Рішення № 133591281, 27.01.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/5219/25

Провадження № 2/317/187/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герман В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22.10.2021 між AT «УКРСИББАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 98258554000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 235400,00 грн., а відповідач зобов`язалася щомісячно частинами повертати кредит. Повернувши його в повному обсязі до 22.01.2027, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,00001 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом (за користування кредитом понад встановлений строк кредитування 7,00001 % річних), а також комісію.

На виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, банк видав кредит відповідачу.

В свою чергу відповідач не виконує умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на 09 грудня 2024 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 159997,00 грн., яка складається з: 122097,60 грн. тіло кредиту та 37899,40 грн. заборгованість по комісії.

Зазначає, що 09 грудня 2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з AT «УКРСИББАНК» на ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору факторингу.

Стверджує, що кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 159997,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 159997,00 грн., судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 грн.

22.10.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 18.11.2025 о 15 год. 30 хв.

18.11.2025 підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 11.12.2025 о 15 год. 00 хв.

11.12.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 07.01.2026 о 15 год. 30 хв.

07.01.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 27.01.2026 о 15 год. 30 хв.

Представник позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому ЦПК України порядку, відзив на позов не надала, із заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася, на власний розсуд скористалася своїми процесуальними правами.

Згідно зі ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд ухвалив, на підставі ст. 280 ЦПК України, розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 22.10.2021 між AT «УКРСИББАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98258554000 (далі кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 235400,00 грн. (п. 3.1, 3.3. договору) (а.с. 7-12).

Згідно з п. 3.4. договору сторони узгодили, що повернення кредиту плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК» або на умовах договірного списання передбаченого договором та правилами.

Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит та інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 22.10.2026 року (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 3.6, 3.7 договору розмір ануїтетного платежу становить 9338 грн. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 22 числа (включно) кожного місяця.

Згідно з п. 3.8. договору процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних.

Відповідно до п. 3.9 договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Згідно з п. 3.10. договору нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому Правилами.

В пункту 3.11 договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

У розділі 8 «Адреси, реквізити та підписи Сторін» кредитного договору містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, адреса, номер телефону, а також підпис ОСОБА_1 .

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98258554000 від 22.10.2021 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України, докази визнання такого договору судом недійсним у матеріалах справи відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 235000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на її рахунок, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача (а.с. 23-30).

Отже АТ «УКРСИББАНК» умови кредитного договору виконало належним чином та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі визначеній кредитним договором.

З виписки за кредитним договором слідує, що відповідач користувалася кредитними коштами та частково виконувала взяті на себе зобов`язання.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 09 грудня 2024 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» укладено договір факторингу № 284, на підставі якого право грошової вимоги за договором кредитування, укладеним з ОСОБА_1 перейшли до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (а.с.18-21).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), крім того товариство може здійснювати інші види грошового посередництва, фінансовий лізинг, інші види кредитування тощо.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу від 09 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 98258554000 від 22.10.2021 в сумі 159997,00 грн., яка складається з: 122097,60 грн. тіло кредиту та 37899,40 грн. заборгованість по комісії (а.с. 22 зворотня сторона).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку боржника слідує, що основна сума боргу (тіло кредиту) за кредитним договором № 98258554000 від 22.10.2021 складає 122097,60 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не сплатила заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 122097 грн. 60 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати цієї заборгованості, не спростувала обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 37899,40 грн.,суд приходить до наступного висновку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року в справі №204/224/21 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) дійшли висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В додатку № 1 до договору № 98258554000 від 22.10.2021 зазначено, що за договором нараховується та сплачується щомісячна комісія за управління кредитом в розмірі 2,3 % від суми наданого кредиту та включається до суми ануїтетного; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500,0 грн., комісія за розрахунково-касове обслуговування відповідно до тарифів банку.

Кредитний договір № 98258554000 від 22.10.2021 не містить опису послуг з надання кредиту, управління та обслуговування кредиту та обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості, встановлено, що банком було нараховано до сплати заборгованість по комісії станом на 09 грудня 2024 року в сумі 37899,40 грн.

Оскільки в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредитом, суд приходить до висновку, що умови зазначеного кредитного договору щодо обов`язку відповідача щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 37899,40 грн. є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 98258554000 від 22.10.2021 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основна сума боргу (тіло кредиту) за кредитним договором № 98258554000 від 22.10.2021 у сумі 122097 грн. 60 коп.

Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 4).

Таким чином, з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2310 грн. 74 коп. (3028,00 грн. х 122097,60 грн./159997,00 грн. = 2310,74грн.).

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога адвокатом Литвиненко О.І. на підставі договору про надання правової допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 (а.с. 34-35).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 4 від 02.06.2025, адвокат надав ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» юридичні послуги на загальну суму 9200,00 грн. (а.с. 35 зворотня сторона).

Платіжною інструкцією № 2687 від 10.06.2025 підтверджується факт сплати адвокату Литвиненко О.І. грошових коштів у розмірі 9200,00 грн. (а.с. 38).

Отже, судом встановлено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у межах розгляду даної цивільної справи становить 9200,00 грн.

Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило.

З урахуванням вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та обґрунтовано нараховані, пропорційні та співмірні судові витрати на професійну правничу допомогу, але пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 7020 грн. 74 коп. (9200,00 грн. х 122097,60 грн./159997,00 грн = 7020,74 грн.).

Керуючись ст.ст., 512, 514, 525, 526, 610, 611, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код у ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98258554000 від 22.10.2021 у розмірі 122097 грн. 60 коп. (сто двадцять дві тисячі дев`яносто сім гривень 60 коп.).

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код у ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2310 грн. 74 коп. (дві тисячі триста десять гривень 74 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7020 грн. 74 коп. (сім тисяч двадцять гривень 74 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код у ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Качан