Ухвала суду № 133615714, 26.01.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/14690/25

Провадження № 4-с/727/1/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

21 січня 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді М.Є.Бойко,

за участю :

секретаря судового засідання В.В.Васківчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (стягувач) на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов`язання усунути порушення, провести виконавчі дії, зняти арешт з майна та внести відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на рішення, дії, бездіяльність приватного виконавця та про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.11.2025 року, в якій ( з урахуванням нової редакції скарги) просить суд поновити строк на оскарження вказаної постанови, визнати дії приватного виконавця Кондрюка К.О. та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.11.2025 року у виконавчому провадженні N? 62385992 на підставі п. 4 ч. І ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження » незаконними, оскільки його слід було повернути на підставі п.3 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». З цих же підстав скаржниця просить суд скасувати постанову від 06.11.2025 року як незаконну, визнати бездіяльність приватного виконавця Кондрюка К.О. щодо неповернення стягувачу виконавчого документа на підставі п. 3 ч. І ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження » протиправною та зобов`язати його усунути ці порушення шляхом прийняття такої постанови та проведення виконавчих дії відповідно до вимог п. 3 ч. І ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження », а також -зобов`язати приватного виконавця Кондрюка К.О. зняти арешт з квартири за адресою АДРЕСА_1 згідно ч.7 ст. 61 ЗУ « Про виконавче провадження». Крім того, ОСОБА_1 просить суд зобов`язати приватного виконавця Кондрюка К.О. зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки таке майно не належить їй - боржнику у виконавчому провадженні N? 62385992 та, оскільки ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 11.09.2025 року було відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця Чернівецької області Кондрюка К.О. про надання дозволу на звернення стягнення на зазначену нерухомість, право на користування якою має неповнолітня дитина. Також просить зобов?язати приватного виконавця Кондрюка К. О. внести відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження..

В обґрунтування вищевказаних вимог ОСОБА_1 у скарзі посилається на такі обставини.

Вона є боржником у виконавчому провадженні N? 62388592, відкритому 19.06.2020 року з виконання виконавчого листа 2-20/2011, виданого 14.02.2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівці. 06.11.2025 року приватний виконавець Кондрюк К. О., керуючись п.4 ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення цього виконавчого документа стягувачу, зазначивши на її обгрунтування, що останній не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

Вказана постанова, на думку скаржниці, є незаконною, виходячи з наступного.

У виконавчому провадженні N? 62388592 04.07.2024 року постановою приватного виконавця було накладено арешт на квартири АДРЕСА_3 . Проте, квартира АДРЕСА_4 в цьому будинку належить не їй, а іншій особі, отже, накладення арешту порушує права її власника. Електронні торги з продажу іншої квартири - по АДРЕСА_1 не відбулися тричі у зв?язку відсутністю допущених учасників торгів. На пропозицію у зв`язку із цим залишити нереалізоване майно за ціною згідно третіх торгів згідно ст.61 ЗУ « Про виконавче провадження» стягувач не відповів, а тому виконавчий документ йому слід було повернути на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» - в зв`язку з відмовою залишити за собою майно боржника нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Проте, приватний виконавець цю норму проігнорував та 06.11.2025 року виніс постанову, спрямовану на незаконне збереження арешту на майні - квартирах за адресою : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто обрав неправильну підставу, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив її права боржника у виконавчому провадженні, а також вимоги ст.ст.18, 37, 61 зазначеного Закону, що, в свою чергу, привело до незаконного збереження арешту майна, що порушує її право власності, гарантоване Конституцією України, суперечить принципу пропорційності, перешкоджає користуванню нею та розпорядженню своїм майном.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, письмово просила суд розгляд справи проводити в її відсутність.

Заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (стягувач) у судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.450 ЦПК України, розгляд справи проводився за відсутності її учасників, а також без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №№62385992 відносно боржниці ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги, виходячи з наступного.

Згідно ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця дізналась про порушення своїх прав 07.11.2025 року, даних, які б свідчили про протилежне, суду не надано. До суду зі скаргою ОСОБА_1 звернулася 17.11.2025 року. Таким чином, 10-денний строк на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця Кондрюка К.О. нею не пропущений.

Відповідно до норм ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами другою, третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2016 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.6 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

За змістом ч.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Судом встановлено, що 19.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. відкрито виконавче провадження № 62385992 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АК промислово - інвестиційний банк в особі філії «Віділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чернівці (стягувача замінено на ТОВ «Кредитні ініціативи» ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03.07.2013 року) заборгованості за кредитним договором N? 1031 від 03.05.2006 року із змінами N? 1607 віл 24.09.2008 року у розмірі 54 846, 55 доларів США. що еквівалентно 434 340 гривень 80 коп. та 23665 гривень 78 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань та по комісійній угоді за кредитним договором, всього - 458 006 гривень 58 коп, а також судових витрат у загальному їх розмірі 1820 гривень.

Як вбачається з виконавчого провадження №62385992, постановами приватного виконавця Кондрюка К.О. від 12.07.2024 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_6 за цією ж адресою.

25.07.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості арештованого майна, копію постанов направлено сторонам виконавчого провадження та 30 липня 2024 року отримано висновки про вартість майна, а саме: вартість квартири АДРЕСА_5 склала 2 237 895 грн.; вартість квартири АДРЕСА_7 склала 2 256 390 грн. та 30 липня 2024 року за № 54087 направлено повідомлення сторонам виконавчого провадження про оцінку майна.

25 березня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. на адресу стягувача - ТзОВ «Кредитні ініціативи» направлено згідно ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» пропозицію щодо вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна боржника: квартири АДРЕСА_7 в рахунок погашення грошового боргу ОСОБА_1 за ціною третіх торгів, оскільки електронні торги з продажу цього майна не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників.

Разом з тим, дані про отримання стягувачем по виконавчому провадженню № 62385992 - ТзОВ «Кредитні ініціативи» вищезазначеної пропозиції приватного виконавця, а також про повідомлення останнього про використання ним права, наданого ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», і виявлення бажання залишити за собою нереалізоване на електронному аукціоні майно, а саме: квартиру АДРЕСА_7 у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

За таких обставин приватному виконавцю необхідно було визначитись щодо наявності підстав повернення виконавчого документу стягувачу, зняття арешту з квартири АДРЕСА_7 та повернення вказаного майна боржниці, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.37, ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» (ст. 7), проте таких дій приватним виконавцем не вчинено, натомість ним 02.10.2025 року повідомлено стягувача - ТзОВ «Кредитні ініціативи» про необхідність здійснити авансування витрат виконавчого провадження № 62385992 у загальному їх розмірі 10007 грн.: по сплаті адміністративного збору за державну реєстрацію обтяжень речових прав, на марки, на технічне забезпечення оргтехніки, на конверти та канцтовари, на витрати на нафтопродукти (бензін), а постановою від 06.11.2025 року виконавчий лист №2-90/2011, виданий Шевченківським районним судом м.Чернівців 14.02.2012 року, повернуто стягувачу - ТзОВ «Кредитні ініціативи» на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що приватний виконавець Кондрюк К.О. діяв неправомірно, постанова приватного виконавця від 06.11.2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» порушує права боржника у виконавчому провадженні, а тому її слід скасувати як незаконну.

Проте, вимоги скарги в частині зобов`язання приватного виконавця винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та провести виконавчі дії на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з тих підстав, що фактичні обставини вимагали застосування п.3, а не п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Аналогічні умови визначені і в п.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження»

Матеріали виконавчого провадження № 62385992 не містять письмової відмови стягувача в залишенні за собою майна боржника, нереалізованого під час виконання рішення, а також не містять доказів щодо відсутності у ОСОБА_1 іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, не надано таких доказів та не доведено таких обставин заявницею і в ході розгляду її скарги.

У своїй скарзі ОСОБА_1 також просить суд зобов`язати приватного виконавця Кондрюка К.О. зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно ч.7 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» та зобов`язати зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки остання їй не належить, що встановлено ухвалою Чернівецького районного суду м.Чернівці від 11.09.2025 року.

Вирішуючи вказані вимоги, суд виходить з наступного.

Судом у ході розгляду справи було встановлено невідповідність вимогам законодавства дій та винесеної приватним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження постанови про повернення виконавчого документа стягувачу , проте, як вже зазначалося вище, судом не встановлено отримання стягувачем повідомлення приватного виконавця про пропозицію залишити за собою нереалізоване на електронному аукціоні майно, а саме: квартиру АДРЕСА_5 та не з`ясовано його позицію з цього приводу, відмови залишити за собою вказане майно боржника матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним, постановою Харківського апеляційного суду від 12.02.2025 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом визнання права власності на нерухоме майно, у тому числі і на належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру АДРЕСА_5 , отже, доводи скаржниці про те, що власником цієї квартири є саме ОСОБА_2 є неспроможними

За таких обставин вимоги щодо зобов`язання приватного виконавця зняти з вказаних квартир арешт є передчасними та задоволенню не підлягають, оскількивідсутні підстави для остаточного висновку щодо необхідності повернення виконавчого документу стягувачу приватним виконавцем саме з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.37 або ч.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», а також, враховуючи при цьому мету виконавчого провадження, гарантії дотримання і реалізацію прав стягувача, а також і те, що виконавче провадження № 62385992 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.12.2011 року не закінчено, а сукупна сума, отримана від реалізації майна боржниці, не покрила суму її заборгованості, тобто зазначене рішення в повному обсязі не виконано.

При цьому доводи скарги про те, що наявність не скасованого арешту на майно є невиправданим втручанням у право скаржниці на мирне володіння своїм майном суд оцінює критично, оскільки вказане не є підставою для зняття накладеного арешту за відсутності належних доказів виконання рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження, та доказів щодо наявності підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.37 або ч.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», для повернення виконавчого документу .

Щодо вимог скарги про зобов`язання приватного виконавця Кондрюка К.О. внести відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження суд зазначає про їх необґрунтованість, оскільки ОСОБА_1 їх не конкретизувала, які саме зміни підлягають внесенню та підстави для їх внесення не вказала.

Виходячи з зазначеного, скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись 82, 259-261, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

СкаргуОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (стягувач) на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов`язання усунути порушення, провести виконавчі дії та зняти арешт з майна, внести відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавцявиконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича щодо винесення під час здійснення виконавчого провадження № 62385992 постанови від 06.11.2025 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавцявиконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича від 06.11.2025 року у виконавчому провадженні № 62385992 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 січня 2026 року.

Суддя М.Є. Бойко