіТрещової О.Р., при секретарі Дубініної А.В., за участю

представника позивача Кулагіна Е.В.,

представника відповідача Рогова В.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про визнання протиправним та скасування пунктів постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 472797,95 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД»; визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 1223317,97 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД»; визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна від 19.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 11547077,96 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.12.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 року визнано поважною причину пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» до суду та поновлено строк звернення позивача до суду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, пояснив, що на виконанні Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим знаходиться зведене виконавче провадження № 6871, згідно з яким з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» підлягає стягненню на користь фізичних та юридичних осіб грошові кошти у розмірі 11547077,96 гривень.

Представник позивача зазначив, що в процесі виконання вищевказаного зведеного провадження головним державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Роговим В.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2 -6167/2010 р. від 28.10.2010 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 472797,95 гривень, що належить боржнику ТОВ фірми «Консоль ЛТД»; при примусовому виконанні наказу № 2-22/9781 2008 від 24.11.2010 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 1223317,97 гривень, що належить боржнику ТОВ фірми «Консоль ЛТД»; при примусовому виконанні виконавчого листа № 2 -478/10 від 10.08.2010 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 11547077,96 гривень, що належить боржнику ТОВ фірми «Консоль ЛТД».

Представник позивача пояснив, що вищевказані постанови Київського ВДВС СМУЮ є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача підкреслив, що Київський ВДВС СМУЮ мав право накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ фірми «Консоль ЛТД», вартість якого не перевищує суму боргу, яка згідно зі зведеним виконавчим провадженням складає 11547077,96 гривень, а не на все рухоме та нерухоме майно ТОВ фірми «Консоль ЛТД».

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що оскаржувані позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року, про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року, про арешт майна від 19.11.2010 року є законними та обґрунтованими.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідачем по справі виступає Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, правовий статус якого визначається Законом України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 року.

Відповідно до ст. 181 КАСУ учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, згідно зі ст. 181 КАС України, яка регулює порядок розгляду позовних заяв з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, до компетенції адміністративних суддів відносяться справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах, рішень інших органів та посадових осіб, що можуть виконуватися примусово, рішень, для яких не встановлено іншого порядку судового оскарження, особами, які не наділені правом оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби у цивільному та господарському судочинстві.

Суд зазначає, що позивач оскаржує постанови головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року, про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року, про арешт майна від 19.11.2010 року, які прийняті в процесі виконання зведеного виконавчого провадження № 6871, до якого увійшли наказ Господарського суду АР Крим та виконавчі листи районних судів.

Суд підкреслює, що у звязку з тим, що для зведеного виконавчого провадження не встановлено іншого порядку судового оскарження, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 181 КАС України зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АРК.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

1.Судом встановлено, що 13.05.2010 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави по справі № 2 -478/10 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (Україна) про розірвання договору пайової участі в будівництві та стягнення внесених пайових грошових коштів стягнуто з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (Україна) на користь ОСОБА_3 кошти, сплачені за договором пайової участі у будівництві № 0396/380-13 (р) від 30.01.2008 року, у розмірі 126089,73 гривень та судові витрати у розмірі 1510,89 гривень.

10.08.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави видано виконавчий лист по справі № 2 -478/10 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (Україна) про розірвання договору пайової участі в будівництві та стягнення внесених пайових грошових коштів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

19.08.2010 року заступником начальника ДВС в Київському районі м.Сімферополя АРК Фішер Н.В. розглянувши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого документа виконавчого листа № 2а-478/10, який видано 10.08.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави, про стягнення з боржника (Консоль ЛТД ТОВ) на користь стягувача (ОСОБА_3) заборгованості в сумі 127600,62 гривень, який набрав законної сили 09.07.2010 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого документа:виконавчого листа № 2а-478/10.

27.08.2010 року заступником начальника ДВС в Київському районі м.Сімферополя АРК Фішер Н.В. в ході виконання виконавчого листа № 2-478/10 прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження № 20645 до складу зведеного виконавчого провадження № 6871 про стягнення заборгованості з вказаного боржника.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Роговим В.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-478/10 19.11.2010 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою на все майно, що належить ТОВ фірми «Консоль ЛТД», а саме: на все рухоме та нерухоме майно в межах суми заборгованості, накладено арешт, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТОВ фірми «Консоль ЛТД», вул. Бородіна,16 м.Сімферополь, ОКПО 20676633.

2.Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Сімферополя від 21.09.2010 року по справі № 2-6167/2010 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ фірми «Консоль ЛТД» стягнуто з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 470977 грн. 95 коп., що станом на 01 вересня 2010 року згідно офіційного курсу НБУ відносно гривні до долару США (7,8867) еквівалентно 59718 доларам США, витрати по сплаті судового збору 1700 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом м.Сімферополь -120 грн.00 коп., а всього 472797 грн. 95 коп.

Головним державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ 23.11.2010 року розглянувши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 2-6167/2010, виданого 28.10.2010 року Київським районним судом м.Сімферополя, про стягнення з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 472797,95 гривень, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом, накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості, що належить ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (Україна, АРК, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 20676633) у межах суми звернення стягнення 472797,95 гривень; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, лише в межах суми боргу.

02.12.2010 року Головним державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Роговим В.Н. в ході виконання виконавчого листа № 2-6167/2010 прийнято постанову, якою виконавче провадження № 26648 приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з вказаного боржника.

3.Судом встановлено, що на виконання постанови ВГСУ від 26.10.2010 року та рішення Господарського суду АР Крим від 25.08.2009 року у справі № 2-22/9781-2008 Господарським судом АРК 24.11.2010 року видано наказ про стягнення з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (м.Сімферополь, вул.Бородіна,16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «ВолинЪська фінансова команія» (04212, м.Київ, вул.Маршала Тимошенка, 3-а, офіс 143; 10014, м.Житомир, вул.Рильського,9,банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 22044593) суми основного боргу 616263,71 гривень, збитки від інфляції в сумі 480685,69 гривень, 126368,57 гривень відсотків, всього 1223317,97 гривень.

Головним державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ 03.12.2010 року розглянувши заяву стягувача про примусове виконання наказу № 2-22/9781-2008, виданого Господарським судом АРК 24.11.2010 року, про стягнення з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» на користь ТОВ «ВолинЪська фінансова компанія» 1223317,97 гривень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного наказу; накладено арешт на все майно, що належить ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (Україна, АРК, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 20676633) у межах суми звернення стягнення 1223317,97 гривень, заборонено здійснювати відчуження будь- якого майна, яке належить боржнику лиже в межах суми боргу.

Судом встановлено, що предметом адміністративного позову є визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 472797,95 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД»; визнання протиправними та скасування пунктів 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 1223317,97 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД»; визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна від 19.11.2010 року, якою було накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості у розмірі 11547077,96 гривень, що належить боржнику ТОВ фірмі «Консоль ЛТД».

Перевіряючи обґрунтованість постанови Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Рогова В.М. про арешт майна від 19.11.2010 року, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції від 15 березня 2006 року державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Частиною 4 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, судом встановлено, що державний виконавець має право самостійно накладати арешт на грошові кошти та майно боржника в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Суд підкреслює, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків.

Як встановлено вище, постановою Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Рогова В.М. про арешт майна від 19.11.2010 року на все рухоме та нерухоме майно ТОВ фірми «Консоль ЛТД» в межах суми заборгованості, накладено арешт, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТОВ фірми «Консоль ЛТД», вул. Бородіна,16 м.Сімферополь, ОКПО 20676633.

З довідки ТОВ фірми «Консоль ЛТД» № 858 від 13.12.2010 року судом встановлено, що станом на 19.11.2010 року на поточних рахунках ТОВ фірми «Консоль ЛТД» знаходились грошові кошти в сумі 643093,92 гривень.

Суд підкреслює, що державний виконавець, у порушення ч.2 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження”, не враховуючи вимогу закону щодо першочерговості звернення стягнення за виконавчими документами на кошти боржника, які знаходяться на рахунках, звернув стягнення на все рухоме та нерухоме майно ТОВ фірми «Консоль ЛТД» в межах суми заборгованості та заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТОВ фірми «Консоль ЛТД».

Згідно з ч.5 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Частиною 8 ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з ч.3 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Відповідно до ч.4 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Отже, у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Таким чином, суд зазначає, що за виконавчим листом № 2-478/10, виданим 10.08.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_3 та інших фізичних та юридичних осіб суми заборгованостей в розмірі 11547077,96 гривень, державний виконавець мав звернути стягнення в першу чергу на грошові кошти, що знаходилися на поточних рахунках позивача, а в решті суми - на майно ТОВ фірми «Консоль ЛТД» у межах суми стягнення.

Суд зазначає, що в постанові про накладення арешту на грошові кошти відповідач зобовязаний вказати точну суму стягнення, яка має бути підтверджена матеріалами виконавчого провадження. Державний виконавець має право здійснювати примусові заходи стосовно накладення арешту на майно позивача тільки після визначення суми, яка підлягає стягненню.

Судом встановлено, що державним виконавцем постановою про арешт майна від 19.11.2010 року арешт накладено на все рухоме та нерухоме майно в межах суми заборгованості, без зазначення суми, в межах якої відбувається звернення стягнення, та конкретизації майна (в акті опису й арешту майна), на яке, в межах суми звернення, буде накладено арешт, що є порушенням ч.ч.2,4 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження”.

Крім того, у порушення ч.3 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем взагалі не направлено копію постанови про арешт майна від 19.11.2010 року позивачеві.

Проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що постанову Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Рогова В.М. про арешт майна від 19.11.2010 року не може бути визнано такою, що прийнято на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.

Перевіряючи обґрунтованість пунктів 4 та 5 постанови Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Рогова В.М. про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року та пунктів 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року судом встановлено наступне.

Як встановлено вище, 23.11.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Роговим В.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, накладено арешт на все майно у межах суми заборгованості, що належить ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у межах суми звернення стягнення 472797,95 гривень; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, лише в межах суми боргу (п.4 та п.5 постанови).

03.12.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у межах суми звернення стягнення 1223317,97 гривень, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (п.4 та п.5 постанови).

Суд, проаналізувавши постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року та 03.12.2010 року, встановив, що державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у межах суми звернення стягнення 472797,95 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до довідки ТОВ фірма «Консоль ЛТД» станом на 01.12.2010 року на балансі ТОВ фірма «Консоль ЛТД» знаходяться основні фонди на суму 211127265,91 гривень без урахування субрахунку 109 «інші основні засоби».

Суд підкреслює, що державний виконавець при накладенні арешту на майно боржника має зазначити конкретні суми, в межах яких відбуватиметься накладення арешту на майно та відповідно скласти акт опису й арешту майна боржника, на яке, в межах суми звернення, буде накладено арешт.

Отже, судом встановлено, що державним виконавцем в порушенням вимог ст.55 Закону України “Про виконавче провадження” при накладенні арешту на майно позивача постановами про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року та 03.12.2010 року не конкретизовано майно (в актах опису й арешту майна), на яке, в межах суми звернення, буде накладено арешт.

Накладення арешту на все майно, вартість якого значно перевищує суму боргу за виконавчими листами, суттєво порушує права боржника.

Крім того, накладення арешту на все майно позивача постановою про відкриття виконавчого провадження у випадку несорозмірності загальної вартості майна та суми боргу позбавляє позивача можливості скористатися правами, визначеними ч.4 ст.55 Закону України “Про виконавче провадження”.

Також суд зазначає, що державним виконавцем при накладенні арешту на майно постановами про відкриття виконавчого провадження не перевірено наявність у позивача грошових коштів на рахунках, звернення стягнення на які є першочерговим.

Проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що пункти 4 та 5 постанови Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції Рогова В.М. про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2010 року та пункти 4 та 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року не може бути визнано такими, що прийнято на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що п.4 та п.5 постанови головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. від 23.11.2010 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-6167/2010, виданого 28.10.2010 року Київським районним судом м.Сімферополя; п.4 та п.5 постанови головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. від 03.12.2010 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 2-22/9781-2008, виданого Господарським судом АРК 24.11.2010 року; постанову головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.11.2010 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-478/10, виданого 10.08.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави належить визнати протиправними та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 13 грудня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, у повному обсязі постанова складена також 13 грудня 2010 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158, 159, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати п.4 та п.5 постанови головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. від 23.11.2010 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-6167/2010, виданого 28.10.2010 року Київським районним судом м.Сімферополя.

3.Визнати протиправними та скасувати п.4 та п.5 постанови головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. від 03.12.2010 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 2-22/9781-2008, виданого Господарським судом АРК 24.11.2010 року.

4.Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Київського ВДВС СМУЮ Рогова В.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.11.2010 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-478/10, виданого 10.08.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави.

5.Стягнути на користь ТОВ фірма «Консоль ЛТД» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.