Ухвала суду № 133620789, 15.01.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/149/26 Провадження № 2/450/1122/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,

в с т а н о в и в:

13.01.2026 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 пред`явив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Одночасно із позовом представник позивача подав заяву, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро» (код ЄДРПОУ 38718352, адреса: Львівська обл., Львівський р-н„ с. Гаї, 897) в межах суми позову - 819039,74 (вісімсот дев`ятнадцять тисяч тридцять дев`ять) грн. 74 коп. В обґрунтування заяви вказує, що він є засновником/учасником відповідача. Його частка у статутному капіталі відповідача становить 50%. У період з 05.09.2023 року по 06.02.2024 року позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі на загальну суму 2952000 грн., яку відповідач йому добровільно не повернув. Постановою Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року у справі № 450/1760/24, яка набрала законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 2952000,00 грн. За висновками Львівського апеляційного суду, що викладені у постанові від 12.11.2025 року, отримані відповідачем від позивача кошти в загальній сумі 2952000,00 грн. є безпідставно набутим майном в силу приписів статті 1212 ЦК України.

В рамках виконавчого провадження ВП № 79802823 з примусового виконання виконавчого листа № 450/1760/24, виданого 05.12.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області, 11.12.2025 року приватним виконавцем стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок погашення боргу за виконавчим документом 2986822,00 грн., з яких 2952000 грн. основного боргу та 34822,00 грн. судових витрат. Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, позивач вважає, що є підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період прострочення відповідно до положень ст. 625 ЦК України. При цьому позивач зазначив, що передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц. Згідно розрахунку, який є додатком до позовної заяви, розмір інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення сплати безпідставно набутих коштів становить відповідно 642609,74 грн. та 176430 грн., що в загальному складає 819039,74 грн.

Ухвалою від 16 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, визначено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться в порядку ст.153 ЦПК України без повідомлення учасників справи, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, вивчивши матеріали позову, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що у період з 05.09.2023 року по 06.02.2024 року позивач надав відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі на загальну суму 2952000 грн., яку відповідач йому добровільно не повернув.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12.11.2025 року у справі № 450/1760/24, яка набрала законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 2952000,00 грн. За висновками Львівського апеляційного суду, що викладені у постанові від 12.11.2025 року, отримані відповідачем від позивача кошти в загальній сумі 2952000,00 грн. є безпідставно набутим майном в силу приписів статті 1212 ЦК України.

В рамках виконавчого провадження ВП № 79802823 з примусового виконання виконавчого листа № 450/1760/24, виданого 05.12.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області, 11.12.2025 року приватним виконавцем стягнуто з відповідача на користь позивача в рахунок погашення боргу за виконавчим документом 2986822,00 грн., з яких 2952000 грн. основного боргу та 34822,00 грн. судових витрат. Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, позивач вважає, що є підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період прострочення відповідно до положень ст. 625 ЦК України.

При цьому позивач зазначив, що передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц. Згідно розрахунку, який є додатком до позовної заяви, розмір інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення сплати безпідставно набутих коштів становить відповідно 642609,74 грн. та 176430 грн., що в загальному складає 819039,74 грн.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків відвжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц та від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У пунктах 23 та 24 постанови Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22 зроблено такі висновки:

«23. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

24. Водночас Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника».

Відповідно до заяви позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахункахТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро».

Згідно ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Оскільки позивачем не додано жодних підтверджуючих документів, які свідчать, що вказані у заяві рахунки належать відповідачу, а також арешт коштів на вказаних рахунках не буде обмежувати діяльність відповідача, а тому судвважає за доцільне задоволити заяву про забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро», ЄДРПОУ 38718352, що розташоване за адресою: Львівська область, Львівській р-н, с. Гаї, 897 в сумі 819039,74 грн. (вісімсот дев`ятнадцять тисяч тридцять дев`ять гривень, 74 коп.), тобто в межах суми заявленого позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 247, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

заяву представника позивача ОСОБА_1 Свищо С.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро» про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, - задоволити.

Накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро», ЄДРПОУ 38718352, що розташоване за адресою: Львівська область, Львівській р-н, с. Гаї, 897 в сумі 819039,74 грн. (вісімсот дев`ятнадцять тисяч тридцять дев`ять гривень 74 коп.), тобто в межах суми заявленого позову.

Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні анкетні дані стягувача та боржника:

- Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

- Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Захід-Агро», ЄДРПОУ 38718352, 81153, Львівська область, Львівській р-н, с. Гаї, 897.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.

Копію ухвали суду після її виконання направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.

СуддяЄ. О. Данилів