Рішення № 133601963, 27.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 січня 2026 року Справа № 280/10139/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 19, ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000201/2 від 06 червня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що ТОВ Мототехімпорт під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04 грудня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Тернопільської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час здійснення митного контролю за ЕМД № 25UA403070004872U7 від 04 червня 2025 року митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000201/2 від 06 червня 2025 року, у графі 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з статтею 53 МКУ. Як вбачається із вищенаведеного, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 04 грудня 2025 року від представника Тернопільської митниці на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження та/або з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

У період з 21 січня 2026 року по 26 січня 2025 року суддя перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.

02 січня 2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією ZHEJIANG TAOTAO VEHICLES CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № TAO/6 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту

На виконання вимог вищезазначеного контракту, з урахуванням Специфікацій від 10 лютого 2025 року №2024-5-z, рахунку-фактури від 10 березня 2025 року за №TT2024-5-z на умовах FОВ згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010", позивачу поставлені частини товарної партії (запчастини до квадроциклів).

Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України.

04 червня 2025 року позивачем до митного оформлення митну декларацію № 25UA403070004872U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Вироби гумометалеві для використання у транспортних засобах. Запасні частини до квадроциклів: Сайлентблок важелів SP250-4 - 50 шт. Сайлентблок важелів SP150-4 - 30 шт.».

Товар 2: «Прокладки з пароніту для двигунів внутрішнього згоряння, КПП та інших деталей квадроциклів, не військового призначення: Прокладка головки циліндра SP110-3 - 10 шт. Прокладка карбюратора теплоізолююча SP125-5 - 10 шт. Прокладка впускного колектора SP125-5 -10 шт. Прокладка головки циліндра SP125- 5-20 шт. Прокладка впускного колектора (ГБЦ-колектор) SP125-5 -10 шт. Прокладки двигуна к-т SP200-1 - 8 шт. Прокладка впускного колектора універсальна SP125-5 - 10 шт. Прокладка впускного колектора (колектор-карбюратор) SP125- 5 - 10шт.».

Товар 3: «Пружини спіральні з чорних металів. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів: Пружина натягувача ланцюга SP125-7 - 5 шт.».

Товар 4: «Замки з недорогоцінних металів у комплекті з ключами, що використовуються у моторних транспортних засобах. Запасні частини до квадроциклів: Замок запалювання SP125-5 - 10шт.».

Товар 5: «Частини, призначені виключно або переважно для поршневих двигунів з іскровим запалюванням. Запасні частини до квадроциклів, не військового призначення: Кришка головки циліндра права SP125-5 - 7 шт. Впускний колектор SP125-7- 4 шт. Карбюратор SP175-1A - 5 шт. Кришка зірочкидвигуна SP125-5 - 7шт. Карбюратор у зборі SP125-7 - 5 шт.».

Товар 6: «Вали трансмісійні (включаючикулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів: Вісь приводна задня SP250-4 -10 шт.».

Товар 7: «Муфти та пристрої для з`єднаннявалів, універсальні шарніри. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів: Муфта обгонна SP175-1А - 3шт.».

Товар 8: «Зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, представлені окремо. Запасні частини до квадроциклів, не військового призначення: Зірка привідна ведена SP125-7 - 5 шт. Зірка приводна ведена SP250-4 - 15 шт. Зірка двигуна SP250-4 - 5 шт.».

Товар 9: «Електроприлади для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння із запаленням від іскри або компресійним методом, стартери напругою 12V. Запасні частини для квадроциклів: Стартер SP200-1 - 1 шт.».

Товар 10: «Електричне обладнання для комутації електричних кіл, вимикачі та перемикачі для напруги не більшяк 60В, не автоматичні, поворотні. Запасні частини до квадроциклів: Блок перемикачів лівий SP125- 7-6 шт.».

Товар 11: «Комплекти проводів для свічок запалювання та комплекти проводів інших типів, які використовуються в моторних транспортних засобах, квадроциклах. Призначена для забезпечення живлення всіх електричних вузлів квадроцикла і з`єднує їх в один ланцюг: Електропроводка SP125-5 - 2 шт. Електропроводка SP250-4 - 1 шт.».

Товар 12: «Частини та пристрої для кузовів моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до квадроциклів: Підніжка ліва SP250-4 - 7 шт. Підніжка права SP250-4 - 5 шт. Лиштва основна передня сіро-жовта SP200- 2-2 шт. Облицювання основне переднє зелене SP200-2 - 2 шт. Облицювання панелі приладів сіро-жовте SP200-2 - 2 шт. Облицювання панелі приладів зелене SP200-2 - 2 шт. Облицювання основне заднє сіро-жовте SP200-2 - 2 шт. Облицювання основне заднє зелене SP200-2 - 2 шт.».

Товар 13: «Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Гальма і гальмові системи з підсилювачами та їх частини для дискових гальм. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів: Система заднього гальма в зборі SP200-2 - 5 шт. Система переднього гальма в зборі SP200-2 - 4 шт. Важіль гальмовий правий у зборі SP 110-3 - 8 шт.».

Товар 14: «Запасні частини до квадроциклів, коробки передач механічні, призначені для зменшення або збільшення крутного моменту, що передається від двигуна на колеса: Коробка передач SP175-1А - 3 шт.».

Товар 15: «Колеса ходові моторних транспортних засобів товарних позицій 87018705, їх частини та приладдя. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів: Диск переднього колеса 23х7-10 SP200-2 - 4 шт. Диск заднього колеса 22х10-10 SP200-2 - 6 шт.».

Товар 16: «Елементи підвіски для транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів, що не призначені для пересування дорогами загального користування: Амортизатор задній SP125-7 - 6 шт. Амортизатор передній SP125-7 - 6 шт. Наконечник рульової тяги SP200-2 - 20шт. Амортизатор задній SP150-4 - 6 шт. Амортизатор задній SP200-2 - 6 шт. Маятник SP250-4 - 3 шт. Амортизатор задній SP125-5 - 4 шт. Кулак поворотний правий SP125-5-4 шт. Амортизатор передній SP125-5 - 4 шт.».

Товар 17: «Рульові колеса, рульові колонки та картери рульових механізмів; їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування квадроциклів:

Тяга рульова SP250-4 - 5 шт. Вал рульового механізму SP250-4 - 4 шт.».

Товар 18: «(Частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705. Запасні частини до квадроциклів, що не призначені для пересування дорогами загального користування: Трос газу SP250-4 - 20 шт.».

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № TAO/6 від 02 січня 2023 року; специфікація від 10 лютого 2025 року №2024-5-z; рахунок - фактура від 10 березня 2025 року за №TT2024-5-z; пакувальний лист; договір ТЕО №84 від 04 січня 2023 року; заявка на ТЕО №184 від 17 березня 2025 року; коносамент №ZM25030726В від 23 березня 2025 року; рахунок №2025/PF/154 від 04 червня 2025 року; акт виконаних робіт № 38 від 04 червня 2025 року; довідка про транспортні витрати від 04 червня 2025 року; накладна від 26 травня 2025 року №00000697.

Автоматизованою системою митного оформлення Інспектор згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:

«000 Інформаційне повідомлення»; «101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «114-6 Контроль дотримання вимог законодавства у сфері державного експортного контролю щодо переміщення та/або випуску товарів»; «116-8 Перевірка документації, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»)»; «207-8 Проведення огляду з метою обстеження зразків нехарчової продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу при здійсненні державного контролю продукції»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Уразі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МК України вказано про необхідність надання наступних документів: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс лист виробника товару.

На вимогу митного органу позивачем 06 червня 2025 року направлено лист № 060601, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. Також, вказаним листом митницю повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000201/2 від 06 червня 2025 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД № 25UA403070004996U0 від 09 червня 2025 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000201/2 від 06 червня 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).

За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року (справа № 460/2674/20) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.

Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем транспортних (перевізних) документів суд зазначає, що до митного оформлення позивачем надані наступні документи: договір ТЕО №84 від 04 січня 2023 року; заявка на ТЕО №184 від 17 березня 2025 року; коносамент №ZM25030726В від 23 березня 2025 року; рахунок №2025/PF/154 від 04 червня 2025 року; акт виконаних робіт № 38 від 04 червня 2025 року; довідка про транспортні витрати від 04 червня 2025 року; накладна від 26 травня 2025 року №00000697.

Вищезазначене спростовує доводи позивача з приводу ненадання позивачем транспортних документів на спірну партію товару.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що позивачем до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 04 січня 2023 року № 84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», а в залізничних накладних від 26 травня 2025 року №00000697 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - ООО «ЗИК Сандомир». Інформація, яка б підтверджувала причетність ООО «ЗИК Сандомир» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» та «ООО «ЗИК Сандомир». Також, відповідач вказує, що поданий до митного оформлення коносамент(Телекс-реліз) від 0705-№ZM25030726A не містить жодних відміток експедитора. Оригінал коносаменту до митного оформлення не надано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.». Із вказаного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО № 84 від 04 січня 2023 року, згідно якого Експедитором виступала компанія «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o».

Відповідно до підпункту 2.1.2 договору ТЕО № 84 Експедитор, яким є компанія «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o», має право укладати від свого імені або від імені клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Діючи на підставі підпункту 2.1.2 договору ТЕО № 84 Експедитор і залучав інші компанії як безпосередніх перевізників до перевезення вантажу залізничним транспортом.

Договором ТЕО №84 не передбачено обов`язків Експедитора надавати будь-які комерційні та інші документи своїх стосунків з третіми особами. Декларант не має права вимагати від Експедитора надання таких документів.

Умовами договору ТЕО №84 передбачено, що розрахунки за надані послуги Клієнт здійснює на підставі виставленого Експедитором рахунку, який підтверджує вартість наданих послуг.

З третіми особами, які долучались Експедитором до виконання послуг, розрахунок здійснює сам Експедитор у межах договорів, укладених Експедитором від свого імені з цими третіми особами.

З урахуванням наданих представником позивача пояснень, декларант ніяких господарських стосунків з цими третіми особами не мав, так як господарські відносини були виключно з Експедитором, якому і будуть перераховані кошти для компенсації його витрат, понесених під час виконання умов договору ТЕО.

З вищевикладеного вбачається, що для декларанта транспортні витрати утворюються згідно взаємодії з Експедитором. В свою чергу залучення Експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний Експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з Експедитором.

Що ж стосується доводів відповідача, що наданий ним коносамент не містить жодних відміток експедитора, суд вважає за необхідне зазначити, що наданий позивачем коносамент є телекс-релізом оригіналу коносаменту, оформленого компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o»., як перевізником (експедитором) за договором №84 від 04 січня 2023 року. Телекс-реліз - це електронне повідомлення, яке відправляється цією лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження електронною поштою або по операційній програмі судохідної компанії, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження і що товар може бути виданий конкретному вантажоотримувачу без надання ним оригіналу коносамента. При цьому, телекс-реліз жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.

З приводу ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії Контракту № ТАО/6 (пункт 3.5. та пункту 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Відтак, позивач не вправі вимагати іншої сторони копії митної декларації країни відправлення та не мав можливості надати відповідачу її копію.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 2907708608 від 14 листопада 2025 року, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000201/2 від 06 червня 2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов