Ухвала суду № 133617821, 23.01.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/11947/25

Провадження № 2/243/115/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Половінкіної А.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про визнання факту дискримінації за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера та стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні, в якому просить визнати факт дискримінації Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні відносно нього за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера, стягнути з відповідача моральну шкоду шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.12.2025 по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.01.2026 від представника відповідача надійшло до суду клопотання про залишення заяви без розгляду, в обґрунтування якого зазначив, що з матеріалів справи та відомостей про відкриття провадження Печерським районним судом міста Києва, обидві справи подані тим самим позивачем ОСОБА_1 , стосуються того самого відповідача Представництва Датської ради у справах біженців в Україні, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних обставинах, пов`язаних із реалізацією трудових прав позивача, та посилання на вчинення дискримінаційних дій відповідачем, мають тотожний предмет спору, а саме визнання незаконними дії Представництва, стягнення моральної шкоди та відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме скасування наказу про звільнення. Окрім того, 14.08.2025 року позивачем подано до Печерського районного суду міста Києва клопотання про уточнення позовних вимог по справі №757/31249/25-ц, в якому позивач окремою позовною вимогою просить суд визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва. Позивач в своїй позовній заяві зазначає те, що раніше не звертався до суду з позовом з того ж самого предмета та з тих самих підстав, що на думку відповідача не відповідає дійсності і таким чином вважає, що позивач зловживає процесуальними правами та вводить суд в оману.

07.01.2026 від позивача надійшло до суду заперечення на клопотання, в якому зазначив, що з клопотанням про залишення позову без розгляду він ознайомлений, проте вважає його задоволення недоцільним, так як відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Незважаючи на те, що в обох справах сторони у справі є тими самими, проте предмет і підстави позовів є різними, що виключає висновок про тотожність позовних вимог.У зв`язку з чим, просив відмовити Представництву Датської ради у справах біженців в Україні в задоволенні заявленого клопотання про залишення заяви без розгляду в повному обсязі.

12.01.2026 від позивача надійшла до суду заява про зміну предмету позову, в якій просив змінити предмет позову по справі з: визнати факт дискримінації Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні відносно позивача за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера, стягнути з відповідача моральну шкоду шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення. На: визнати факт дискримінації Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні відносно позивача за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера; стягнути з відповідача моральну шкоду шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 233 КЗпП України, з дня звільнення по день ухвалення рішення суду; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України, з дня звільнення по день ухвалення рішення суду.

13.01.2026 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив залишити позов без розгляду.

14.01.2026 від позивача надійшло до суду клопотання, в якому просив роз`єднати в декілька проваджень справу № 243/11947/25 за його позовом до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про визнання факту дискримінації за ознаками інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера, а також про стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення та позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 233 КЗпП України за порушення роботодавцем законодавства про оплату праці розглянути в окремому провадженні.

15.01.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому просив провести справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільної справи, виключити з числа доказів, надані відповідачем в якості належної сплати єдиного внеску на заробітну плату позивача за липень 2023 року, як таких, що викликають сумнів або визнати докази неналежними, недостатніми та недостовірними.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача Половінкіна А.Р. зазначила, що Представництво Датської ради у справах біженців в Україні позовні вимоги позивача не визнає. Підтримала доводи викладені в клопотанні та відзиві на позовну заяву та просила залишити позов без розгляду. Окрім того, зазначила, що позивачем подано до Печерського районного суду м. Києва клопотання про зміну предмету позову та клопотання про звільнення від сплати судового збору від 18.12.2025.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з доводами представника відповідача, оскільки по-перше обставини, які викладені в позовній заяві поданій до Слов`янського суду інші, містять повний перелік осіб, які підлягали скороченню, по-друге підстави відшкодування моральної шкоди та визнання факту дискримінації не є тотожними. Також зазначив, що звертався до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну предмету позову, але суд не розглядає його клопотання. Жодних рішень про залишення без розгляду вимог або про повернення немає. Вважає, що суд мав ухвалити відповідне рішення щодо зміни предмету позову про його прийняття та розглядати справу в загальному порядку, а суд розглядає справу в спрощеному порядку. Під вимогою щодо стягнення з відповідача моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення він мав на увазі щоб його поновили на посаді. Зазначив, що в обох судах подав вимоги щодо поновлення його на посаді, але в Печерському районному суді м. Києва відповідач подав клопотання про застосування процесуальних строків. По справі жодних рішень не винесено. Щодо вимоги про визнання факту дискримінації Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні відносно нього зазначив, що з такою вимогою він звертався до Печерського районного суду м. Києва, але суд її також не розглядає. Щодо заявлених вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також зазначив, що дана вимога була ним заявлена до Печерського районного суду м. Києва. Також зазначив, що справа в Печерському районному суді м. Києва призначена до розгляду на 02 лютого 2026 року. Підтвердив, що подавав клопотання про зміну предмету позову та звільнення від сплати судового збору до Печерського суду. Вважає, що суд не буде розглядати заяву про зміну предмету позову, оскільки ним не сплачено судовий збір.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що позов слід залишити без розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до суду з позовом до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про визнання факту дискримінації за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера та стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення. Окрім того, позивачем було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати факт дискримінації Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні відносно позивача за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера; стягнути з відповідача моральну шкоду шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 233 КЗпП України, з дня звільнення по день ухвалення рішення суду; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України, з дня звільнення по день ухвалення рішення суду. Так підставами позову є відносини, які виникли в сфері трудових відносин, які склалися між позивачем та відповідачем після його звільнення (скорочення), а саме: незаконне звільнення з ініціативи роботодавця (скорочення чисельності та штату працівників), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дискримінація позивача. Предметом поданого ОСОБА_1 позову є визнання факту дискримінації за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера, стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з цим встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про відшкодування шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника та особистих немайнових прав (справа №757/31249/25-ц). Позивачем 21.07.2025 було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просиввизнати незаконним та скасувати наказ про звільнення позивача № 341/к/тр від 30.06.2023 року та поновити на посаді фахівця з економічного розвитку, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.07.2023 по 07.07.2024 у розмірі 788 456,64 грн; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, відповідно до статей 133, 134, 141 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт у розмірі 16 000 тис. грн. Також позивачем 14.08.2025 подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просиввизнати незаконним та скасувати наказ про звільнення позивача № 341/к/тр від 30.06.2023 року та поновити на посаді фахівця з економічного розвитку, стягнути середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, відповідно до статей 133, 134, 141 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт у розмірі 16 000 тис. грн.; визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні щодо ненадання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності та штату; визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні, а також факт мобінгу, щодо ненадання права на рівну оплату праці та на отримання інформації, у встановлений законом термін; визнати факт порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Представництвом Датської ради у справах біженців в Україні. Окрім того, позивачем 29.10.2025 подано заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні, а також факт мобінгу, щодо процедури звільнення позивача; визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні щодо ненадання права на рівну оплату праці за липень 2023 року у встановлений законом термін; визнати неправомірними та дискримінаційними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні щодо ненадання права на отримання обґрунтованої відповіді та інформації, у встановлений законом термін; визнати неправомірними дії Представництва Датської ради у справах біженців в Україні щодо недотримання строків звільнення, встановлених КЗпП України; стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, відповідно до статей 133,134, 141 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт у розмірі 16 000 тис. грн.; визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення позивача № 341/к/тр від 30.06.2023 року та поновити на посаді фахівця з економічного розвитку, стягнути середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08.07.2023 по дату прийняття рішення по справі у розмірі відповідно до додаткової угоди № 5 до строкового трудового договору № 491 від 31.01.2023 року. Предметом поданого ОСОБА_1 позову є відшкодування шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника та особистих немайнових прав. Так підставами позову є відносини, які виникли в сфері трудових відносин, які склалися між позивачем та відповідачем після його звільнення (скорочення), а саме незаконне звільнення з ініціативи роботодавця (скорочення чисельності та штату працівників), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дискримінація позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що хоча позовні вимоги і були сформульовані по різному, але основною метою звернення позивача до судів було визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення, поновлення його на посаді фахівця з економічного розвитку, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та про визнання факту дискримінації.

Отже предмет і підстави поданого ОСОБА_1 позову у цій справі та предмет і підстави цивільної справи 757/31249/25-ц є тотожними. Також є тотожними і сторони у цих справах позивач ОСОБА_1 , відповідач Представництво Датської ради у справах біженців в Україні.

Щодо доводів позивача в судовому засіданні, що судом не розглядається його заяви про зміну предмету позову, та що вони не будуть розглядатися, оскільки ним не сплачено судовий збір, суд зазначає, що дане твердження є передчасним, так як позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Окрім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень, слідує що жодних ухвал про повернення без розгляду або не прийняття до розгляду заяв позивача про зміну предмету позову та про звільнення його від сплати судового збору суддею постановлено не було, а тому дані заяви перебувають на розгляді у суді.

Таким чином, встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №757/31249/25-ц).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Суддя вважає необхідним роз`яснити позивачу положення статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами, а саме подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

З огляду на викладене поданий ОСОБА_1 позов до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про визнання факту дискримінації за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера та стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 44, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Представництва Датської ради у справах біженців в Україні про визнання факту дискримінації за ознакою інвалідності, статі, віку, освіти та статусу пенсіонера та стягнення моральної шкоди шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2026.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області І.Ю. Фалін