Ухвала суду № 133618009, 27.01.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6010/21

1-кс/308/211/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, -

УСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

15.04.2025 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

2) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених пунктами 1, 4 ч.1 ст. 177 КПК;

3) постановою слідчого від 15.04.2025 підозрюваного оголошено у міжнародний розшук.

Позиції сторін кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурори підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти доводів клопотання, просив відмовити у задоволенні такого, оскільки ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; повідомлена ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою, долучені до клопотання докази є неналежними.

Підозрюваний ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився.

Оцінка слідчого судді

У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62021150050000053 від 11.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданого витягу зазначено те, що: «11.05.2021 близько 14:40 год в м. Ужгород на вул. Коритнянській, 25 сталося ДТП за участі мотоциклу марки «SUZUKI GSXR», н.з. НОМЕР_1 , яким керував інспектор СТЗ УПП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та автомобіля марки «MERCEDES BENZ GL 320» н.3. НОМЕР_2 (Республіка Чехія), яким керував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок ДТП працівник поліції ОСОБА_11 помер в реанімаційному відділенні Ужгородської ЦМЛ».

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2025 застосовано (обрано) до громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2025 ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.04.2025 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави скасовано та призначено новий розгляд клопотання в суді першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги КПК України щодо належного вручення письмового повідомлення про підозру дотримані не були, у зв`язку з чим доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_8 процесуального статусу підозрюваного є обґрунтованими. За таких обставин відсутні правові підстави, передбачені частиною шостою статті 193 КПК України, для обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має насамперед встановити обставини чи набув ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається клопотання.

В разі позитивної відповіді на зазначене питання, слід встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Щодо набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає наступне.

Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.

Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Тобто, вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_8 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно як ої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

І якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, глава 11 розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

20.03.2025 начальником відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_12 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Зазначене повідомлення про підозру погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_13 .

Згідно з відомостями, долученими до клопотання, ОСОБА_8 14.03.2022 виїхав за межі території України, при цьому відомості щодо його повернення на територію України матеріали кримінального провадження не містять. Зазначена обставина свідчить про об`єктивну неможливість вручення йому письмового повідомлення про підозру безпосередньо на території України у відповідний період.

21.03.2025 письмове повідомлення про підозру було направлено ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку з ідентифікатором відправлення № 8801700103899 за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зазначена самим ОСОБА_8 під час проведення процесуальних дій за його участі. Водночас матеріали кримінального провадження не містять жодного з передбачених законом доказів отримання ним повідомлення про підозру, зокрема поштового повідомлення про вручення, розписки чи будь-яких інших достовірних даних, що підтверджують факт ознайомлення з його змістом. Також відсутні відомості про використання електронної пошти або Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Таким чином, надсилання повідомлення про підозру за вказаною адресою без підтвердження його отримання не може вважатися належним врученням відповідно до вимог статті 136 КПК України.

Згідно з рапортом слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 12.05.2025 зазначено, що 12.05.2025 о 12:08 год за адресою: АДРЕСА_2 було повідомлено ОСОБА_14 про те, що її син - ОСОБА_8 - підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та вручено їй паперову копію повідомлення про підозру, від отримання якої вона відмовилася, про що не поставила відповідної відмітки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КПК України до близьких родичів та членів сім`ї належать, зокрема, мати, батько, діти, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки. Частини друга і четверта статті 3 Сімейного кодексу України визначають, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення або інших не заборонених законом підстав за умови наявності спільного проживання, спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Як зазначено у пункті 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, членами сім`ї визнаються особи, які постійно проживають разом і ведуть спільне господарство. Отже, визначальними критеріями для віднесення особи до членів сім`ї є сукупна наявність спільного проживання, побуту та взаємних зобов`язань.

У даному випадку, хоча стороною обвинувачення доведено наявність родинного зв`язку між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , зокрема те, що вона є його матір`ю, матеріали кримінального провадження не містять належних і допустимих доказів їх фактичного спільного проживання чи ведення спільного господарства. Натомість стороною захисту долучено довідки ОСББ «Собранецька 28» від 22.01.2026, з яких убачається, що жоден із них за адресою: АДРЕСА_2 не проживає. При цьому стороною обвинувачення не вчинялося жодних дій, спрямованих на перевірку або спростування зазначених обставин.

За таких умов, навіть за наявності встановленого родинного зв`язку, відсутність фактичного спільного проживання, спільного побуту та взаємних зобов`язань виключає можливість визнання ОСОБА_14 членом сім`ї у процесуальному розумінні. Відповідно, вручення їй повідомлення про підозру як альтернативного способу доведення його до відома підозрюваного не відповідає вимогам частини другої статті 135 КПК України та є неналежним.

За таких обставин органом досудового розслідування не доведено належного вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у порядку, передбаченому статтями 135, 136 та 278 КПК України, що об`єктивно виключає можливість визнання за ним належного процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Інших доказів вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, та такі докази прокурором під час судового розгляду не надано.

За сукупності наведених обставин слідчий суддя доходить переконання, що стороною обвинувачення не підтверджено дотримання встановленого КПК України порядку повідомлення ОСОБА_8 про підозру.

З огляду на негативну відповідь на окреслене вище питання, слідчий суддя не оцінює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідно до положень ст.ст. 176-206 КПК України, якими регулюється порядок застосування (обрання) запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, обрання такого запобіжного заходу здійснюється лише відносно особи, яка у встановленому кримінально - процесуальним законом набула статус підозрюваного, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, які свідчать про відсутність підстав вважати, що повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_8 злочину за ч.2 ст. 286 КК України вручено останньому у встановленому законом порядку, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1