Ухвала суду № 133584041, 27.01.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

27.01.2026

Провадження № 1-кп/389/10/26

ЄУН 389/151/26

У Х В А Л А

27 січня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121020000708 від 09 вересня 2025 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2026 року до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляд надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2026 року, справу передано до провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.12.2025 до ОСОБА_4 застосований строк тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2026.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами з мірою покарання до 8 років позбавлення волі, тож, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків з метою зміни наданих ними показань, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування, і не зникли.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення зазначеного клопотання прокурора через бажання обвинуваченого проходити військову службу, просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у підготовче судове засідання не з`явились, даних про їх належне сповіщення немає.

Вислухавши у підготовчому судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , судвраховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Водночас, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є достатньо суттєвими, наразі не зменшилися, не зникли та продовжують існувати.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, тому, усвідомлюючи тяжкість кримінальних правопорушень та розуміючи можливе покарання у разі доведення його вини та з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду.

Водночас, судом враховано, що обвинувачений раніше судимий, не працює, не має офіційних джерел прибутку, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 06.10.2025, продовжив свою злочинну діяльність, не одружений, утриманці відсутні,з 2024 року перебуває під наглядом лікаря - психіатра (нарколога), а з 31.10.2024 вважається таким, що самовільно залишив військову частину, що вказує на відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків та на високу ймовірність переховування його від суду шляхом залишення постійного місця проживання, маючи при цьому всі можливості і засоби, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на те, що на даний час судом ще не допитано свідків, експертів та потерпілих, одна з яких є його матір`ю і проживає з ним за однією адресою, оскільки проводиться підготовче судове засідання є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов`язаного з виключними запобіжниками у комунікації та його переміщеннях, останній зможе здійснити незаконний вплив на даних осіб з метою зміни раніше наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Зазначене підтверджує, що заявлені раніше ризики наразі не зменшились і це дає достатні підстави вважати, що у разі зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуального обов`язку.

Судом також враховано характер кримінальних правопорушень, та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Доводи обвинуваченого та його захисника про необґрунтованість наявності ризиків та необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом не можуть бути враховані із вищезазначених підстав.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тож ОСОБА_4 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не буде завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст.177,178, 183, 199, 314-315, 334 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 12 години 10 хвилин 27 січня 2026 року до 12 години 10 хвилин 27 березня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 26241445, БАНК ОТРИМУВАЧА: ДКСУ м.Київ, КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 820172, РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA768201720355219001015002505, Призначення платежу: 1.ПІБ особи, яка внесла заставу; 2.ПІБ особи, за яку внесено заставу - ОСОБА_4 ; 3.Найменування суду, що виніс рішення - Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області; 4.Номер справи - №12025121020000708 від 09.09.2025.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк два місяці з дня внесення застави: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

Повний текст ухвали оголошено о 12:50 год. 27.01.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1