Ухвала суду № 133612645, 25.01.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/272/26

Провадження № 1-кс/572/71/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2026 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181200000001,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування Сарненським РВП ГУ НП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181200000001 від 01.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 332 КК України.

Слідчий СВ Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Сарненської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , в порядку ст.176 КПК України звернулися із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026181200000001 від 01.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 332 КК України, по факту того, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан та, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету, направлену на отримання грошової винагороди, сприяв у незаконному перетині через державний кордон України громадянам України призовного віку, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за грошову винагороду в сумі 24 000 доларів США.

Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення двох осіб призовного віку через державний кордон України, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які бажали незаконно перетнути державний кордон України з країнами Європейського Союзу, достеменно знаючи, що вони підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи на виконання раніше розробленого плану, 23.01.2026 приблизно о 11 год. 00 хв., використовуючи автомобіль марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , що належить останньому, прибув до відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», за адресою м. Сарни, вул.. Варшавська, 2, Рівненської області, де зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В подальшому на зазначеному автомобілі ОСОБА_5 розпочав рух з м. Сарни в напрямку м. Рівне.

Про те, 23.01.2026 приблизно о 12 год. 20 хв. автомобіль марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , в якому перебували ОСОБА_5 , та особи призовного віку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , були зупинені на автомобільній дорозі сполученням «Городище Рівне - Старокостянтинів», неподалік м. Рівне працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме у сприянні незаконного перетину через державний кордон України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

23.01.2026 ОСОБА_5 було фактично затримано у порядку ст.208 КПК України.

24.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

- частина 3 статті 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з зазначених у ньому підстав, вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.332 КК України, та надав докази на обґрунтування клопотання.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.01.2026;

- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту ОСОБА_8 від 01.01.2026;

- протоколом допиту ОСОБА_11 від 14.01.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 20.01.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 23.01.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.01.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.01.2026;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 24.01.2026;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду відеозапису від 24.01.2026.

Підозрюваний вину в інкримінованих йому діяннях не визнав, вказав, що на прохання ОСОБА_7 не перевозив громадян з м. Сарни у м. Сколе. Просить застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати домашній арешт.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, підтверджується вищезазначеними наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Обґрунтуванням того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування є те що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна. Усвідомлення реальності призначення тривалого строку позбавлення волі та неминучості кримінальної відповідальності об`єктивно підвищує ймовірність наміру підозрюваного ухилятися від слідства та суду Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення безпосередньо пов`язане з пособництвом в незаконному переправлення осіб через державний кордон України, а місце його вчинення є прикордонною територією. За наявною у органу досудового розслідування інформацією, підозрюваний, який є жителем прикордонної території (м.Ужгород), володіє знаннями щодо особливостей прикордонної місцевості, порядку несення служби підрозділами Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, розміщення пунктів контролю, маршрутів руху мобільних груп та чергових нарядів, а також ландшафтних особливостей, придатних для незаконного перетину державного кордону України.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_5 реальних можливостей та умов для залишення підконтрольної території України й подальшого переховування за її межами, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Обґрунтуванням ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні: підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, може здійснювати вплив на свідків. Це може проявлятись у вигляді умовлянь, погроз або інших неправомірних дій, що спрямовані на зміну показань свідків, аби спотворити картину подій або вплинути на хід розслідування. У разі успішного впливу, свідки можуть змінити свої свідчення або відмовитись від їх надання, що створить серйозні перешкоди у проведенні розслідування та вчиненні правосуддя.

Крім того, ОСОБА_5 будучи частиною групи осіб, які, за попередніми даними, брали участь у вчиненні злочину, може домовитися з іншими співучасниками злочину щодо спільної моделі поведінки, що передбачає вплив на свідків. Такі домовленості можуть включати в себе як обіцянки, так і погрози або інші способи тиску на осіб, котрі можуть виступати свідками у кримінальному провадженні. Це у свою чергу не лише ускладнює доведення вини, а й може загрожувати безпеці свідків.

Окремо слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків актуальний не лише на стадії досудового розслідування, а й під час судового розгляду. Це пов`язано з процесуальними положеннями КПК України, зокрема ст. 23, згідно з якою свідчення отримуються усно шляхом допиту у судовому засіданні. Враховуючи, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він сприймає безпосередньо в судовому засіданні, ризик того, що свідки під впливом підозрюваного або його спільників можуть змінити свої показання в ході судового розгляду, є надзвичайно високим. Це створює загрозу правам учасників кримінального процесу і може призвести до неправомірного ухвалення рішення судом.

Систематичний вплив на свідків не тільки порушує принципи справедливого судового розгляду, а й ставить під загрозу виконання процесуальних обов`язків усіх учасників провадження, що безпосередньо впливає на можливість проведення об`єктивного та всебічного розслідування. Такий вплив унеможливлює правильне визначення винуватості або невинуватості осіб, які беруть участь у провадженні, та завдає шкоди правосуддю.

Таким чином, лише перебування підозрюваного під вартою у слідчому ізоляторі може запобігти його контакту з потенційними свідками, а отже усунути реальний ризик незаконного впливу на свідчення і, відповідно, забезпечити належне і ефективне ведення кримінального провадження.

Обґрунтуванням вчинити інше кримінальне правопорушення: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконним переправленням через державний кордон України, що дозволяє припустити, що останній, маючи попередні навики та стиль життя, а також відповідні знайомства чи злочинні зв`язки, й надалі може незаконно переправляти осіб через державний кордон України, а тому перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти аналогічні чи інші кримінальні правопорушення. (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2024 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023150000000666, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, відносно останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 908 400 грн. Згідно даних цієї ухвали, ОСОБА_5 , спільно з іншими особами. у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 24.02.2022, вступили у злочинну змову щодо вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництвом такими діями, сприянням їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод. Зокрема, ОСОБА_5 , який маючи особисті знайомства та корумповані зв`язки у державних органах та установах на території м. Ужгород та області, повинен був організовувати перетин кордону України.

Згідно ухвали Центрального районного суду міста Миколаєва від 13.08.2024 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12023150000000666 вбачається, зо кримінальне правопорушення з ч. 3 ст. 332 КК України було перекваліфіковано на ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України та обвинуваченому ОСОБА_5 було зменшено розмір застави до 302 800 грн.

Однак, після внесення застави, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 порушив покладені на нього обов`язки ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 13.08.2024, а саме обов`язок не відлучатись за межі міста Ужгорода без дозволу суду, окрім випадків явки до Центрального районного суду м.Миколаєва для участі у судових засіданнях та реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, оскільки 23.01.2026 останнього було затримано в Рівненській області, за підозрою у вчиненні нового кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Разом з тим слід враховувати, що ОСОБА_5 офіційно не працюючий та не має постійного легального джерела доходу, в тому числі для утримання сім`ї, а тому продовжує займатись протиправною діяльністю пов`язаною із незаконним переправлення осіб через державний кордон України.

Це свідчить про те, що ОСОБА_5 не зробив жодних висновків зі своїх попередніх злочинних дій, не став на шлях виправлення та продовжує злочинну діяльність. Вчинення нового злочину вказує на те, що він використовує злочинний шлях для забезпечення власного існування, що потребує подальших заходів для його затримання та запобігання новим правопорушенням.

Наведені вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Можливість ОСОБА_5 продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється є наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень, в підтвердження чого останньому повідомлено про підозру;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років;

- вік та стан здоров`я підозрюваного, який є працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора;

- відсутність офіційного постійного місця роботи;

- наявність факту розгляду в суді обвинувального акту про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, пов`язаних з організацією незаконного перетину державного кордону України;

- розмір неправомірного доходу, який мав намір отримати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від організації незаконного перетину кордону, становить 24 000 доларів США, що в еквіваленті становить близько 1 027 200 грн;

- наявності багаторазового притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, накладені штрафи за вчинення яких не оплачені, а також заяв і скарг від громадян до поліції на неправомірні дії ОСОБА_5 , які вказують на негативну характеристику останнього.

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, його особу, суд приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. При цьому відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив тяжке кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна, офіційно непрацюючий, продовжує займатися протиправною діяльністю та перебуваючи на волі може, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджатиме встановленню істини в ході досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

раховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою для ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання з 23.01.2026 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 23.03.2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 310 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 1031680 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача 26259988, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA048201720355229002000010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі м. Ужгород Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську окружну прокуратуру.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду оголошено 30.01.2026 о 08 год. 35 хв.

Слідчий суддя: