Рішення № 133599040, 27.01.2026, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/1473/25

Провадження по справі №2/498/23/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Чернецької Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Михайлівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав. Позивач мотивує свої вимоги тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 22 грудня 2015 року. За час перебування у шлюбі спільних дітей немає. Позивач, є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, та знав це з самого початку, але батьківство він визнав та при реєстрації народження дитини він визнав себе батьком, де в графі «відомості про батька» вказано - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяви матері та батька дитини. 21 березня 2023 року, позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 . Син ОСОБА_5 проживає зі ними і знаходиться на їхньому утриманні. ОСОБА_2 не спілкується з сином, матеріально не допомагає. Таким чином, він фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських прав та обов`язків. 17 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Великомихайлівської державної нотаріальної контори та написав заяву, що не визнає себе батьком дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Син ОСОБА_5 навчається у 4 класі Полішпаківської гімназії з початковою школою Новоборисівської сільської ради. ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про ОСОБА_3, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами та станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не цікавиться його навчанням не відвідує батьківські збори, що підтверджується характеристикою, виданою директором закладу. Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала, та пояснила що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, про це вона зазначала і при складанні позовної заяви, і в органі опіки та піклування при складанні висновку, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився заяв, клопотань не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутність.

Оскільки відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 12 липня 2016 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про народження № 187.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 22 грудня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим 25 липня 2024 року Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно свідоцтва про шлюб виданого 21 березня 2023 року Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що 21 березня 2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .

Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб наданого Новоборисівською сільською радою № 246/14-15 від 04.08.2025 вбачається, що у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 від 04 серпня 2025 року, вбачається, що до членів сім`ї належать: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За результатми оцінювання потреб сім`ї з`ясоано, що СЖО відсутні. Вплив факторів сім`ї та середовища є позитивний, сім`я потребує консультування.

Згідно копії нотаріально засвідченої заяви серії НТН 195408 засвідченої державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області від 17 вересня 2024 року, ОСОБА_2 не визнає себе батьком дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки № 289 від 30.07.2025 виданої Полішпаківською гімназією з початковою школою Новоборисівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 4 класі.

Згідно характеристики наданої Полішпаківською гімназією з початковою школою Новоборисівської сільської ради встановлено, що ОСОБА_9 навчається в школі з першого класу. Володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати учня цікавиться його навчанням та поведінкою, відвідує класні та загальношкільні батьківські збори.

В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якого орган опіки та піклування Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

ВС у справі № 461/7387/16-ц (постанова від 02.10.2019) також виснував таке:

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України Суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Тлумачення частини шостої статі 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки не у достатній мірі спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, потрібно зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи найвищі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідачки та злісного ухилення ним від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що у свою чергу, виключає можливість застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У даній справі позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилалась на те, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться сином, тобто взагалі не виконує батьківські обов`язки, що, на її думку, є достатньою підставою для позбавлення батька батьківських прав та відповідатиме інтересам дитини.

На думку суду письмові докази, подані позивачем, не є достатніми доказами для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки беззаперечно не підтверджують факт свідомого ухилення ним від виконання обов`язків з виховання дитини.

Заява відповідача, в якій він не визнає себе батьком дитини, не може слугувати достатньою самостійною підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

Ураховуючи, що у матеріалах справи немає беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку відповідача щодо умисного і свідомого нехтування обов`язками батька, суд вважає, що відсутні правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітнього сина.

З висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських суд не погоджується, оскільки вважає його недостатньо обґрунтованим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька щодо малолітньої дитини складено без участі відповідача та лише спираючись на письмову заяву відповідача про невизнання себе батьком дитини.

Висновок не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Та обставина, що батько рідко цікавиться життям сина, не є підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги інтереси дитини, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не доведено категорична необхідність вжиття цього заходу для забезпечення інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позов не підлягає задоволенню, однак суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання сина, виконання ним обов`язків щодо виховання та утримання дитини, передбачених сімейним законодавством.

За приписами п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2026 року.

Суддя Н.С Чернецька