Рішення № 133606179, 27.01.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/6510/25

Провадження № 2-а/750/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Косенка О.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шендрик Олександр Володимирович,

встановив:

у липні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шендрик Олександр Володимирович про скасування постанови серії ЕНА № 5235082 від 16.07.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 127-3 КУпАП у вигляді штрафу розміром 8500 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.07.2025 року, інспектором Управління патрульної поліцій в Чернігівській області Шендрик Олександром Володимировичем відносно Позивача була винесена постанова серії ЕНА № 5235082 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП. Згідно вказаної постанови: «16.07.2025 року о 10:28:47 (м. Чернігів проспект Перемоги 79), будучи посадовою особою, спеціалістом з навчання, керував транспортним засобом (атестат спеціаліста серії АА 041531), проводив практичну підготовку водія ОСОБА_2 , з використанням транспортного засобу Dacia Sandero обладнаного з порушенням вимог Правил дорожного руху, а саме тз, на якому проводиться навчання, на даху рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною до гори і каймою червоного кольору в який вписано літеру «Н» чорного кольору встановлений ненормативно розпізнавальні знаки, менше 20 см, чим порушив п.п. 24.8 та 30.3 «к» та ДСТУ 3849:2024 (чим порушив п. 24.8 ПДР). Стаття 127-3 КУпАП. Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення - сума штрафу 8500 грн».

Позивач не погоджується зі спірною постановою, вважає її такою, що винесена незаконно та не обґрунтованою, оскільки не є суб`єктом відповідальності за дане правопорушення.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.08.2025 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач 22.08.2025 надав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що Законодавцем чітко встановлює таку умову, як «проведення практичної підготовки», тобто проведення саме практичних занять використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху.

Проведення практичних занять здійснюється особою (викладачем), що має відповідні навички та знання, які підтверджується відповідним атестатом спеціаліста. Поліцейським було встановлено, що позивач є атестованим спеціалістом за напрямком підготовки навчання керуванню транспортними засобами, а тому є належним відповідачем у справі.

Крім того відповідач зазначив, що нормами ПДР обов?язок слідкування за технічним станом транспортного засобу покладено саме на водія.

Так, згідно п. 2.3. а) ПДР водій зобов?язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до положень п. 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.Обов?язок водія щодо перевірки технічного стану транспортного засобу, покладається на нього і іншими галузевими підзаконними актами.

Також у відзиві звернуто увагу, що на відеозапису події зафіксовано, що в результаті вимірювання рвіностороннього трикутника з літерою «Н», закріпленого на автомобілі, встановлено, що одна з його сторін становить менше 20 см. Заміри здійснювалися по каймі червоного кольору, тоді як на фотознімку, наданому позивачем зафіксовано довжину всієї платформи білого кольору.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.10.2025 справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справу передано на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2025 року, інспектором Управління патрульної поліцій в Чернігівській області Шендрик Олександром Володимировичем, була винесена постанова серії ЕНА № 5235082, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 8500 грн, відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП (а.с.9).

Відповідно до атестату Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є спеціалістом напряму підготовки водіїв: навчання керуванню транспортними засобами (а.с.13).

Транспортний засіб, яким керував Позивач Dacia Sandero належить Пінчук Людмилі Миколаївні (а.с. 10).

Відповідно до Договору оренди транспортного засобу Пінчук Людмила Миколаївна передала Чернігівському обласному спортивно-технічному клубу Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України у строкове платне користування транспортний засіб (а.с.11).

Із дослідженого судом відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського, вбачається, що на даху транспортного засобу встановлено рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною до гори і каймою червоного кольору в який вписано літеру «Н» чорного кольору встановлений ненормативно розпізнавальні знаки, менше 20 см. Такий же знак розміщено ззаду автомобіля.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 30.3 «к» ПДР України передбачено, що на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки: «Навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і позаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водіння (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля). Допускаються розташування такого розпізнавального знаку на горі автомобіля.

Відповідно до ст. 127-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ст. 127-3 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2ст. 222 КУпАП).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015(далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно із п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 127-3 КУпАП виноситься поліцейськими підрозділу Департаменту патрульної поліції, Департаменту внутрішньої безпеки за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду доказів того, що позивач є суб`єктом адміністративного правопорушення за ст. 127-3 КУпАП.

Суб`єктами відповідальності за ст.127-3 КУпАП виступають виключно посадові особи закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів або фізичні особи-підприємці, що проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 організаційно-розпорядчими обов`язками (наявність яких є характерним для поняття «посадова особа») є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Згідно із положеннями ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Положеннями пункту 24.5 Правил дорожнього руху визначено, що навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

ОСОБА_1 працює у Чернігівському обласному спортивно-технічному клубі Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України та є інструктором по навчанню водіння автомобіля.

Отже, позивач не є посадовою особою Чернігівського обласного спортивно-технічного клубу Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України та відповідно не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП.

Наведене, свідчить про те, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, саме, як посадову особу Чернігівського обласного спортивно-технічного клубу Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України», а доказів на підтвердження того, що саме він є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП суду не надано.

Окрім того, з наданого відповідачем відеозапису, вбачається як поліцейські по черзі вимірюють знак розташований позаду автомобіля та зверху, однак замірів знаку розташованого на даху, про що вказано у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, не було зафіксовано камерою, що унеможливлює суд оцінити достовірність вказаної на відео інформації, а саме що розмір знаку розташованого на даху становить 14 см, як про це зазначає працівник поліції.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Департаменту патрульної поліції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шендрик Олександр Володимирович задовольнити.

Постанову інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шендрика Олександра Володимировича від 16 липня 2025 року серії ЕНА № 5235082, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Шендрик Олександр Володимирович, 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Громадська, 66.

Суддя