Рішення № 133601855, 26.01.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/2944/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Фозекош В.В.

позивача: представник Євчинець Р.М.,

відповідача: представник Жемонська М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13597/07-16-04-05/704/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13598/07-16-04-05/710/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13599/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13600/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13601/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.; 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13602/04-16-04-05/751/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що хоча у користуванні Служби є земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, однак такі не є об`єктом оподаткування в розумінні норм податкового законодавства. Тому вважає, що у позивача не виникало обов`язку подавати податкову декларацію із земельного податку. З огляду на зазначене застосування контролюючим органом штрафних санкцій вважає протиправним. Також звертає увагу суду на проведення камеральної перевірки поза межами встановленого ст. 86 Податкового кодексу України строку.

05 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, відповідно до змісту якого проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів їх безпідставності. Так, зокрема, зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків подання податкових декларацій з плати за землю за 2023 рік. Нормами Податкового кодексу України встановлений обов`язок платників плати за землю подавати податкову звітність, а тому застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним. Окрім того, звертає увагу суду на те, що камеральна перевірки з інших питань може проводитися з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.

12 травня 2025 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Повторно наголошує на тому, що позивач не є платником земельного податку, а тому у нього відсутній обов`язок подання податкових декларацій.

15 травня 2025 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вважає, що несплата земельного податку відповідно до пп. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України не звільняє позивача від обов`язку подання податкової декларації. Зазначає, що поняття «камеральна перевірка податкової декларації» та «камеральна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності» є не тотожними за своїм змістом, предметом, підставами та строками проведення. Так, камеральна перевірка податкової декларації охоплює змістовний аналіз поданої декларації - виявлення арифметичних помилок, невідповідностей у податкових розрахунках, невірного застосування ставок, а також перевірку достовірності відображених показників шляхом співставлення з іншими джерелами інформації, які наявні у контролюючого органу. В той час як, камеральна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності формалізована перевірка, що обмежується одним-єдиним критерієм: чи подано податкову декларацію у встановлений строк. Тому вважає, що ГУ ДПС у Закарпатській області здійснило камеральну перевірку щодо несвоєчасного подання податкової звітності із земельного податку на підставі, у межах та спосіб визначений податковим законодавством.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у поданих до суду письмових заявах, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, аргументуючи обставинами, зазначеними у відзиві на позов та запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУ ДПС у Закарпатській області) проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності із земельного податку Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі Служби), за результатами якої складено акт №16403/07-16-04-10-09/704/25449824 від 04.11.2024.

Згідно з висновками акту перевірки дані такої свідчать про несвоєчасне подання Службою податкової звітності з плати за землю за 2023 рік, чим порушено вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, Служба подала до ГУ ДПС у Закарпатській області заперечення №1551/09-06 від 10.12.2024, за результатами розгляду яких наведені в них доводи були відхилені.

У зв`язку з виявленими в ході проведення перевірки порушеннями ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №13597/07-16-04-05/704/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;

- №13598/07-16-04-05/710/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;

- №13599/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;

- №13600/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;

- №13601/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;

- №13602/07-16-04-05/751/25449824 від 26.12.2024 р., яким за порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України до Служби застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вищезазначених податкових повідомлень-рішень, Служба оскаржила їх в адміністративному порядку, однак рішеннями Державної податкової служби такі залишені без змін.

Вважаючи прийняті ГУ ДПС у Закарпатській області податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Однією з підстав позову щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень становлять обставини стосовно порушення контролюючим органом порядку проведення камеральної перевірки, зокрема поза межами встановлених строків.

У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже доводи щодо невиконання вимог норм ПК України щодо процедури призначення та проведення перевірки можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її результатами.

Відповідно до положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За визначенням у пунктах 61.1, 61.2 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України).

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, норми податкового законодавства розмежовують строки проведення камеральної перевірки:

1) щодо податкової декларації або уточнюючого розрахунку протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання;

2) щодо з інших питань протягом 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Так, спірна камеральна перевірка була проведене ГУ ДПС у Закарпатській області 04 листопада 2024 року та стосувалася питання дотримання строків подання податкової звітності із земельного податку.

Відповідач вважає, що поняття «камеральна перевірка податкової декларації» та «камеральна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності» не є тотожними за своїм змістом, предметом, підставами та строками проведення, а тому питання, що були предметом спірної в цій справі камеральної перевірки, можуть бути перевірені протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Однак суд не може погодитися з такою аргументацією контролюючого органу з огляду на проведений аналіз норм ст. 75 та 76 ПК України. Так, вказані положення податкового законодавства не розмежовують поняття «камеральна перевірка податкової декларації» та «камеральна перевірка щодо своєчасності подання податкової звітності». Відповідно до норм пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, предметом камеральної перевірки можуть бути як питання, що стосуються своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків), так і інші питання, що виникають в ході нарахування та сплати податків, в сфері податкового законодавства та виконання вимог контролюючого органу. Разом з тим, положення пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України не вирізняють в якості окремого предмета перевірки питання «перевірка податкової декларації». Тобто камеральна перевірка податкової декларації, в тому числі своєчасності її подання, є одним і тим самим предметом перевірки в розумінні ст. 75 ПК України.

З огляду на що суд вважає, що перевірка своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків), передбачена абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, може бути проведена у строки, встановлені абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПК України, тобто протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Суд встановив, що податкові декларації з плати за землю за 2023 рік, граничний термін подання яких контролюючим органом визначено 20.02.2023, фактично були подані 12.05.2023. Отже, враховуючи положення абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПК України контролюючий орган був вправі провести камеральну перевірку щодо таких податкових декларацій до 12 червня 2023 року. Разом з тим, спірна камеральна перевірка була проведена в листопаді 2024 року, тобто майже через півтора року після їх подання, що суперечить нормам податкового законодавства.

Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстав та строків проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18.

Отже, встановлення обставин щодо неправомірності проведення відповідачем камеральної перевірки, за наслідками якої й було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є достатнім для висновку про їх протиправність без надання правової оцінки суті виявленим порушенням.

При цьому, суд не оцінює інші доводи сторін, оскільки такі не впливають на висновок суду про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень у зв`язку з порушенням порядку проведення перевірки. На думку суду, в даному випадку акт камеральної перевірки не може бути належним та допустимим доказом скоєння позивачем податкового правопорушення, оскільки складений поза межами встановлених ПК України строків проведення перевірки, отже за відсутності у контролюючого орган прав на її проведення.

Суд погоджується з тим, що до обов`язків контролюючого органу відноситься перевірка дотримання платниками податку вимог податкового законодавства, в тому числі в частині подання податкової звітності, повноти та своєчасності сплати податків. Однак суд вважає, що у разі пропущення строків для проведення камеральної перевірки, контролюючий орган був зобов`язаний перевірити вказані питання шляхом призначення документальної перевірки, що в даному випадку зроблено не було.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на те, що у даній справі судові витрати Служби, як позивача зі статусом суб`єкта владних повноважень, не пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Собранецька, буд. 39, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 25449824) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13597/07-16-04-05/704/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13598/07-16-04-05/710/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13599/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13600/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13601/07-16-04-05/714/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №13602/04-16-04-05/751/25449824 від 26.12.2024 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2026 року.

СуддяР.О. Ващилін