Ухвала суду № 133622690, 26.01.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/76/26

Провадження № 2/193/237/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2026 представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з вимогами п. 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме не зазначено нерухоме майно та його місцезнаходження, арешт з якого просить зняти позивач. Також, позовна заява не містить відомостей про майно, що належало на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положеннями частини першої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

В той же час, згідно ч.2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна аба основної його частини

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», судам роз`яснено, що позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність). Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

З урахуванням наведеного, позов про зняття арешту з майна має пред`являтися за місцезнаходженням цього майна або основної його частини, вартість якої є найвищою серед вартості об`єктів нерухомого майна, яке є предметом даного позову, за правилами виключної підсудності.

Як убачається з позовної заяви, позивач звернулася до суду з вимогою про зняття арешту, зокрема з нерухомого майна.

При цьому за відсутності відомостей про склад нерухомого майна та його місцезнаходження суд позбавлений можливості визначити підсудність даного позову.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме уточнити обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги та конкретизувати зміст позовних вимог у частині зняття арешту з нерухомого майна.

Крім того, згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., як за одну вимогу немайнового характеру, при цьому звертаючись до суду з позовом позивачка зазначає дві позовні вимоги, тобто останній необхідно доплатити судовий збір, за ще одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа: Софіївський відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з майна, -залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків. Даний строк не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали позивачем, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А.Кащук