Вирок № 133615233, 26.01.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/7/26Справа №443/1785/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2026 року Миколаївський районний суду Львівської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві Львівської області кримінальне провадження № 12019140200000459 по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Старе Село,Жидачівського району Львівської області, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 , 30.07.2019року о 18 годині, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_2 , в ході виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, реалізовуючи свій злочинний умисел, наніс ОСОБА_9 один удар клинком ножа господарського-побутового призначення у ділянку життєво-важливих органів, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки та живота з ушкодженням селезінки, утворенням лівобічного гемо-пневмотораксу, гемоперитонеуму, що призвело до гострого малокрів`я внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з смертю потерпілої ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_8 ,вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2ст.121 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у пред`явленому обвинуваченні фактично визнав повністю. Пояснив, що 30.07.2019 він працював на своєму подвір`ї, виготовляв пам`ятники. Біля 17:00год. зайшов до будинку. Його дружина - ОСОБА_9 лежала на ліжку у стані сильного алкогольного сп`яніння. Він почав дорікати її щодо неналежної поведінки, зокрема, щодо відсутності вечері, вживання нею спиртного проте вона не реагувала на зауваження, натомість почала ображати його нецензурною лайкою. Будучи емоційно збудженим він раптово наніс удар кухонним ножем, яким готував собі вечерю. Куди саме був нанесений удар, не пригадує. Після цього, близько 19.00 год., він, ОСОБА_9 та їхній син сіли вечеряти та почали вживати алкогольні напої. Обвинувачений бачив, що в ОСОБА_9 була незначна кровотеча, вони прикладали ганчір`я з метою припинення такої. Медиків не викликали. Через деякий час ОСОБА_9 сказала, що йде відпочивати в іншу кімнату. Біля 21.00год. вони виявили, що ОСОБА_9 померла, про що повідомили сусідів та доньку. Додатково зазначив, що наміру вбивати дружину не мав, любив її, розлучатися не хотів, покійна зловживала алкоголем, удар наніс раптово.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що її батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживали в селі Володимирівці. Спочатку їхні відносини були нормальні, однак вподальшому мати почала зловживати алкоголем. 30.07.2019року біля 21-22год. передзвонив брат і сказав, що мама померла. Вона з сусідом, донькою та тіткою ОСОБА_12 поїхала в село. Коли вони приїхали в будинку перебував брат ОСОБА_13 та батько ОСОБА_10 , які знаходилися в одній кімнаті, а мати ОСОБА_11 в іншій кімнаті лежала на ліжку, вона бачила в неї на тілі під грудьми із лівої сторони нижче серця, рану. Слідів крові було не багато. Брат з батьком візуально перебували у стані алкогольного сп`яніння. Потерпіла перебувала в шоковому стані. Вони викликали поліцію. Працівники поліції вказали, що відбулося вбивство внаслідок ножового поранення, було нанесено один удар. Потерпіла вказувала, що батько позитивно характеризується, не зловживає алкоголем, працьовитий, займався ремонтами, мав домашнє господарство, а мати зловживала спиртним Останніх п`ять років батько проживає разом із нею. Просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що 30.07.2019 зранку він прокинувся і пішов на роботу. Після 15:00год. він прийшов з роботи, батько ОСОБА_10 шліфував пам`ятники, а мати ОСОБА_11 п`яна спала в хаті. ОСОБА_14 був голодний і дорікнув за це матері. Після 18год. він повернувся, батько продовжував працювати, в хаті на столі була їжа та 250грам горілки. Вони з мамою сіли випили та закусили. Коли прийшов батько, то висловив претензії матері, чому немає що їсти, між ними почалася сварка, а він вийшов на вулицю щоб погодувати худобу. Через 15-20хв. повернувся, мати лежала на ліжку, батько був біля неї. Пізніше він побачив у мами рану з правої сторони нижче грудної клітки, тато був розгублений, блідий та його трясло. Зі слів батька, йому стало зрозуміло, що він вдарив маму ножем. ОСОБА_14 промивав рану, оскільки кров текла не сильно, мама прилягла на ліжко. Він приніс пляшку вони всі троє її розпили. Пізніше мати встала і пішла спати в іншу кімнату. Мама не скаржилася на біль. Він час від часу заходив до мами і дивився чи з нею все добре. Спочатку все було нормально, а коли прийшов востаннє то побачив, що мати померла. Після цього він зателефонував до сестри ОСОБА_15 . Через півтори години вона приїхала, після цього викликали швидку та працівників поліції. ОСОБА_16 додатково пояснив, що його мати - ОСОБА_11 зловживала алкоголем, а батько не пив, оскільки працював. Він не бачив, щоб батько бив матір. В цей день, до моменту інциденту, і сварки між батьками, ОСОБА_10 алкоголю не вживав, а випив після вказаних подій. Ствердив, що тіло матері ніхто не рухав і не переносив.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що о 21год, 30.07.2019року до неї прийшов ОСОБА_13 і сказав, що ОСОБА_11 померла. Пізніше до неї дзвонила ОСОБА_17 і питала, що сталося. Вона дочекалася коли приїде потерпіла і вони разом пішли до хати. ОСОБА_9 вже була мертвою. Коли вони зайшли в будинок, то там був ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Про причини смерті їм ніхто нічого не повідомляв. Обстановка в хаті не була порушена. На ліжку слідів крові не бачила. ОСОБА_9 лежала на ліжку, була одягнена в светр на короткий рукав. Бачила рану на тілі померлої в вділянці серця. Вони викликали працівників поліції, дочекалися їх приїзду. Після цього, їх вивели з будинку. ОСОБА_18 був в стані алкогольного сп`яніння і дуже стривожений. ОСОБА_20 вказала, що померла ОСОБА_21 , яка є її сестрою, дуже зловживала алкоголем, обвинуваченого характеризує з позитивної сторони.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показала, ОСОБА_19 разом із сином ОСОБА_18 та дружиною ОСОБА_21 проживали в будинку по АДРЕСА_2 . Вони зловживали алкоголем.Зі слів сусідки їй відомо, що померла ОСОБА_21 , однак причини смерті вона не знає. Вказала, що обвинувачений ОСОБА_23 виробляв пам`ятники. Вона ніколи не бачила, щоб ОСОБА_23 і ОСОБА_21 билися, одна бачила, що остання ходила із синяками.

Крім фактичного визнання вини обвинуваченим, показами потерпілої та свідків, вина ОСОБА_8 доводиться і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

Витягом з ЄРДР, з якого вбачається що біля 01.25год. в приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_9 з проникаючим пораненням в область грудної клітки. Внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12019140200000459, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Заявою ОСОБА_8 від 31.07.2019 адресовану начальнику Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області в якій зазначив, що 30.07.2019 між ним та дружиною ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого він взяв ніж із стола та вдарив ним дружину в область грудної клітки. Вину визнає повністю, просить суворо не карати.

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 31.07.2019, з якого вбачається, що о 07.00год. 31.07.2019 затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 впорядку ст.208 КПК України;

Актом медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №97 від 31.07.2019року 06год.00хв. виданий КНП «Жидачівська ЦРЛ», з якого вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 31.07.2019, з яких вбачається, що з метою проведення експертизи у ОСОБА_8 відібрано зразки нігтьових пластин з правої та лівої руки, поміщено в паперовий пакет та опечатано, а також зроблено змиви з обох рук за допомогою марлевого тампона.

Протоколом отримання зразків для експертизи від 02.08.2019, з якого вбачається, що з метою проведення експертиз у ОСОБА_8 відібрано: зразки пальців рук та долонь, зразки крові та зразки букального епітелію.

Протоколом огляду трупа від 01.08.2019року, з якого вбачається, що проведено огляд трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час огляду на тілі наявні наступні ушкодження: множинні синці на голові, тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, садна на спині. На передній поверхні грудної клітки в ділянці шостого міжреберя по лівій пригру динній лінії є рана веретеноподібної форми розміром 3,5 на 1 см. До протоколу долучено фотографії.

Протоколом огляду предметів від 05.08.2019, в якому зафіксовано, що проведено огляд предметів, які добровільно видала потерпіла ОСОБА_17 та фото таблиця до нього.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.10.2019року за участю підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_24 . Слідчий експеримент проводився по місцю проживання ОСОБА_25 , а саме в с.Володимирівці. ОСОБА_10 вказав місце на подвір`ю де він працював. Пройшовши в будинок, вказав, кімнату де відбувся його конфлікт із дружиною. Відтворив, де перебувала дружина, і те, що в правій руці він тримав ніж. Як спричинив тілесні ушкодження він не пам`ятав. Наголосив на тому, що після конфлікту, його дружина самостійно пересувалася по будинку, тому і самостійно перейшла до сусідньої кімнати, де лягла на ліжко. До вказаного протоколу долучено відео фіксацію та стенограму.

Протоколом огляду місця події від 22.08.2019 з якого вбачається, що оглянуто житловий будинок АДРЕСА_2 та описано наявність та місцезнаходження кімнат та речей побуту. До протоколу долучено фототаблицю.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.08.2019, з якого вбачається на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду Львівської області від 15.08.2019 вилучено імунологічному відділенні КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ» (м.Львів, вулиця Пекарська,61) вилучено зразки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновком експерта №79/2019 від 04.08.2019року, з якого вбачається що смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала, від проникаючого колото-різаного порання передньої поверхні грудної клітки та живота з ушкодженням селезінки, утворенням лівобічного гемо-пневмотораксу, гемоперитонеуму, що призвело до гострого малокрів`я внутрішніх органів. Враховуючи розвиток трупних змін, слід вважати, що смерть гр. ОСОБА_9 могла настати приблизно близько двох діб до моменту розтину її тіла в морзі. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_9 виявлено одну проникаючу колото-різану рану на шкірі передньої поверхні грудної клітки в ділянці шостого міжребір`я по лівій пригруднинній лінії з утворенням ранового каналу, що проходить в напрямку зверху-вниз, справа-наліво та спереду. Дане тілесне ушкодження, згідно даних судово-медичної експертизи трупа та судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів, утворилось прижиттєво, незадовго до моменту настання смерті, могло утворитисьвід дії гострого, плоского колюче- ріжучого знаряддя, типу клинка носа, який міг мати одне лезо та обух П-подібної форми, або два леза, в кінці одного з яких могла бути борідка, яка також приймала участь в утворенні ушкодження, про що свідчать морфологічні особливості ушкодження, виявленого на шкірі, та ранового каналу (рана веретеноподібної форми, з рівними, неосадненими краями, в залежності від співставлення країв Г- чи М- подібним верхнім кінцем та наближеним до гострого нижнім кінцем, прямолінійна форма ранового каналу з рівними стінками, гострими кутами та з відсутністю тканинних перетинок), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення і в даному випадку перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Також було виявлено два синці на голові, один синець на шиї, сім синців та одне садно на правій верхній кінцівці, три синці на тулубі, два синці на правій верхній кінцівці, три синці на правій нижній кінцівці, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли виникнути незадовго до моменту настання смерті, мають ознаки легкого тілесного ушкодження та не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Враховуючи результати судово-медичної експертизи трупа гр, ОСОБА_9 , результати судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів, а саме фрагментів жирової клітковини, дані спеціальної судово-медичної літератури та дані інформаційного листа ДУ «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» Харківської медичної академії післядипломної освіти від 2019 року про гістологічні критерії давності механічних ушкоджень м`яких тканин смерть гр. ОСОБА_9 могла настати не менше як через три години після отриманого колото різаного поранення передньої поверхні грудної клітки та живота і при цьому потерпіла мала змогу деякий час вчиняти активні дії (рухатися, чинити опір, кричати, інше) . При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості 3,74 проміле. Вказана концентрація алкоголю в живих осіб може викликати тяжке отруєння.

-висновком №1993/2019 від 27.08.2019, яким підтверджено діагноз, характер та прижиттєвість ушкоджень ОСОБА_9 , а саме: малокрів`я внутрішніх органів, набряк головного мозку. Дистелектази в легенях. Крововиливи в надісланих фрагментах жирової клітковини помірно враженими ознаками реактивних змін. Крім цього, виявлено міокардіодистрофію, пневмосклероз, жировий гепатоз, артеріоло склероз нирок.

-висновком № 2905/2019-т від 09.08.2019, яким встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу крові з трупа ОСОБА_9 , 1956р.н. виявлено етиловий спирт в кількості 3,74 проміле. Не виявлено метилового, пропілового, бутилового та алілового спиртів.

-висновком № 123/2019-мк від 16.08.2019, яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри з передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_9 було виявлено: одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке утворилося від дії гострого , плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який міг мати одне лезо та обух П-подібної форми, або два леза, в кінці одного з яких могла бути борідка, яка також приймала участь в утворенні ушкодження.

-висновком № 978/2019-ім від 16.08.2019, яким встановлено, що в крові від трупа ОСОБА_9 , 1956р.н.. виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0

висновком № 1046/2019-ім від 13.08.2019, яким встановлю що ОСОБА_26 , 1952р.н. відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0

- висновком судово-психіатричного експерта №374 від 03.09.2019, відповідно до якого, ОСОБА_8 на даний час психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення свої дій та керувати ними. В період інкримінованих дій психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасово чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

- висновками№227/2019ц від 23.09.2019 №228/2019ц від 20.09.2019 та №229/2019цвід 20.09.2019 та №230/2019ц від 23.09.2019 з яких вбачається, що при судово-медичній експертизі вирізки з килимового покриття, відрізків( клапоть) тканини, вирізки тканини з подушки №1 та №2 встановлено наявність у таких крові людини. Виявлена кров може походити як від ОСОБА_9 , або особи кров якої відносить до групи В антигени Н ізосерологічної системи АВ0 та і від підозрюваного ОСОБА_8 при умові наявності в нього зовнішньої кровотечі

- висновком № 231/2019ц від 23.09.2019, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі жіночої кофти встановлено наявність у такій крові особи жіночої генетичної статті. Виявлена кров може належати ОСОБА_9

- висновком №233/2019ц від 19.09.2019 з якого вбачається, що при судово-медичні експертизі ножа долученого 05.08.2019року ОСОБА_6 до матеріалів кримінального провадження, у змивах з клинка ножа виявлено клітини зроговілого плоского епітелію. Крові, її клітинних елементів та білка не виявлено.

-висновком № 235/2019ц від 19.09.2019, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі змива речовини бурого кольору з порога кімнати встановлено наявність у такому крові людини, антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0 і клітини зроговілого плоского епітелію. Виявлена кров може походити як від трупа ОСОБА_9 та і від підозрюваного ОСОБА_8 при умові наявності в нього зовнішньої кровотечі , або від іншої особи з групою крові В(ІІІ) з супутнім ОСОБА_27

-висновком № 236/2019ц від 20.09.2019, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин обох рук підозрюваного ОСОБА_8 встановлено: в накладеннях речовини бурого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластин з обох рук виявлено кров людини, антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0 і клітини зроговілого плоского епітелію. Статева приналежність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Виявлена кров може походити як від трупа ОСОБА_9 та і від підозрюваного ОСОБА_8 при умові наявності в нього зовнішньої кровотечі.

-висновком № 237/2019ц від 20.09.2019, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі змиву РБК з поруччя крісла встановлено наявність у таких крові людини, антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0 і клітини зроговілого плоского епітелію. Статева приналежність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Виявлена кров може походити як від трупа ОСОБА_9 та і від підозрюваного ОСОБА_8 при умові наявності в нього зовнішньої кровотечі;

-висновком експерта №10/689 від 02.12.2019 від 04.09.2024, яким встановлено, що у слідах наданого на дослідження ножа ( об`єкт №1,2) виявлено кров людини. Генетичні ознаки крові у слідах на клинку ножа збігаються між собою та збігаються із зразкам крові ОСОБА_9 .. Походження виявленої крові від ОСОБА_8 виключається. На поверхні руків`я ножа (об`єкт №4) виявлено поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаками клітин у змивах з руків`я ножа (об`єкт №4) є змішаними, містять генетичні ознаки двох або більше осіб, серед яких генетичні зразки крові ОСОБА_9 та зразки букального епітелію ОСОБА_8

-висновком експерта №1178/2019року від 25.09.2019року, яким встановлено, що в крові від трупа ОСОБА_9 , 1956р.н.. виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0, а кров ОСОБА_8 , 1952р.н. відноситься до групи В ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на двох марлевих тампонах зі змивами з рук ОСОБА_8 , виявлено кров яка може належати як йому так і ОСОБА_9

- висновком експерта №178/2019-мк від 03.12.2019яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи за висновком експерта №123/2019мк від 16.08.2019року та ножа наданого на експертизу можна вважати, що ушкодження на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_9 могло бути спричинено ножем, який наданий на експертизу, але при умові занурення його під певним кутом по відношенню до тіла та з опорою на обух, при витягуванні з тіла з опорою на лезо.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо, поза розумним сумнівом, вказують на вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не заперечую факту спричинення тілесних ушкоджень за допомогою ножа потерпілій ОСОБА_9 .

Разом з тим, органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З об`єктивної сторони умисне вбивство характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

За змістом ст. 24 КК умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.

Для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винний, вчиняючи протиправні дії, передбачав, що в результаті таких дій настане смерть потерпілого, і бажав або свідомо допускав настання таких наслідків.

При цьому необхідно наголосити, що за відсутності доказів, які б свідчили про те, що винна особа передбачала та бажала настання смерті потерпілого від своїх дій, вона повинна нести відповідальність за настання фактичних наслідків цих дій.

Пунктом 22 Постанови Пленуму ВСУ № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 роз`яснено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст.121 КК) суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Отже, питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час та після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події,а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Форма вини як елемент суб`єктивної сторони злочину з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, ст. 17, п. 2 ч.1 ст. 91 КПК України підлягає доведенню згідно із стандартом доказування поза розумним сумнівом.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України орган досудового розслідування виходив із того, що обвинувачений перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя останньої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, реалізовуючи свій злочинний умисел, наніс ОСОБА_9 один удар клинком ножа господарського-побутового призначення у ділянку життєво-важливих органів, в результаті чого настала смерть потерпілої ОСОБА_9 .

Як встановлено судом, ОСОБА_8 , 30.07.2019року о 18 годині, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_2 , в ході виниклого конфлікту з ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, наніс, небажаючи смерті, ОСОБА_9 один удар клинком ножа господарського-побутового призначення у ділянку життєво-важливих органів, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки та живота з ушкодженням селезінки, утворенням лівобічного гемо-пневмотораксу, гемоперитонеуму, що призвело до гострого малокрів`я внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілої ОСОБА_9 .

Згідно висновку експерта №79/2019 від 04.08.2019року, вбачається що смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала, від проникаючого колото-різаного порання передньої поверхні грудної клітки та живота з ушкодженням селезінки, утворенням лівобічного гемо-пневмотораксу, гемоперитонеуму, що призвело до гострого малокрів`я внутрішніх органів.

Суд звертає увагу на те, що висновком експерта №178/2019-мк від 03.12.2019 встановлено, що ушкодження на клапті шкіри з передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_9 могло бути спричинено ножем, але при умові занурення його під певним кутом по відношенню до тіла та з опорою на обух, при витягуванні з тіла з опорою на лезо.

Отже, заподіяне обвинуваченим поранення не призвело до такого стану потерпілої ОСОБА_9 , яке б давало його підстави вважати, що він бажав умислу на її вбивство,а тому ОСОБА_8 усвідомлюючи що дружина жива, мав реальну можливість продовжити заподіяння її ударів ножем, в тому числі й у життєво важливі органи, однак цього не зробив.

Під час розгляду кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла являються подружжям, тривалий час проживали разом однією сім`єю, як вказує обвинувачений, потерпіла ОСОБА_17 та свідок ОСОБА_14 , померла ОСОБА_11 часто вживали разом алкогольні напої та між ними іноді виникали сварки .

Безпосередніх свідків подій, що відбувалися 30.07.2019 між обвинуваченим та ОСОБА_9 не було. Обвинувачений не заперечує, що наніс удар ножем, однак механізму спричинення тілесного ушкодження не пам`ятає, умислу вбивати дружину у нього не було.

При цьому, слід зазначити, що обвинувачений після нанесення дружині одного удару ножем бачив та усвідомлював, що потерпіла залишилася живою, перебувала у свідомості, обвинувачений інших тілесних ушкоджень після цього не наносив та взагалі не вчиняв будь-яких дій, щоб спричинити потерпілій смерть чи інші тілесні ушкодження маючи при цьому можливість це зробити .

Як зазначив в судовому засіданні обвинувачений, що також підтвердив свідок ОСОБА_13 , після конфлікту, який мав місце 30.07.2019року в ОСОБА_9 була наявна рана в області грудної клітки, зважаючи що кровотеча із рани була незначною, вони промивали місце поранення. ОСОБА_9 на біль не скаржилася, разом перебувала в кімнаті, сиділи за столом та розпивали спиртні напої, а пізніше вона самостійно пішла в сусідню кімнату і лягла на ліжко.До неї декілька разів приходив син ОСОБА_18 і питав як вона себе почуває. ОСОБА_13 виявив смерть матері через декілька годин після конфлікту, що однозначно доводить відсутність умислу (прямого чи непрямого) обвинуваченого на умисне вбивство своєї дружини.

Також, суд звертає увагу на висновок експерта №79/2019 від 04.08.2019року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_9 могла настати не менше як через три години після отриманого колото різаного поранення передньої поверхні грудної клітки та живота і при цьому потерпіла мала змогу деякий час вчиняти активні дії (рухатися, чинити опір, кричати, інше) .

Така поведінка обвинуваченого після вчинення злочину і його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій вказує на те, що він не мав реального наміру заподіяти смерть дружині, що свідчить про відсутність у нього умислу саме на вбивство.

За встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 наносячи один удари ножем потерпілій ОСОБА_9 в область грудної клітки, об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, допускав, що такими ударами буде заподіяне ножове поранення, та передбачав можливість настання наслідків у виді завдання будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілої, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде шкода. Тобто він діяв із неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а до настання смерті ОСОБА_8 до таких ушкоджень ставився необережно.

Враховуючи сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, поведінку обвинуваченого і потерпілої, що передували події, їх стосунки, спосіб, знаряддя злочину (ніж), кількість тілесних ушкоджень (один удар), локалізацію тілесних ушкоджень (область грудної клітки), припинення протиправних дій після досягнення мети у вигляді спричинення тілесного ушкодження, за відсутності перешкод для їх продовження суд вважає, що будь-яких належних доказів, які б дозволили встановити наявність у обвинуваченого прямого чи непрямого умислу саме на вбивство ОСОБА_9 , стороною обвинувачення не надано.

При цьому розмір знаряддя злочину ніж довжиною клинка 125мм., та розмір рани, а також не виклик для потерпілої медичної допомоги, в даному випадку не є вирішальними факторами, які визначають направленість його умислу. Крім цього, судом враховано той факт, що ОСОБА_11 не біль не скаржилася, кровотеча була незначною, а тому обвинувачений із сином самостійно промили рану.

Отже, спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_8 у даному випадку, за встановлених судом обставин, було саме на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, а не вбивства ОСОБА_9 .

Крім цього, суд зазначає, що експертом у висновку №79/2019 вказано на наявність на тілі ОСОБА_9 тілесних ушкоджень: два синці на голові, один синець на шиї, сім синців та одне садно на правій верхній кінцівці, три синці на тулубі, два синці на правій верхній кінцівці, три синці на правій нижній кінцівці, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), могли виникнути незадовго до моменту настання смерті, мають ознаки легкого тілесного ушкодження та не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті. Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведе, що вказані тілесні ушкодження були спричиненні обвинуваченим під час конфлікту. Зазначені тілесні ушкодженні ОСОБА_9 могла отриманні від падіння, оскільки остання часто перебувала в стані алкогольного сп`яніння, лежала без свідомості на вулицях села, що підтвердили в судовому засідання свідки.

З огляду на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_8 повністю охоплюються диспозицією ч.2 ст.121 КК України, як завдання тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_9 , а відтак його дії слід перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України.

При цьому злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 цього Кодексу, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень. Умисне тяжке тілесне ушкодження є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.

Відповідно до ст.62 Конституції України, п. 23 постанов Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.90р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Таким чином суд, ураховуючи вищевикладене, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України, а саме нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Частиною 3 ст. 337 КПК України визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При призначенні обвинуваченому покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином проти життя та здоров`я людини, особу винного.

Обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає: вчинення злочину проти особи похилого віку та подружжя.

Разом з тим, доводи прокурора про обтяжуючу обставину, як вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки доказів, що ОСОБА_8 вчинив злочин в стані алкогольного сп`яніння не надано, натомість, відповідно до показів обвинуваченого та свідка ОСОБА_16 встановлено, що на момент вчинення злочину обвинувачений був тверезий, алкоголь почав вживати після спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_11 , а відтак таку слід виключити з обвинувачення.

За таких обставин суд вважає, що покарання за ч.2 ст.121 КК України, слід обрати з врахуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки та відбуття його в умовах ізоляції від суспільства.

Можливість застосування ст.69 КК України суд мотивує тим, що сукупність пом`якшуючих обставин істотно переважають над обтяжуючою.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Арешт майна, застосований на підставі ухвал слідчого судді - скасувати.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 31.07.2019 ( з моменту затримання) по 09.12.2020року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбування покарання період перебування під цілодобовим арештом з 09.12.2020 по 04.04.2021року з розрахунку три дня цілодобового арешту за один день позбавлення волі.

На підставі зазначеного та керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 31.07.2019 ( з моменту затримання) по 09.12.2020року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Зарахувати на підставі ч.7 ст.72 Кримінального кодексу України у строк покарання строк перебування ОСОБА_8 під цілодобовим домашнім арештом з 09.12.2020 по 04.04.2021року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 16204,15гривень.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.08.2019, 02.08.2019року у справі № 461/5716/19 на речові докази - скасувати.

Речові докази:ніж складний з кімнати №1; ніж з тумбочки прихожої будинку; ніж з житлової кімнати №1; вирізку з килимового покриття зі слідами речовини бурого кольору; виріз тканини з слідами рідини бурого кольору з подушки; вирізку тканини з подушки, яка лежала на ліжку в кімнаті №1; клапоть тканини світло-рожевого кольору з житлової кімнати №1 зі слідами рідини бурого кольору; змив з речовини бурого кольору з порогу кімнати; змив з речовини бурого кольору з поруччя крісла; кофту, яка знаходиться на бильця ліжка в кімнаті №2 будинку - знищити;

- чоловічі труси коричневого кольору з візерунком, на яких наявні плями бурого кольору; труси вилучені під час огляду трупа ОСОБА_9 ;-дактилокарту заповнену на імя ОСОБА_8 , дактилокарту заповнену на імя ОСОБА_9 , зразок букального епітелію ОСОБА_8 , зразок крові ОСОБА_9 , зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_8 , зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук ОСОБА_9 , змиви з право та лівої руки ОСОБА_8 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3