Ухвала суду № 133591169, 27.01.2026, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/435/22

Провадження № 4-с/938/3/26

УХВАЛА

про повернення скарги без розгляду

27 січня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії приватного виконавцяІгнатіва Олекси Любомировича щодо вчинення дій в частині повернення витрат на експертизу та судового збору боржнику, арешт рахунків та майна виконавцем, примусове виконання виконавчого провадження №80045621 від 20.01.2026 року, зупинення провадження № 80045621 від 20 січня 2026 року у цивільній справі № 938/435/22 на час до вирішення іншої справи, зняття арешту рахунків та майна ОСОБА_1 , інші учасники справи: стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний виконавець: Ігнатів Олекса Любомирович, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшла скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії приватного виконавцяІгнатіва Олекси Любомировича щодо вчинення дій в частині повернення витрат на експертизу та судового збору боржнику, арешт рахунків та майна виконавцем, примусове виконання виконавчого провадження №80045621 від 20.01.2026 року, зупинення провадження № 80045621 від 20 січня 2026 року у цивільній справі № 938/435/22 на час до вирішення іншої справи, зняття арешту рахунків та майна ОСОБА_1 , інші учасники справи: стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний виконавець: Ігнатів Олекса Любомирович.

Вивчивши вказану скаргу та додані до неї документи, суддя вважає, що її слід повернути заявнику без розгляду з таких підстав.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями ч.1-4 ст.448 ЦПК України передбачено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

До скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Вказаним вимогам процесуального закону щодо форми та змісту, подана скарга не відповідає.

Суддя звертає увагу, що, як вказано скаржником, предметом даної скарги є неправомірні дії приватного виконавця та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавче провадження №80045621 від 20.01.2026 року щодо стягнення з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» 215786,87 гривень, з яких сума стягнення 195580,84 гривень; виконавчий збір (винагорода приватного виконавця) 19806,03 гривень; сума виконавчих витрат (приватного виконавця) 400 гривень.

З приводу неправомірності дії приватного виконавця щодо стягнення витрат виконавчого провадження та винагородою для приватного виконавця під час дії воєнного стану, слід зазначити про наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані поширюється, юрисдикція адміністративних судів.

Зокрема у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного (приватного) виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У постанові від 26 жовтня 2022 року в справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону № 1404-VIII з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

З приводу вимоги скажника про зупинення виконавчого провадження № 80045621 від 20 січня 2026 року у цивільній справі № 938/435/22 до вирішення іншої справи, зняття арешту рахунків та майна ОСОБА_1 слід зазначити, що, як вбачається з долученої ухвали Верховного Суду від 15.01.2026 року, на розгляді Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду перебуває касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2025 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 24.11.2025 року.

Відповідно до ст. 436 ЦПК України зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку може суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як вбачається з долученої скаржником ОСОБА_1 ухвали Верховного Суду від 15.01.2026 року, касаційним судом відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2025 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 24.11.2025 року.

Посилання скаржника на ст. 253, 252 ЦПК України як на підставу зупинення виконання оскарженого рішення суду не може бути застосовано, оскільки вказані норми процесуального закону передбачають підстави для зупинення провадження в справі, а не зупинення виконання судового рішення.

Крім того, згідно з п.2 ч.4 ст. 448 ЦПК України до скарги додаються: докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Положенням ч.7 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Скаржником до матеріалів скарги долучено квитанцію №5734270 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету ОСОБА_2 , яка є представником скаржника ОСОБА_1 .

Однак до матеріалів скарги не долучено будь-яких доказів щодо направлення скарги іншим учасникам справи, а саме стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» та приватному виконавцю Ігнатів О.Л., дії якого скаржуються.

Відповідно до ч.5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьоїта/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Зважаючи на наведені обставини та вимоги процесуального закону, дану скаргу слід повернути скаржнику без розгляду.

Одночасно слід роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає її повторному поданню до суду після усунення допущених недоліків.

Керуючись ст. ст. 183, 260, 261, 353, 447 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії приватного виконавцяІгнатіва Олекси Любомировича щодо вчинення дій в частині повернення витрат на експертизу та судового збору боржнику на час до вирішення іншої справи, арешт рахунків та майна виконавцем, примусове виконання виконавчого провадження №80045621 від 20.01.2026 року на час до вирішення іншої справи, зупинення провадження № 80045621 від 20 січня 2026 року у цивільній справі № 938/435/22 на час до вирішення іншої справи, знятття арешту рахунків та майна ОСОБА_1 - повернути скаржнику без розгляду.

Роз`яснити скаржнику, що повернення даної скарги не перешкоджає повторному зверненню з відповідною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Наталія ЧЕКАН