Постанова № 133619764, 27.01.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/146/26

Номер провадження 1-кс/573/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Білопілля

Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Хмельницької області, Дережнянського району, смт Лозове, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимого,

в с т а н о в и л а:

27 січня 2026 року слідчий СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулась з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.07.2025 №215 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони ВЧ НОМЕР_1 і зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

01.12.2025 близько 14:45 ОСОБА_4 перебував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі дві гранати невстановленого типу. У цей час під час бесіди з дружиною ОСОБА_7 , яка мешкає за тією ж адресою, у нього виник злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, спрямованих на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, бойової гранати.

Того ж дня близько 14:45 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 здійснив кидок бойової гранати в напрямку городу вищевказаного домогосподарства, де вона вибухнула.

Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність окремих мешканців АДРЕСА_2 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров`я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров`я ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_7 , розуміючи, що дії ОСОБА_4 становлять реальну небезпеку її життю та здоров`ю, вибігла з території подвір`я та направилась до своєї сусідки ОСОБА_8 , якій повідомила про вищевказані обставини.

Близько 15:00 цього ж дня, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_4 прибув до домогосподарства ОСОБА_8 , та тримаючи в лівій руці бойову гранату, погрожуючи її застосуванням, повідомив своїй дружині ОСОБА_7 , щоб остання повернулась до місця свого проживання.

Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров`я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров`я.

Близько 15:18, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з хуліганських спонукань, нехтуючи прийнятими в суспільстві правилами моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 здійснив кидок бойової гранати в точно невстановленому напрямку на території вищевказаного домогосподарства, де вона вибухнула.

Внаслідок дій ОСОБА_4 було тимчасово припинено нормальну життєдіяльність окремих мешканців АДРЕСА_3 , сформовано виражений стан стресу та остраху за власне життя і здоров`я, а також створено реальну загрозу для життя і здоров`я ОСОБА_7 .

Вказані відомості внесені до ЄРДР 01.12.2025 за №12025200570000636 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

01.12.2025 о 19:15 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Крім того, у точно невстановлений під час досудового розслідування час, день та місяць 2025 року, але не пізніше 14:45 10.09.2025, у точно не встановленому під час проведення досудового розслідування місці ОСОБА_4 виявив десять ручних гранат у зборі.

Після придбання та заволодіння даними предметами ОСОБА_4 їх до підрозділів військових частин ЗСУ, органів поліції не передав, жодних дозволів на подальше зберігання таких бойових припасів не отримав, чим незаконно придбав зазначені предмети з метою їх подальшого незаконного перенесення, зберігання.

Маючи умисел на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, з порушенням вимог законодавства України, якими регламентується порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, ОСОБА_4 незаконно здійснив перенесення даних предметів, а саме: у період часу по 01.12.2025 (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) переніс до місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де почав незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.

У подальшому ОСОБА_4 незаконно зберігав їх до 01.12.2025. У період з 19:01 до 21:41 01.12.2025 під час проведення невідкладного обшуку були виявлені вказані предмети, конструктивно роз`єднані та вилучені працівниками поліції.

Вказані відомості внесені до ЄРДР 02.12.2025 за №12025200570000640 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Постановою прокурора від 02.12.2025 вказані кримінальні провадження були об`єднані.

02.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

03.12.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.01.2026 року.

Керівником Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

На існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча зазначила те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що з високим ступенем ймовірності дозволяє спрогнозувати можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду. Останній зареєстрований за межами Сумської області. ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно вплинути на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів. На даний час у кримінальному провадженні заявлені ризики не зменшилися, мають місце та виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.

Враховуючи викладене вище, слідчий, за погодженням із прокурором, просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, на 60 днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, уточнив про строк тримання під вартою не більше строку досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, враховуючи незадовільний стан здоров"я підозрюваного, або визначити розмір застави для її внесення.

Підозрюваний ОСОБА_4 думку захисника підтримав, зазначив, що його стан здоров"я погіршується, отже просить визначити менш тяжкий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як вбачається зі статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваним кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження, пред`явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема, протоколами допиту потерпілих, свідка.

03.12.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.01.2026 року.

Керівником Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3-х місяців.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що обставини та підстави продовження застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є доцільними, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, але не більше строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 188, 189, 194 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200570000636 від 01.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.

Продовжити строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, уродженець смт. Лозове Деражнянського району Хмельницької області, із середньою-спеціальною освітою, одруженому, займаючому посаду водія стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, але не більше строку досудового розслідування ( 02.03.2026).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома, а ДУ «Сумський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя