Рішення № 133602714, 26.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року Київ справа №320/37583/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними призову і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , територіальний центр комплектування), військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2, ВЧ НОМЕР_1 , військова частина).

Просив суд:

- визнати протиправним призов на військову службу на особливий період під час мобілізації студента 3 курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, медичного факультету № 1 ОСОБА_1 та скасувати наказ № 69/мг від 11.03.2025 тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову на військову службу на особливий період під час мобілізації солдата ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №128 від 06.05.2025 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини;

- зобов`язати відповідача-2 звільнити позивача з військової служби, та виключити зі списків особового складу частини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за приписами частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», проте відповідачами це право порушено, оскільки позивач є студентом 3-го курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця медичного факультету № 1, денної форми навчання, спеціальність - 222 Медицина, освітній рівень - магістр, дата початку навчання - 01.10.2022, дата закінчення навчання - 30.06.2028. Повідомив, що 11.03.2025 приблизно о 15 годині в місті Києві ОСОБА_1 на шляху на навчання на станції метро «Контрактова площа» безпідставно був затриманий працівниками поліції і переданий працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 , які з порушеннями його законних прав і свобод, отримавши висновок ВЛК, складений фактично на іншу особу, з порушенням встановленого законодавством порядку, призвали його на військову службу по мобілізації і примусово направили у військову частину, а також протиправно склали протокол про вчинення адміністративного порушення.

Також позивач наголосив, що своєчасно оновив свої облікові дані в реєстрі «Резерв+», не порушував обов`язки військовозобов`язаного, успішно навчався в НМУ ім. О.О. Богомольця за медичною спеціальністю магістерського рівня денної форми навчання, при цьому отримував військову підготовку офіцера медичного спрямування. Повідомив і те, що своєчасно, задовго до незаконного затримання і призову за мобілізацією, звернувся до суду за захистом своїх прав, перебуваючи під судовим захистом; активно відстоював своє право на навчання і отримання медичної освіти, в тому числі і для військової служби, яка є професійною діяльністю.

Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025, 27.10.2025 та від 20.01.2026 у задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено. Основна підстава відмови - положення частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України про недопущення забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відповідач-2 проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 75-78). Звертали увагу, що умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є не сам факт наявності передбачених законодавством підстав, а необхідність особистого звернення до відповідного органу з підтверджуючими документами та отримання рішення комісії, яке оформлене протоколом; а позивачем не надано жодного доказу про те, що ним було оформлено відстрочку від призову, чи взагалі звертався до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, сам факт внесення даних до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не дає автоматично права на відстрочку від призову. Наголосили, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації може бути надана лише до здійснення такого призову на військову службу під час мобілізації; тобто після того як військовозобов`язаний був призваний на військову службу під час мобілізації, то така відстрочка не може бути надана. Вказали, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, реалізація можливого права на звільнення здійснюється виключно в межах Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України №1153/2008.

18.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2 (а.с.86-88), в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Наголосив, що твердження про ненадання доказів звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про надання відстрочки спростовуються обставинами, встановленими судовими рішеннями у справі №320/54300/24, які набрали законної сили; у розгляді справи № 320/54300/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 приймав участь в якості третьої особи і відповідно знав всі обставини, які підтверджували навчання позивача ОСОБА_1 на 3 курсі медичного факультету на магістерському рівні, денної форми навчання НМУ ім. О.О. Богомольця, наявність у нього права на безальтернативну заборону призову по мобілізації на весь час навчання, активний захист цього права через суд, але свідомо ігнорував їх. Вказав, що на підтвердження свого обов`язку подати заяву про надання відстрочки, навіть розуміючи формальність цієї дії, неодноразово звертався із заявою про надання відстрочки через «Резерв+» і отримував відповідь: «Відстрочку не надано. Ваша освіта не підпадає під відстрочку», що підтверджується доказами, скрін-шотом сторінки «Резерв+» від 12.03.2025, долученої до позовної заяви. Наголосив, що позивач не може нести відповідальність за належну організацію роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві, керівництво якого в порушення Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, знаючи і будучи стороною в судовій справі, не ставляючи військовозобов`язаного ОСОБА_1 до відома, не направляючи йому, а також в учбовий заклад, де він навчався, будь-яких повідомлень «оголосили в розшук», який нічим не підтверджується; згодом знаючи, що він є медичним працівником і має право на відстрочку від призиву по мобілізації, незаконно його затримали, під своїм контролем в неробочий нічний час провели проходження ним військово-лікарської комісії і направили для проходження військової служби у військову частину.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не подав, витребовуваних судом пояснень і документів тощо не направив.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.10.2024 щодо ОСОБА_1 в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця через Єдину державну електрону базу з питань освіти (ЄДЕБО) сформована довідка №408923, в якій містився запис про наявність порушення послідовності поточного здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України з вимогою вжити заходів по усуненню порушень стосовно помилковості запису послідовності поточного здобуття освіти.

22.10.2024 Міністерство освіти і науки України відмовило позивачу у внесенні змін до картки здобувача освіти в ЄДЕБО.

06.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративний суд із позовною заявою та заявою про забезпечення позову про визнання противоправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії (адміністративна справа № 320/54300/24).

20.11.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у цій справі ОСОБА_1 було відмовлено у забезпеченні позову шляхом заборони направляти військовозобов`язаного студента-медика ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію до закінчення розгляду справи (а.с.16-17), яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 (а.с.18-21). Підставою відмови зазначалося відсутність доказів вчинення будь-яких дій зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_4 , які б свідчили про намір вчиняти дії, пов`язані із потенційною мобілізацією.

У подальшому, ухвалою суду від 17.03.2025 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено; заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на військову службу по мобілізації, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/54300/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допущено до негайного виконання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 в адміністративній справі № 320/54300/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 та набрало законної сили 09.07.2025, позов задоволено: визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України про відмову вчинити заходи по внесенню змін до картки здобувача освіти ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо відсутності порушення поточного здобуття освіти, послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» і їх скасувати, викладені у рішенні «Про розгляд звернення» №3/7788-24 від 22.10.2024; зобов`язано Міністерство освіти і науки України через технічного адміністратора - Державне підприємство «Інфоресурс» (код ЄДРПОУ: 37533381; місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 3), що належить до сфери управління розпорядника - Міністерства освіти і науки України, внести зміни до картки здобувача освіти ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, шляхом зазначення відомостей про те, що поточне здобуття студентом ОСОБА_1 освіти на денному відділенні в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця по спеціальності - 222 Медицина, рівень освіти - магістр, «так, не порушує» послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов`язано уповноважену особу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (код ЄДРПОУ 02010787; місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 13), після внесення змін технічним адміністратором - Державним підприємством «Інфоресурс», сформувати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти довідку про здобувача освіти відносно студента ОСОБА_1 .

При цьому судом встановлено дотримання позивачем послідовності здобуття освіти.

Як повідомлено у позовній заяві і вбачається з матеріалів справи, 11.03.2025 ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції та переданий працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві, після чого направлений для проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується довідкою ВЛК від 11.03.2025 № 2025-0311-1842 та карткою обстеження та медичного огляду від 11.03.2025 (а.с. 23-24).

У відповідь на адвокатський запит від 22.03.2025 № 8 ІНФОРМАЦІЯ_7 надано лист від 04.04.2025 № 5786, яким відмовлено в наданні копій документів щодо призову на військову службу під час мобілізації відносно ОСОБА_1 (а.с. 45).

У відповіді від 14.04.2025 на звернення ОСОБА_2 (представника позивача) на гарячу лінію Міністерства оборони України №ХА-18583109 від 12.03.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що 11.03.2025 ОСОБА_1 11.03.2025 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 11.03.2025 з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Вказано, що за висновком ВЛК ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби та призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період і направлено до Київського міського збірного пункту для формування військових команд та їх направлення до військових частин за межі міста Києва (а.с.47).

Крім того, щодо позивача 11.03.2025 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення №1075, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 22). Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 21.10.2024 за викликом по повістці 310089 від 29.11.2024.

При цьому, суду не надано жодних доказів оформлення повістки від 29.11.2024, як і її вручення або надсилання ОСОБА_1 .

Більше того, суд звертає увагу, що у протоколі №1075 від 11.03.2025 суть адміністративного правопорушення викладена як неприбуття 21.10.2024 о 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою від 29.11.2024.

Відповідач 1 не пояснив суду, яким чином можливим є прибуття у жовтні 2024 року по повістці, оформленій у листопаді 2024 року.

Також не подані і докази перебування позивача у розшуку за наслідками неявки за повісткою або ж з інших підстав.

Як видно із довідки військово-лікарської комісії від 11.03.2025 №2025-0311-1842, 11.03.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 із визнанням його придатним до військової служби (а.с.23).

Також, 11.03.2025 наказом № 69/мг за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) ОСОБА_3 - військовозобов`язаний, ОСОБА_1 , був призваний на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами) на військову службу під час мобілізації, на особливий період і направлений до Київського міського збірного пункту (місто Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17-А) з метою формування військових команд (зведених) та направлення до військових частин (установ) (а.с.9).

12.03.2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Києві з адвокатським запитом про надання інформації та документів в обґрунтування обставин стосовно того, коли ОСОБА_1 викликано до відповідного центру комплектування, оголошення у розшук, направлення на ВЛК, примусового утримання і зупинення направлення до військової частини до вирішення судового спору (а.с. 25-26).

Відомості про надання відповіді на такий запит - відсутні.

У цей же день, 12.03.2025, ОСОБА_1 в електронній базі «Резерв +» отримав сповіщення: «Відстрочку не надано. Ваша освіта не підпадає під відстрочку» (а.с.27).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 17.03.2025 по 03.05.2025 пройшов базову загальновійськову підготовку та здобув кваліфікацію ВОС - 100 «стрілець», що підтверджується сертифікатом МО №4066 від 03.05.2025 та свідоцтвом до сертифіката НОМЕР_3 про складання випускних іспитів, таких як тактична підготовка, вогнева підготовка, комплексне тактичне заняття - виконані; свідоцтво і сертифікат підписані командиром навчального батальйону військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_4 (а.с.10,11).

17.03.2025 представник позивача Харченка А.М. направив ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Києві заперечення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП (а.с.31-32).

Листом від 20.03.2025 №1858 військова частина НОМЕР_4 повідомила про те, що ОСОБА_1 з 13.03.2025 зарахований до списків особового складу частини, а ухвала суду від 17.03.2025 у справі №320/54300/24 не підлягає виконанню військовою частиною НОМЕР_4 . (а.с. 33).

21.03.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві прийнято постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 1075 від 11.03.2025 через закінчення строк накладення адміністративного стягнення (а.с. 61).

Крім того, як видно із відповіді Національного медичного університету від 17.03.2025, до 12.03.2025 письмових звернень та повісток ІНФОРМАЦІЯ_4 до університету стосовно студента ОСОБА_1 не надходило, 13.03.2025 надійшов запит щодо довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (а.с.106).

30.03.2025 представник позивача звернувся із запитом до Міністерства освіти і науки України в якому просив добровільно виконати рішення суду від 27.03.2025 у справі № 320/54300/24 (а.с. 43).

Наказом №128 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.05.2025 солдат ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , призначений наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України від 29.04.2025 № 300/ПУ/1885/П на посаду санітара евакуаційного відділення медичної роти, зарахований до списку особового складу частини та грошове забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , де проходить службу під час мобілізації по теперішній час (а.с.12).

У подальшому ОСОБА_1 направлявся у відрядження до військової частини НОМЕР_5 в АДРЕСА_2 , де у період з 20.05.2025 по 19.06.2025 пройшов скорочений курс фахової підготовки бойового медика взводу та здобув кваліфікацію «бойовий медик взводу» (ВОС-878), що підтверджується сертифікатом МО № 16774 від 19.06.2025 та свідоцтвом до сертифіката НОМЕР_6 про складання випускних іспитів, таких як теоретична частина на 5 (відмінно) та практична частина на 3 (задовільно) (а.с.13,14).

Згідно даних ДНП «Центр тестування» Міністерства охорони здоров`я України 18.06.2025 студент Національного медичного університету імені О.О. Богомольця - ОСОБА_1 в склав Інтегрований тестовий іспит «Крок-1» за результатами якого отримав 62,7%, що є недостатнім для проходження цього етапу навчання, після чого повторний іспит в ДНП «Центр тестування» для позивача призначено на 12.08.2025 (а.с. 49-50).

Позивач наголосив, що саме через протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_4 позбавлений можливості належного навчання і належної підготовки до іспиту.

24.06.2025 Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця видано довідку № 4226 за підписом декана факультету, професора В.С. Мельника про те, що ОСОБА_1 - є студентом 3 курсу 6 семестру 2024/2025 навчального року медичного факультету № 1 денної форми навчання; зарахований на 1 курс навчання відповідно до наказу № 2787/л-1 від 16.09.2022 та переведений на 3 курс 6 семестру відповідно до наказу № 5509/л-1 від 23.12.2024. Дата закінчення навчання: 30.06.2028 (а.с.15).

16.07.2025 представник позивача звернувся до Міністерства освіти і науки України з адвокатським запитом щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 320/54300/24 (а.с. 55).

У відповідь на названий адвокатський запит листом від 23.07.2025 № 3/6017-25 позивача проінформовано, що з метою виконання судового рішення, зокрема, Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 320/54300/24, Міністерством освіти і науки України до технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державного підприємства «Інфоресурс» - надіслано лист від 15.07.2025 № 3/5802-25 про внесення змін до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, в тому числі й громадянина ОСОБА_1 (а.с.62).

Також з`ясовано, що ОСОБА_1 був відрахований з 3 курсу 6 семестру 2024/2025 медичного факультету №1 освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (денна форма навчання) НМУ ім. О.О. Богомольця за невиконання вимог навчального плану наказом №2725/л-1 від 26.08.2025. Згодом, рішенням кваліфікаційної комісії від 27.08.2025 рекомендовано поновити ОСОБА_1 у число студентів НМУ ім. О.О. Богомольця на 3 курс 5 семестр 2025/2026 на навчання у складі групи 13114 з 01.09.2025 (а.с.125-127).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

За положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється Законом України № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (Закон № 2232-XII).

У відповідності до частин першої та другої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

За визначенням у частині першій статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За положеннями частини шостої статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про оборону України» №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Як визначено у статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи по суті.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Порядок №1487).

За приписами пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Підпунктом 8 пункту 1 Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560).

За нормами пунктів 56-57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За положеннями пункту 62 цього ж Порядку здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

У відповідності до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як визначено у пункті 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 7 Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління (пункт 10 Положення).

Відповідно до пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

За приписами пункту 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

За нормами пункту 29 цього ж Порядку у повістці зазначаються:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;

мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

місце, день і час явки за викликом;

найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;

прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

реєстраційний номер повістки;

роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Згідно із пунктом 30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.

Для оповіщення військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.

За правилами пункту 31 Порядку №560 повістки мають право вручати:

представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації);

представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;

представники підприємств, установ, організацій - на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов`язків);

представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов`язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) - на усій території України.

Призначення представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та підприємств (установ, організацій), уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом відповідного керівника, який є підставою для видачі службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки (додаток 1-1).

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським (пункт 40 Порядку №560).

За нормами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

За правилами пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на підставах

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

На підставі з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.

По-перше, відповідач-1 не надіслав відзиву на позовну заяву, як і пояснень щодо спірних відносин, так само не надав доказів правомірності наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 .

Крім того, відповідач 1 не повідомив причин і підстав невиконання ухвали про забезпечення позову у справі 320/54300/24.

При цьому, неспростовним є факт обізнаності ТЦК та СП про навчання позивача у НМУ ім. О.О. Богомольця, а також про судовий розгляд питання стосовно дотримання послідовності здобуття освіти.

Так, у справі №320/54300/24 відбувався розгляд справи про дотримання послідовності здобуття освіти, у межах якої вирішувалися питання про забезпечення позову, однак відповідна заява першопочатково залишилися без задоволення, оскільки не було жодних доказів вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій, які б мали наслідком призов позивача на військову службу.

При цьому, Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, як вже зазначалося, у відповіді від 17.03.2025 підтверджено, що до 12.03.2025 письмових звернень та повісток ІНФОРМАЦІЯ_4 до університету стосовно студента ОСОБА_1 не надходило, лише 13.03.2025 надійшов запит щодо довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

У той же час, після подій, які мали місце 11.03.2025, тобто початку вчинення відповідних дій стосовно призову, позивач знову звернувся із заявою про забезпечення позову, яка була розглянута 17.03.2025 і задоволена, зокрема, як вже зазначалося, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу по мобілізації, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/54300/24.

Також суд зважає і на наявність судового рішення у справі №320/54300/24, яке набрало законної сили і яким визнано відсутність порушення ОСОБА_1 послідовності порядку здобуття освіти і необхідність Міністерству освіти і науки України внести зміни до картки здобувача освіти ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, шляхом зазначення відомостей про те, що поточне здобуття студентом ОСОБА_1 освіти на денному відділенні в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця по спеціальності - 222 Медицина, рівень освіти - магістр, «так, не порушує» послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; а також зобов`язано уповноважену особу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, після внесення змін технічним адміністратором - Державним підприємством «Інфоресурс», сформувати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти довідку про здобувача освіти відносно студента ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу ще раз на навчання позивача з 2022 року у медичному університеті на денній формі із шестиденним навчальним тижнем, дата закінчення навчання - 30.06.2028 (а.с.15).

Суд наголошує, що жодного доказу надіслання/вручення повістки позивачу як 29.11.2024, так і 11.03.2025 - не надано.

До того ж, якщо виходити із порядку призову на військову службу, зокрема із складових послідовності процедури його проведення, то його алгоритм презюмує певний часовий відрізок, оскільки це потребує відповідного часу (вручення повістки, семиденний (у визначених випадках десятиденний), строк для явки за нею, проходження військово-лікарської комісії тощо.

У той же час, у випадку, який розглядається, усі такі складові вміщені у один день, включно із призовом на військову службу і направленням до Київського міського збірного пункту. Тобто вручення повістки, проходження ВЛК і призов мали місце в один день.

Документів на підтвердження правомірності цього, як і безпосередньо примірника відповідної повістки із доказами належного вручення - суду не надано.

При цьому, такі обставини не відповідають принципу розумності і нормальному ходу подій.

До того ж, як вже зазначалося, що у матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення №1075 від 11.03.2025, де вказано, що 21.10.2024 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом по повістці від 29.11.2024.

Тобто знову ж таки вказані відомості не узгоджуються із правилами логіки, здоровим глуздом і принципом розумності.

Так само, примірника і цієї повістки, як і доказів її вручення позивачу відповідач 1 не надав, як і доказів порушення правил військового обліку.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірності оскаржуваного наказу від 11.03.2025, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати такий наказ № 69/мг від 11.03.2025 про призов на військову службу.

Стосовно наказу №128 від 06.05.2025 про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 , то відповідач 2 дійсно не мав підстав для сумніву у правомірності призову позивача, так само порушень безпосередньо відповідачем 2 як таких судом не встановлено, тому констатувати саме протиправність оскаржуваного наказу військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до її особового складу суд не вбачає підстав.

Разом із тим, названий наказ фактично є похідним від протиправного наказу про призов, незважаючи на формальне підпадання під ознаки законності та обґрунтованості.

У той же час, застосовуючи доктрину «Плодів отруйного дерева», суд констатує, що протиправний наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації не може тягти за собою правомірність виданих на його підставі у подальшому актів суб`єкта владних повноважень.

Саме у зв`язку із цим, суд констатує необхідність скасування наказу №128 від 06.05.2025 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини, незважаючи на відсутність оскарження проміжних актів між оскаржуваними.

Хоча законодавець наразі у Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» не закріпив такої підстави для звільнення з військової служби під час мобілізації в особливий період, як протиправна мобілізація/призов, однак враховуючи, що саме це є належним і ефективним заходом поновлення порушених прав позивача, виходячи із критеріїв оцінки рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає іншого можливого варіанту вирішення спору у випадку, який розглядається.

Також суд враховує, що висновки Верховного Суду у постанові від 05.02.2025 №160/2592/23 про визнання процедури призову незворотною стосуються конкретного випадку військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом про непроходження ВЛК; при чому, у цій справі Верховний Суд резюмував, що задоволення вимоги про звільнення з військової служби не призведе до поновлення такого прав. Тобто спірні відносини у досліджуваному випадку і ті, що мали місце у справі №160/2592/23, не є тотожними.

Жодним чином не заперечуючи надзвичайно суспільну значущість роботи, яку проводять територіальні центри комплектування, суд резюмує, що протилежний підхід може призвести до численних порушень на етапі, що передує призову і безпосередньо призову, оскільки відповідні суб`єкти владних повноважень будуть впевнені у незворотності наслідків своїх протиправних дій.

У зв`язку із цим констатує обґрунтованість позову і у частині вимог про звільнення з військової служби.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн за розгляд позову, тож із урахуванням частини задоволених позовних вимог, зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, протиправність рішення якого призвела до виникнення спірних відносин, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ №69/мг від 11.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу на особливий період під час мобілізації солдата ОСОБА_1 .

Скасувати наказ №128 від 06.05.2025 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ) звільнити ОСОБА_1 з військової служби, та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 4 844, 80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.