Ухвала суду № 133591619, 22.01.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА Справа № 335/10181/25 1-кп/335/501/2026

22 січня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000000936 від 16 вересня 2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2025 до суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025000000000936від 16.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 4362 Кримінального кодексу України.

Ухвалою судді від 14.10.2025 у даному кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні процесуальний прокурор ОСОБА_3 просила призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 .

Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зазначила, що обвинувальний акт не в повній мірі відповідає вимогам закону, оскільки не містить точного місця вчинення кримінального правопорушення, а тому цей недолік обвинувального акту може бути усунуто шляхом повернення обвинувального акту прокурору.

Також у підготовчому судовому засіданні обвинувачена підтримала клопотання про скасування арешту майна, накладеного на її рухоме та нерухоме майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025, подане нею до суду 30.10.2025.

В обґрунтування клопотання посилалась на те, що арешт на майно накладено необґрунтовано. Підставою для накладення арешту на майно в ухвалі слідчого судді визначено забезпечення його можливої конфіскації. Санкцією ч. 3 ст. 436-2 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Водночас, ч. 2 ст. 59 КК України передбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 436-2 КК України не є злочином проти основ національної безпеки України та громадської безпеки. В обвинувальному акті також відсутні посилання на корисливий мотив або корупційну складову. Відтак, вже на даній стадії розгляду кримінального провадження видно, що покарання у вигляді конфіскації майна не може бути застосоване. Аналогічний висновок міститься й у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції)».

Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченої про скасування арешту заперечувала.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином. Від обвинуваченої надійшла заява про те, що вона буде захист своїх прав та інтересів здійснювати без захисника самостійно. Оскільки участь захисника при розгляді цього кримінального провадження не є обов`язковою, тому суд, з урахуванням позиції обвинуваченої, вважав можливим провести підготовче судове засідання за відсутності захисника.

Заслухавши учасників процесу, які з`явились у підготовче судове засідання, вивчивши надані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 09.12.2025 у цій справі, кримінальне провадження підсудне Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Відсутні підстави для повернення обвинувального акта прокурору, закриття або зупинення кримінального провадження.

Посилання обвинуваченої на те, що обвинувальний акт не містить визначення чіткого місця вчинення злочину, на переконання суду, не є підставою для його повернення прокурору, адже в обвинувальному акті вказано, що інкриміновані обвинуваченій діяння вчинені в місті Запоріжжі.

Крім того, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 містить такі відомості. Не зазначення точного місця вчинення злочину не є перешкодою для розгляду кримінального провадження та не доводить невідповідність обвинувального акту вищезазначеним вимогам.

Також, суд звертає увагу на те, що в порядку ст. 338 КПК України прокурор в процесі судового розгляду має право змінити обсяг обвинувачення у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

Крім того, з метою підготовки кримінального провадження до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового розгляду, з`ясовано, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглянуті клопотання учасників судового провадження та вчинені інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Таким чином, кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Щодо клопотання обвинуваченої про скасування арешту майна суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025 (справа № 757/39226/25-к, провадження 1-кс-33374/25) накладено арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме на автомобіль марки Mitsubishi ASX сірого кольору, 2020 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; квартиру площею 56,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 1422782300:02:000:1576 площею 0,12 га за адресою: Донецька область, Покровський район, с/рада Сонцівська, садове товариство «Берестки»; квартиру площею 55,86 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; частину квартири площею 71,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказана ухвала слідчого судді не була оскаржена в апеляційному порядку та є чинною.

Суд зазначає, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні клопотання про скасування арешту майна, суд враховує підстави для арешту майна, зокрема те, що відповідно до змісту ухвали від 20.08.2025 арешт накладався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Санкція ч. 3 ст. 436-2 КК України, яка інкримінується обвинуваченій, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Відтак, арешт на майно обвинуваченої було накладено слідчим суддею обґрунтовано.

Доводи обвинуваченої ґрунтуються на неможливості застосування конфіскації майна з огляду на положення ч. 2 ст. 59 КК України та висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції)».

Разом із тим, вказані доводи обвинуваченої щодо неможливості призначення покарання у виді конфіскації майна не можуть враховуватися судом на стадії підготовчого провадження, а підлягають оцінці під час ухвалення вироку (ч. 1 ст. 368 КПК України).

За таких обставин, клопотання обвинуваченої про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 31, 134, 170, 174, 291, 314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України на 02 лютого 2026 року на 13:30 годину в залі судових засідань Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити за участі обвинуваченої, прокурора, яких попередити про дату, час та місце судового засідання.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у підготовчому судовому засіданні 22 січня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошено 27 січня 2026 року о 15:15 год.

Суддя ОСОБА_1