Ухвала суду № 133623390, 28.01.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/360/26

Провадження № 2/639/878/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся представник позивача Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, в якому просила суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2022 по 01.11.2025 у розмірі 65 189,09 грн. а також судові витрати.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вищезазначену цивільну справу необхідно передати до іншого суду у зв`язку з наступним.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 в позовній заяві зазначена наступна адреса: АДРЕСА_1 , яка відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова не відноситься до Новобаварського району м. Харкова.

Разом з цим, згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги за споживання природного газу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та за якою утворилась заборгованість.

Відповідно до адміністративно-територіального поділу АДРЕСА_2 знаходиться на території Холодногірського району міста Харкова, який відносить до юрисдикції Холодногірського районного суду міста Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Вирішуючи питання можливості розгляду цієї позовної заяви Новобаварським районним судом міста Харкова, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально не відноситься до Новобаварського районного суду міста Харкова, а відтак підстави для розгляду цього позову Новобаварським районним судом міста Харкова відсутні.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що справа не підсудна Новобаварському районному суду міста Харковаі передає її для розгляду до Холодногірського районного суду міста Харкова - за місцезнаходженням нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , за якою утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію.

У відповідності до положень ч. 1 і ч. 2 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 31 України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 639/360/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - передати для розгляду до Холодногірського районного суду міста Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 28.01.2026

Суддя В.В. Труханович