YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Дніпровський районний суд міста Києва

Рішення № 133598541, 27.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

27.01.2026

Номер справи

755/7243/24

Номер документу

133598541

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №:755/7243/24

Провадження №: 2/755/9671/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретарів - Лазоришин А.В., Булгакової Є.І., Мовчан А.С.,

представника Київської міської прокуратури - Корж О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту неправильності актового запису, визнання спадщини відумерлою, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації іпотеки, -

у с т а н о в и в :

25.04.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту неправильності актового запису, визнання спадщини відумерлою, витребування майна, визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації іпотеки.

Згідно позовних вимог сторона позивача просить суд:

- встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть №10779, складеному 29.06.2020 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в частині запису прізвища померлої « ОСОБА_4 » та внести виправлення в цей актовий запис, зазначивши правильне прізвище померлої « ОСОБА_4 »;

- визнати спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 32,0 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2688596580000) відумерлою і передати спадкове майно у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради;

- витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,0 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2688596580000);

- визнати недійсним договір іпотеки від 10.07.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою І.В., зареєстрований в реєстрі за №2404;

- визнати недійсним договір від 09.08.2023 про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 10.07.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаріною О.В., зареєстрований в реєстрі за №238;

- скасувати державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2688596580000), проведену 10.07.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою І.В. на підставі рішення №68377702 від 10.07.2023, номер запису про іпотеку 50933748;

- судові витрати стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що під час виконання своїх повноважень Київською міською прокуратурою було виявлено факт незаконного вибуття квартири АДРЕСА_1 , яка в силу відумерлості спадщини має перейти у власність територіальної громади м. Києва. За інформацією КП КМР «КМ БТІ» від 24.07.2023 право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.09.1993. Відомості про відчуження квартири в бюро відсутні. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її труп був виявлений 16.06.2020 в квартирі АДРЕСА_1 . За фактом смерті внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 115 КК України. Відповідно до інформації третьої особи у справі від 02.08.2023 року, здійснено державну реєстрацію смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №10779 від 29.06.2020. Паспорт померлої при реєстрації не здано, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання не видано. У зв`язку з помилковим внесенням до актового запису про смерть прізвища « ОСОБА_4 », постановою слідчого від 07.03.2024 уточнено анкетні дані померлої ОСОБА_4 . За даними Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.02.2024, у період 09.04.1991-17.05.2023 у зазначеній вище квартирі зареєстрованою значилась одна особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку знято з реєстрації у зв`язку зі смертю. Станом на 01.02.2024 року зареєстровані особи за вказаною квартирою відсутні. За інформацією Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 23.02.2024, власником особового рахунку для обліку житлово-комунальних послуг за вказаною вище адресою є ОСОБА_4 . За період 01.06.2020-01.02.2024 наявна заборгованість по квартирі за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, з вивезення твердих побутових відходів, за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. За даними Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, заповіти та спадкові договори відсутні. За відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені щодо ОСОБА_4 не виявлено. Водночас, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2024, 07.02.2023 року було прийняте рішення про реєстрацію права власності на квартиру за відповідачкою ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 у справі №755/7129/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про поділ майна подружжя та ухвали цього суду від 03.01.2023. 10.07.2023 року між відповідачем ОСОБА_2 , як позикодавцем, та відповідачкою ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики на суму 10300,00 дол. США, що є еквівалентом 386250,00 грн. У цей же день між зазначеними особами посвідчений договір іпотеки, предметом якого стала указана вище квартира. У зв`язку з посвідченням зазначеного договору до відповідного Державного реєстру внесені відомості про іпотеку та накладене обтяження на квартиру шляхом заборони її відчуження (номер запису про обтяження: 50933633). 09.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за договором позики від 10.07.2023 і в цей же день між зазначеними особами укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого новим іпотекодержателем став відповідач ОСОБА_3 . Стосовно шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_1 зареєстроване 18.05.2023 кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України, а 26.12.2023 зареєстроване кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 упродовж 2022-2023 років, використовуючи підроблені документи, заволоділи об`єктами нерухомості, розташованими в м. Києві, в тому числі, і спірною квартирою. За пропозицією ОСОБА_11 - ОСОБА_12 та ОСОБА_1 за грошову винагороду погодились видати себе за подружжя та власника, у тому числі спірної квартири, надати копії документів, що засвідчують їх особи, для подальшого використання їх особистих даних під час підроблення офіційних документів, підтверджуючих право власності на майно, та підготовки документів, необхідних для подання позову до суду (справа №755/7129/22 про поділ майна подружжя). Було виготовлено підроблені документи про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 11.03.2000 року, договір купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 року, за яким ОСОБА_1 є власницею спірної квартири, інформаційну довідку КП КМР «КМ БТІ» від 23.09.2021 про реєстрацію за ОСОБА_1 квартири та договір про правовий режим майна подружжя від 25.09.2019. На підставі зазначених підроблених документів був складений позов про поділ майна подружжя і рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 у справі №755/7129/22 за ОСОБА_1 було визнано право власності на кв. АДРЕСА_1 . У подальшому вказане рішення суду було використане для реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 . При цьому, приватний нотаріус Чернокур О.М. своїм листом від 20.11.2023 повідомила, що нею не посвідчувався договір купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . Згідно листа Київського відділу державної реєстрації смерті від 02.08.2023, державна реєстрація смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділі не проводилась, водночас проведеною перевіркою виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відділ також повідомив, що зміни до актового запису про смерть проводяться за заявою спадкоємців померлого. Відповідно до актового запису про смерть №10779 від 29.06.2020 державна реєстрація смерті ОСОБА_4 здійснювалась за заявою співробітника відділу судово-медичної експертизи трупів без паспорта померлої, а відомості щодо прізвища, ім`я та по-батькові, дати народження внесені до актового запису на підставі лікарського свідоцтва про смерть, паспорт померлої не здано, свідоцтво про смерть не видано. Оскільки спадкоємці у померлої відсутні, неправильність запису у написанні прізвища померлої є перешкодою для визнання її спадщини відумерлою та передачі майна у власність територіальної громади м. Києва. Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для визнання спадкового майна ОСОБА_4 відумерлою спадщиною та передачу його у власність територіальної громади м. Києва. Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_1 зумовлює спір про право стосовно квартири. У справі №755/7129/22 про поділ майна подружжя було подано підроблені документи, ОСОБА_1 у період 03.03.2001 - 08.09.2009 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_15 , а ОСОБА_8 у період 22.11.1991-23.10.2021 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 . Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 у шлюбі не перебували, кожен з них перебував у шлюбі з іншими особами. Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.09.2007 року, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Чернокур О.М. не посвідчувався. За даними КП КМР «КМ БТІ» від 24.07.2023 спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_4 . У зв`язку з недотриманням нотаріальної форми договору купівлі-продажу та порушення таким договором публічного порядку, відповідний договір є нікчемним. Договір купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 року не укладався, нотаріально не посвідчувався, державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру за вказаним договором, КП КМР «КМ БТІ» не проводилась. Права та обов`язки не можуть виникати з нікчемного договору. За висновками Великої палати Верховного Суду, судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Крім того, судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Враховуючи, що ОСОБА_1 не набула права власності на квартиру у спосіб, передбачений діючим законодавством, вона не є власницею спірної квартири і не має законних прав розпоряджатися нею. Якщо б спірна квартира не була протиправно відчужена, територіальна громада міста Києва могла б претендувати на неї у порядку, передбаченому ст. 1277 ЦК України. Спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника не з його волі, а тому законний інтерес власника підлягає захисту. ОСОБА_1 протиправно заволоділа спірною квартирою, надавши суду не існуючі документи та ввівши суд в оману. Право витребування майна, передбачене ст. 387 ЦК України, переходить до спадкоємців власника, а за їх відсутності до органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Вимога про витребування квартири є ефективним та достатнім способом захисту порушеного права територіальної громади. Не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб, тому витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням ст. 1 Першого протоколу. Витребування спірної квартири надасть змогу територіальній громаді передати її в користування найменш забезпеченим та найбільш соціально потребуючим категоріям населення. ОСОБА_1 безвідплатно заволоділа майном територіальної громади, у зв`язку із цим його витребування на користь дійсного власника відумерлого майна, не створить надмірний тягар для відповідачки та не призведе до порушень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Оскільки договір купівлі-продажу квартири від 21.09.2007 року є нікчемним, ОСОБА_1 не набула права власності на спірну квартиру і не могла нею розпоряджатись. Подальші дії із спірним нерухомим майном (державна реєстрація права власності, передача квартири в іпотеку) не можуть мати юридичних наслідків. 10.07.2023 року було нотаріально посвідчено договір іпотеки, предметом якого стала спірна квартира (іпотекодержатель - ОСОБА_18 , іпотекодавець - ОСОБА_1 ). Вказаний договір був укладений у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики і у зв`язку із посвідченням договору іпотеки, приватним нотаріусом до відповідного Державного реєстру внесено відомості щодо іпотеки та накладене обтяження на нерухоме майно шляхом заборони його відчуження. Однак, договір іпотеки укладено з порушенням вимог законодавства, а тому він підлягає визнанню недійсним. Відсутність ознак предмету іпотеки, які зазначені у ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку» є підставою для визнання договору іпотеки недійсним. За змістом ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється, в тому числі у разі визнання іпотечного договору недійсним і відомості про припинення договору іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 не була власницею спірної квартири, а отже незаконно розпорядилась нею шляхом передачі в іпотеку ОСОБА_2 . Договір іпотеки суперечить ЗУ «Про іпотеку», оскільки в іпотеку передано об`єкт нерухомого майна, право власності на який іпотекодавець в установленому законом порядку не набула. Визнання договору іпотеки недійсним є необхідним, оскільки в іншому випадку створюються перешкоди у реалізації територіальною громадою її прав як особі, якій передається відумерла спадщина. 09.08.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори про відступлення прав вимоги за договором позики та за договором іпотеки і поскільки договір іпотеки від 10.07.2023 року підлягає визнанню недійсним, так само підлягає визнанню недійсним договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, оскільки договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки є похідним від самого договору іпотеки. Посилаючись на положенням п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» сторона позивача зазначає, що оскільки договір іпотеки та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки підлягають визнанню недійсними, державна реєстрація іпотеки на квартиру, проведена 10.03.2023 року, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 30.10.2024 року закрите підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

03.06.2024 року до суду надійшли пояснення Київської міської ради, у яких представник зазначає, що Київська міська рада підтримує вимоги позовної заяви.

30.07.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_3 , у якому відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що він є новим іпотекодержателем спірного нерухомого майна. Процедура укладення договору іпотеки та договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки була законною. В учасників договірних відносин не було навіть думки про те, що ОСОБА_1 набула квартиру незаконно. Жодних зареєстрованих обтяжень щодо квартири не було. Право власності на квартиру за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №755/7129, яке не оскаржувалось і набрало законної сили. Відповідач вказує, що навіть якщо припустити, що квартира незаконно вибула із володіння власника, особисто відповідач ОСОБА_3 є добросовісним іпотекодержателем. Реєстрація права власності та в подальшому обтяження квартири іпотекою було здійснене до накладення арешту на майно. Стосовно добросовісності іпотекодержателя відповідач посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного суду від 10.04.2019 року у справі №390/34/17, від 16.05.2018 року у справі №449/1154/14, від 11.11.2019 року у справі №756/15538/15-ц. У позивача на момент укладення договору іпотеки були відсутні жодні із критеріїв визначених у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 року у справі №199/2943/20, Київська міська рада не подала заяву про визнання спадщини відумерлою, а тому позивач не має права оспорювати будь-які договори (правочини), які були укладені стосовно квартири. Також відповідач вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, зокрема щодо встановлення факту неправильності актового запису та визнання спадщини відумерлою. ОСОБА_4 померла у 2020 році і за фактом смерті було відкрите кримінальне провадження, тому у державного органу було достатньо часу для вчинення необхідних дій щодо квартири. Крім того, відповідач посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.03.2023 року в справі №320/10856/18 та від 14.12.2022 року у справі №461/12525/15 за якими, при відчуженні спадкового майна територіальна громада має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами. За висновками Верховного Суду викладеними у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №522/2110/15, міська рада не є власником або законним користувачем спірного майна, яке незаконно вибуло з його володіння, а тому в неї немає підстав для витребування майна на свою користь як неволодіючого власника або користувача. На думку відповідача, у цій справі позивач має право лише на компенсацію.

20.09.2024 року до суду надійшла відповідь Київської міської прокуратури на відзив відповідача ОСОБА_3 у якій представник вказує, що спірне майно вибуло на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №755/7129/22, яке було ухвалене на основі підроблених документів, що підтверджується матеріалами справи та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року у справі №759/624/24. Київська міська рада не брала участі у справі №755/7129/22, а тому рішення у зазначеній справі не створило для Київської міської ради правових наслідків та не спричинило вибуття квартири зі спадкової маси ОСОБА_4 . Крім того, за висновками Верховного Суду, судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протипоставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і неможливо ототожнювати факт набуття права власності з фактом державної реєстрації. Сама по собі реєстрація права власності не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. На думку представника, судове рішення у справі №755/7129/22 не породило право власності ОСОБА_1 на спірне майно, не створило для Київської міської ради відповідних правових наслідків та не спричинило вибуття спірної квартири зі спадкової маси ОСОБА_4 . Також представник заперечує доводи відповідача щодо спливу строків позовної даності. Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №461/12525/15-ц є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначеній справі не є подібними до правовідносин у даній справі. У справі №461/12525/15-ц виникли правовідносини щодо спадкування майна спадкоємцями, а у даній справі будь-які відносини щодо спадкування майна спадкоємцями ОСОБА_4 не виникли. Відчуження квартири відбулось не в порядку спадкування, а на підставі судового рішення ухваленого на основі підроблених документів та договорів, при цьому Київська міська рада участі у справі не брала, хоча мала законний інтерес щодо спірного майна. Заперечуючи проти доводів відповідача щодо можливості лише компенсації вартості квартири представник прокуратури посилається на правові висновки викладені в ухвалах ВП ВС від 27.04.2023 року у справі №335/12292/19 та від 05.09.2023 року у справі №202/5154/21. Також представник зазначає, що безпідставними є і посилання відповідача на висновки викладені у постанові ВС від 01.03.2023 року у справі №320/10856/18. У постанові від 31.05.2023 року у справі №335/12292/19 Верховний Суд дійшов висновку, що правомірним та ефективним способом захисту прав територіальної громади на відумерле майно, яке було незаконно відчужене, є визнання спадщини відумерлою та витребування майна у порядку, передбаченому ст.ст. 387, 388 ЦК України. В цьому контексті представник також посилається на зміст постанови ВС від 01.11.2023 року у справі №202/5254/21 та зазначає, що у даному випадку спірне майно, яке було предметом незаконних дій осіб, якими право власності на законних підставах не набувалось, має бути визнане відумерлою спадщиною та витребуване у ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва. Договір купівлі-продажу від 21.09.2007 року є нікчемним, ОСОБА_1 не була законним власником спірної квартири, а отже незаконно розпорядилась цим майном шляхом передачі його в іпотеку. Спірний договір іпотеки суперечить законодавству, оскільки в іпотеку передане майно, право власності на яке в установленому законом порядку ОСОБА_1 не набула, а тому договір іпотеки має бути визнаний недійсним. Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки має бути визнаний недійсним як похідний від недійсного договору іпотеки. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання, тому доводи відповідача стосовно порушення його прав як добросовісного іпотекодержателя є безпідставними. Також представник Київської міської прокуратури вбачає підстави для залишення відзиву відповідача ОСОБА_3 без розгляду, оскільки відзив на позовну заяву подано лише 04.09.2024 року.

Представниця Київської міської прокуратури в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній та у відповіді на відзив, просить позов задовольнити і додатково звертає увагу суду на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі №757/18879/20 та від 09.04.20025 року у справі №754/14375/18.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення представниці Київської міської прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Першочергово суд зазначає, що не вбачає підставі для залишення без розгляду відзиву на позовну заяву відповідача ОСОБА_3 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами зазначений відповідач отримав 09.07.2024 року, а згідно доданих до відзиву копій описів вкладення у цінний лист, до поштового відділення копії відзивів для пересилання були подані 19.07.2024 року. Наявні в матеріалах справи дані про направленні відзиву 04.09.2024 року не спростовують надсилання відзиву також 19.07.2024 року. Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання принципів верховенства права і доступу до правосуддя, з метою уникнення надмірного формалізму та занадто суворого тлумачення національних норм процесуального законодавства.

За змістом ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 16.06.2020 року зареєстроване кримінальне провадження №12020100040003969 за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України із такою фабулою: 16.06.2020 року, приблизно о 19:00 було виявлено труп гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , без ознак насильницької смерті.

Згідно листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.02.2024, за інформацією, яка міститься в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва», за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано одну особу, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.04.1991 року по 17.05.2023 року. Знята з реєстрації у зв`язку зі смертю. Станом на 01.02.2024 року зареєстровані особи відсутні.

За змістом витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, у період 13.06.2020-01.02.2024 в кв. АДРЕСА_1 була зареєстрована одна особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дата реєстрації - 09.04.1991. Дата зняття з реєстрації - 17.05.2023.

За змістом листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.07.2023 року, згідно даних реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право власності на житло від 30.09.1993 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Згідно відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) від 02.08.2023 року, у відділі не проводилась державне реєстрація смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з тим, проведеною перевіркою виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесення змін до актових записів цивільного стану проводиться за заявою спадкоємців померлого.

Із матеріалів справи убачається, що 29.06.2020 року Київським міським відділом державної реєстрації смерті було складено актовий запис про смерть №10779 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві у віці - 76 років. Документ, що підтверджує факт смерті: Лікарське свідоцтво про смерть №020-1406 від 18.06.2020 року видане Лівобережним відділенням відділу судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Заявник: ОСОБА_19 , співробітник Лівобережного відділення відділу судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.

За змістом відповіді Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) від 08.02.2024, проведеною перевіркою у відділах державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві, Київському відділі державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ), а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та персональними даними: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по місті Києву не виявлено.

Згідно відповіді Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 23.02.2024 року, власником особового рахунку на адресою: АДРЕСА_1 обліковується ОСОБА_4 . По зазначеній адресі рахується заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період 01.06.2020-01.02.2024.

Постановою СУ ГУ НП у мсті Києві від 07.03.2024 року уточнено анкетні дані померлої, постановлено вважати правильними анкетні дані померлої не ОСОБА_4 , а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наявних у матеріалах справи витягів зі Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_4 спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались, заповіту померла не лишила, спадкового договору не укладала.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №755/7129/22 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя. В порядку поділу майна подружжя визнано за: ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,00 кв.м., житловою площею 18,00 кв.м. та телевізор марки Samsung 43NV7092, придбаний 24 вересня 2019 року; ОСОБА_8 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 27,50 кв.м., житловою площею 12,00 кв.м. В іншій частині позову відмовлено.

У цьому рішенні суд зазначив наступне:

- Судом установлено, що з 11 березня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом;

- 21 вересня 2007 року між ОСОБА_13 (подавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_13 продав належну йому на праві власності, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати, житловою площею 18 кв.м та кухні, загальна площа квартири становить 32 кв.м, комора в підвалі - 2 кв.м.;

- Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 25 вересня 2007 року, що підтверджується інформаційною довідкою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» СБ-2021 №786 від 23 вересня 2021 року;

- Свідоцтвом про право власності, виданим 08 березня 2011 року Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) посвідчено, що квартира АДРЕСА_3 , складається з 1 кімнати житловою площею 12 кв.м, загальною площею 27,50 кв.м, дійсно належить ОСОБА_8 на праві приватної власності;

- Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_8 17 березня 2011 року, що підтверджується інформаційною довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації КВ-2016 №179/2/16 від 07 жовтня 2016 року;

- За викладених обставин, суд приходить до висновку, що на заявлені позивачем до поділу об`єкти нерухомого та рухомого майна розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності подружжя;

- Відповідач у заяві про визнання позову, не заперечує проти задоволення позовних вимог та погоджується на запропонований позивачем варіант поділу, не зважаючи на те, що вартість набутого у шлюбі майна, яке позивач просить виділити в її власність перевищує вартість майна, яке позивач просить виділити відповідачу;

- З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 , телевізор марки Samsung 43NV7092 та квартира АДРЕСА_3 підлягають поділу, як спільна сумісна власність подружжя;

- Виходячи з наведеного, а також враховуючи позицію відповідача у справі, який у повному обсязі визнав позовні вимоги, про що подав до суду відповідну заяву, суд убачає визначені законом підстави в порядку поділу спільного майна подружжя визнати: за позивачем право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та телевізор марки Samsung 43NV7092, придбаний 24 вересня 2019 року; за відповідачем право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 . При цьому суд не вбачає визначених законом підстав для визнання вказаних об`єктів поділу особистою власністю кожної із сторін, оскільки це суперечить положенням ст. 57, 60 СК України. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно відповіді ПН КМНО Чернокур О.М. від 20.11.2023 року, зазначеним приватним нотаріусом не посвідчувався Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі за №36 від 21.09.2007 року, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 .

За змістом свідоцтв про одруження та про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_15 у період з 03.03.2001 року по 06.09.2009 року.

Згідно повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_8 перебував у шлюбі з ОСОБА_20 з 22.11.1991 року по 23.10.2012 року.

За змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.02.2024 року:

- 01.02.2023 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №755/7129/22 виданого 03.01.2023 року;

- 10.07.2023 року здійснено державну реєстрацію іпотеки на підставі договору іпотеки №2403 від 10.07.2023 року. Розмір основного зобов`язання 10300,00 дол. США, строк виконання - 10.08.2023 року. Іпотекодавець - ОСОБА_1 . Іпотекодержатель - ОСОБА_3 ;

- 10.07.2023 року зареєстроване обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки №2403 від 10.07.2023 року. Обтяжувач - ОСОБА_2 . Особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1

- 08.09.2023 року зареєстроване обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2023 року у справі №752/16267/23. Особа, в інтересах якої встановлене обтяження - Київська міська прокуратура. Особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, 18.05.2023 року зареєстроване кримінальне провадження 312023100040001834. У витягу зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб, з використанням підроблених документів, шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , завдавши матеріальної шкоди громаді м. Києва. В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлений факт заволодіння шляхом використання підроблених документів, об`єктом нерухомості, а саме квартирою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 . В невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документи, а саме свідоцтво про шлюб. В невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідування особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документи, які в подальшому надали до Дніпровського районного суду м. Києва разом з позовною заявою про поділ майна подружжя. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідування особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документи, а саме інформаційну довідку КП Київської міської ради «КМБТІ» СБ-2021 №786 від 23.09.2021. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідування особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документ, а саме інформаційну довідку КП Київської міської ради «КМБТІ» КВ-2016 №179/2/16 від 07.10.2016. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідування особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документ, а саме свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 №311-С/ГК від 02.03.2011. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше 08.08.2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, невстановлені досудовим розслідування особи, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_1 , підробили документ, а саме договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чернокур О.М.

Постановою Київської міської прокуратури від 27.10.2023 року об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12023100040001834 від 18.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та №12023100000000754 від 18.07.2023 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023) КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно загальний номер 12023100040001834.

Із матеріалів справи убачається, що 10.07.2023 року між ОСОБА_2 , як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальницею, був укладений договір позики на суму 10300,00 дол. США із строком повернення коштів до 10.08.2023 року.

10.07.2023 року був нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 10.07.2023 року ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала в іпотеку ОСОБА_2 , як іпотекодержателю, квартиру АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи убачається, що в подальшому, а саме 09.08.2023 року, між ОСОБА_2 , як первісним іпотекодержателем/кредитором, та ОСОБА_3 , як новим іпотекодержателем/кредитором, був укладений та нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 10.07.2023 року.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року у справі №759/624/24, з у рахуванням ухвали зазначеного суду від 20.05.2024 року, затверджено угоду про визнання винуватості від 09.01.2024, яка укладена між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури Борисенком О.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 за участю захисника ОСОБА_21 . ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та призначене покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, за ч. 190 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченій ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинувачену ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов`язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Стягнуто із обвинуваченої ОСОБА_1 вартість проведення експертиз у розмірі 3824 грн.00 коп.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зазначеному вироку суду, який не оскаржувався та набрав законної сили, та який ухвалений вже після ухвалення рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.11.2022 року у справі №755/7129/22, зазначено наступне:

- 10.01.2024 від прокурора Київської міської прокуратури Борисенка О.В. надійшов обвинувальний акт від 09.01.2024 у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 за №12024100000000007 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України;

- Згідно обвинувального акту у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у Особи № 1, якій повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12023100040001834 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний умисел, спрямований на підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна на території м. Києва;

- Діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, підроблення документів та використання завідомо підроблених документів, Особа №1, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, вирішили підшукати об`єкти нерухомого майна, а саме квартири, в яких тривалий час ніхто не проживав;

- Так, реалізуючи вказаний вище злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений спосіб, Особа № 1 та інші невстановлені на цей час слідством особи, будучи об`єднаними єдиним злочинним наміром, отримали відомості щодо квартири АДРЕСА_1 , яка, відповідно до наявної інформації у КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та квартири АДРЕСА_3 , яка, відповідно до наявної інформації у КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності не зареєстрована;

- Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна, Особа №1, діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, дізнавшись, що власниця квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , яка, відповідно до актового запису про смерть №10779 від 29.06.2020, померла приблизно 13.06.2020, та особа, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, відповідно до актового запису про смерть № 4729 від 21.03.2017, помер приблизно 18.02.2017, вирішили заволодіти вищевказаними об`єктами нерухомого майна;

- Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 та квартирою АДРЕСА_3 , Особа № 1, діючи спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, підшукала та залучила Особу № 2, судовий розгляд обвинувального акту стосовно якої здійснюється у кримінальному провадженні № 12023100000001449, та ОСОБА_1 , яким повідомив план злочинних дій, направлений на заволодіння вказаними об`єктами нерухомості та підроблення документів;

- Будучи повідомленими Особою № 1 щодо злочинних намірів вказаної групи осіб, у невстановлений розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин, у Особи № 2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме квартирами, розташованими за вищевказаними адресами;

- Розуміючи протиправність своїх дій та усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді заволодіння нерухомим майном шляхом шахрайства, бажаючи настання вказаних наслідків, реалізуючи свій спільний з Особою № 1 та невстановленими на цей час особами злочинний умисел, Особа № 2 та ОСОБА_1 за грошову винагороду в сумі 500 (п`ятсот) доларів США кожному, що була запропонована їм Особою № 1, погодились видати себе за власників вищевказаних квартир;

- З метою доведення до кінця свого спільного з вищевказаними особами злочинного наміру, направленого на підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна, Особа № 2 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, надали Особі № 1 копії особистих документів, що засвідчують їх особу, а саме: копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я Особи № 2, копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_1 , для подальшого використання їх особистих даних під час підроблення офіційних документів, підтверджуючих право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна та підготовки документів, необхідних для подання позову до суду;

- Продовжуючи свої протиправні дії, Особа № 1, діючи умисно, з корисливих спонукань, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, будучи достовірно обізнаною, що Особа № 2 і ОСОБА_1 не перебувають в офіційному шлюбі та не є власниками квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 , передала вищевказані копії документів, отримані від Особи № 2 та ОСОБА_1 , невстановленій на цей час особі, що діяла за попередньою змовою з нею, для подальшого виготовлення офіційного документу, а саме свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.03.2000, вчинивши тим самим пособництво у підробленні документів;

- Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, невстановлена досудовим розслідуванням особа, що діяла за попередньою змовою з Особою № 1, виготовила шляхом підроблення офіційний документ, який видається та посвідчується організацією, і який надає права, а саме свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.03.2000, до якого внесли відомості про те, що 11.03.2000 між Особою № 2 та ОСОБА_1 в Артемівському районному у місті Луганську відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Луганськ укладено шлюб;

- Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у Особи № 1 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний умисел, спрямований на повторне підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна на території м. Києва;

- Діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, повторного підроблення документів та використання завідомо підроблених документів, Особа № 1, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, вирішили підшукати об`єкти нерухомого майна, а саме квартири, в яких тривалий час ніхто не проживав;

- Так, реалізуючи вказаний вище злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений спосіб, Особа № 1 та інші невстановлені на цей час слідством особи, будучи об`єднаними єдиним злочинним наміром, отримали відомості щодо квартири АДРЕСА_1 , яка, відповідно до наявної інформації у КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та квартири АДРЕСА_3 , яка, відповідно до наявної інформації у КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності не зареєстрована;

- Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на повторне підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна, Особа №1, діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, дізнавшись, що власниця квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , яка, відповідно до актового запису про смерть № 10779 від 29.06.2020, померла приблизно 13.06.2020, та особа, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, відповідно до актового запису про смерть № 4729 від 21.03.2017, помер приблизно 18.02.2017, вирішили заволодіти вищевказаними об`єктами нерухомого майна;

- Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на повторне підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 та квартирою АДРЕСА_3 , Особа № 1, діючи спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, підшукала та залучила Особу № 2 та ОСОБА_1 , яким повідомив план злочинних дій, направлений на заволодіння вказаними об`єктами нерухомості та підроблення документів;

- Будучи повідомленими Особою № 1 щодо злочинних намірів вказаної групи осіб, у невстановлений розслідуванням час, місці та за невстановлених обставин, у Особи № 2 та ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме квартирами, розташованими за вищевказаними адресами;

- Розуміючи протиправність своїх дій та усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді заволодіння нерухомим майном шляхом шахрайства, бажаючи настання вказаних наслідків, реалізуючи свій спільний з Особою № 1 та невстановленими на цей час особами злочинний умисел, Особа № 2 та ОСОБА_1 за грошову винагороду в сумі 500 (п`ятсот) доларів США кожному, що була запропонована їм Особою № 1, погодились видати себе за власників вищевказаних квартир;

- З метою доведення до кінця свого спільного з вищевказаними особами злочинного наміру, направленого на повторне підроблення документів, використання завідомо підроблених документів, а також заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна, Особа № 2 та ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, надали Особі № 1 копії особистих документів, що засвідчують їх особу, а саме: копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я Особи № 2, копію паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_1 , для подальшого використання їх особистих даних під час підроблення офіційних документів, підтверджуючих право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна та підготовки документів, необхідних для подання позову до суду;

- Продовжуючи свої протиправні дії, Особа № 1, діючи умисно, з корисливих спонукань, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, будучи достовірно обізнаною, що Особа № 2 і ОСОБА_1 не перебувають в офіційному шлюбі та не є власниками квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 , передала вищевказані копії документів, отримані від Особи № 2 та ОСОБА_1 , невстановленій на цей час особі, що діяла за попередньою змовою з нею, для подальшого виготовлення офіційного документу, а саме свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 № 311-С/ГК від 02.03.2011, вчинивши тим самим, повторно, пособництво у підробленні документів;

- Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.08.2022, невстановлена досудовим розслідуванням особа, що діяла за попередньою змовою з Особою № 1, повторно, виготовила шляхом підроблення офіційний документ, який видається та посвідчується організацією, і який надає права, а саме свідоцтво про право власності № 311-С/ГК від 02.03.2011, до якого внесли відомості про те, що квартира АДРЕСА_3 належить Особі № 2;