Ухвала суду № 133613391, 09.01.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/664/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000789 від 06.09.2024 за підозрою ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 255 КК України - керівництво структурною частиною злочинної організації, вчиненому службовою особою з використанням службового становища; ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у складі злочинної організації в особливо великих розмірах; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України - набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі, здійснення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у складі злочинної організації в особливо великих розмірах.

Слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із врахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурори клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики не обґрунтовані. Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

08.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 3 ст. 255 КК України - керівництво структурною частиною злочинної організації, вчиненому службовою особою з використанням службового становища; ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у складі злочинної організації в особливо великих розмірах; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України - набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі, здійснення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у складі злочинної організації в особливо великих розмірах.

Інкриміновані ОСОБА_7 діяння, згідно ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами та за які може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 13 років з конфіскацією майна.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вчинено під час дії військового стану та завдає шкоди обороноздатності країни. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 13 років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому діянь містяться у:

-показах свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

-актах та протоколами випробувань від 10.01.2025 №343/23дск відповідно до яких вага 5 пристроїв ПВП-50 партії 003-24 склала 1,6 кг.;

-звітах про аварії з боєприпасами №2370/1389 від 29.03.2025 про те, що 24.03.2024 за вимогою начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_1 було протестовано отримані міни ПВП-50 партії ТАК 006-24. У ході тестування не відбулась детонація пластичної вибухової речовини (основного заряду) міни;

-звітах про аварії з боєприпасами № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), відповідно до якого 03.04.2025 о 02 год. 50 хв. під час вогневого ураження по противнику з застосуванням fpv-дронів споряджених мінами ПВП-50 партії ТАК 006-24 в комплекті з ЕДП-8Ж не спостерігалось підриву боєприпасу. З трьох пусків fpv-дронів у жодному не було підриву;

-висновках експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї та слідів і обставин її використання, вибухотехнічної експертизи, експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої експертизи (військового майна, техніки та озброєння), економічної експертизи від 09.12.2025 №1894/1895/25-82/1896/25-54/1897/25-34/7770/25-71ДСК;

-висновках експертів №8042/25-31 від 14.11.2025;

-інформації Національного банку України №25-0009/44824/БТ від 10.06.2025 про проведення відповідно листа ДБР від 14.02.2025 №10-2-03-02-4451 безвиїзної перевірки дотримання ТОВ «НВК Техавіаком» законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

-наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №171-дск про те, що ТОВ «НВК Техавіаком» до 04.07.2024 займалось ремонтом техніки, а не виробництвом мін; (контракти укладені з 18.12.2023 до 14.06.2024);

-протоколах огляду від 08.04.2025 протипіхотних мін ПВП-50 ТАК-006-24 у військовій частині НОМЕР_1 з вилученням 5-ти зразків ПВП-50 та відеозаписів нештатної роботи цих пристроїв;

-звітах робочої групи з дослідження пристроїв ПВП-50 партії ТАК 006-24 від 02.05.2025 №220/57/21/К/дск відповідно до якого було досліджено 18 пристроїв ПВП-50 партії ТАК 006-24;

-висновках випробувань Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки відповідно до якого пристрої ПВП-50 партії 006-24 та 006-25;

-звітах комісії щодо результатів службової перевірки від 14.05.2025 №283/64/дск;

-акті службового розслідування №806дск від 15.07.2025;

-протоколах слідчого експерименту від 23.09.2025;

-протоколах НСРД;

-інших матеріалах у своїй сукупності.

На підставі досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 12019 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 39 999 232 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 06.03.2026 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 12019 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 39 999 232 грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р UA128201720355259002001012089;

МФО (код банку) 820172;

Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання у м. Києві, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали до 06.03.2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1