Рішення № 133583561, 21.01.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1741/25

Номер провадження 2/194/39/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в особі представника Столітнього М.М. звернувсядо суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 26.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційної телекомунікаційної системи, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C8051», було укладено електронний договір № 6901201 про надання споживчого кредиту, після чого відповідач отримав кредит в сумі 5500,00 грн на свою платіжну карту № НОМЕР_1 . 28.07.2023 року між ТОВ «АвентусУкраїна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційної телекомунікаційної системи було укладено Додаткову угоду до Договору № 6901201 про надання споживчого кредиту та збільшено суму кредиту на 2000,00 грн. Згідно умов кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди, ОСОБА_1 , отримала кредит в розмірі 7500,00 грн, строком на 357 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 21 день. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (17.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору з урахуванням Додаткової угоди до Договору. 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, у зв`язку із чим має заборгованість в розмірі 25857,81 грн, з яких: 7052,25 грн - заборгованість за основною сумою (тіло кредиту); 11648,22 грн - заборгованість по процентам, 7157,34 грн заборгованість по процентам за користування кредитом за 51 календарних днів. Зазначає, що позивачем нараховано проценти за 51 календарних днів за період з 28.05.2024 по 17.07.2024, тобто в межах строку договору. Невиконання відповідачем умов договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 11:30 год 21 січня 2026 року.

Відповідно до ч.2 ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6901201 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 5500,00 грн, строком на 357 днів, зі сплатою відсотків на кожен день користування кредитом 1,99% (стандартна ставка) та знижена процентна ставка 1,194 % в день, у разі застосування програми лояльності. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 днів. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «С8051».

Відповідно до п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно п.3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

28.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційної телекомунікаційної системи було укладено Додаткову угоду до Договору № 6901201 про надання споживчого кредиту, відповідно до якої за домовленістю сторін було збільшено суму кредиту на 2000,00 грн та погоджено внести зміни до договору.

Відповідно до п.1.3 Договору сума кредиту складає 7500,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в договорі на дату його укладання складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 43 404,43% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 24 758,19 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 60 702,65 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 59 480,79 грн. Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору.

Додаткова угода до Договору підписана відповідачем одноразовим ідентифікатором «А2621».

Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 6901201 від 26.07.2023 року.

Також, 26.07.2023, а потім 28.07.2023 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора «С8051» та «А2621», який містить умови кредитування.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 12.06.2024 вих. №20240612-16а на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Авентус Україна» 26.07.2023 о 40:59:11 перераховано кошти у сумі 5500,00 грн.

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 24.07.2024 вих. №2024-07-24-2_4 на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Авентус Україна» 28.07.2023 о 10:00:07 перераховано кошти у сумі 2000,00 грн.

Належність платіжної картки №4441111150701443 відповідачу ОСОБА_1 , підтверджується довідкою наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 29.11.2025 №БТ/Е-19443. Вказаною довідкою також підтверджується отримання відповідачем 28.07.2023 року кредитних коштів у розмірі 2000,00 грн.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого,ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6901201 від 26.07.2023 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6901201 від 26.07.2023 року в сумі 18700,47 грн.

Відповідно до Рішення №251124/1 від 25 листопада 2024 року єдиного учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено назву товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно картки обліку договору (розрахунок заборгованості) складеного ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 6901201 від 26.07.2023 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18700,47 грн, з яких: 7052,25грн - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредита); 11648,22 грн - заборгованість по процентам.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідач ОСОБА_1 , станом на 17.07.2024 (за період з 28.05.2024-17.07.2024, тобто 51 календрних днів) має заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 7157,34 грн.

Загальний розмір заборгованості складає станом на 17 липня 2024 року у розмірі 25857,81 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 7052,25 грн, заборгованість за процентами 11648,22 грн, заборгованість за процентами за 51 календарних днів 7157,34 грн.

Доказів, які б спростовували факт укладення договору позики, факт відсутності заборгованості за вказаним договором відповідачем суду надано не було.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

У відповідності до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підпису електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укластиелектроннийдоговір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Кредитний договір, на підставі якого позивачем вимагається стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень Закону, правових позицій та встановлених обставин справи, суд бере до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса) були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, стороною відповідача до суду не надано, відомостей про те, що правомірність укладеного договору оскаржувалася, також суду не надано.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. В ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернутипозикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договірпозики є укладеним з моменту передання грошей абоінших речей, визначенихродовимиознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання в наслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц).

Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанніможе бути заміненийіншою особою, у тому числівнаслідокпередання ним своїх прав іншійособі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, щоіснували на момент переходу цих прав, якщоінше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, враховуючи положення вказаних норм, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем за Договором №6901201 про надання споживчого кредитувід 26.07.2023, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 .

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин, у зв`язку з укладанням ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 26.07.2023 Договором №6901201 про надання споживчого кредиту та додаткової угоди до цього договору від 28.07.2023, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.05.2024 позивачем було нараховано проценти в межах строку дії договору за 51 календарний день, що становить 7157,34 грн.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором №6901201 про надання споживчого кредиту від 26.07.2023 та додаткової угоди до цього договору від 28.07.2023, заборгованість відповідача становить 25857,81 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 7052,25 грн, заборгованість за процентами 11648,22 грн, заборгованість за процентами за 51 календарних днів 7157,34 грн.

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний немає, оскільки відповідачем він не спростований.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 25857,81 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 7052,25 грн, заборгованість за процентами 11648,22 грн, заборгованість за процентами за 51 календарних днів 7157,34 грн задовольнити.

Щодо вимог позивача про застосування приписів ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦПК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 26.07.2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Заперечень проти розміру та розрахунку витрат на професійну правничу допомогу з боку відповідача не надходило.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано суду копії: договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2028612 від 20.10.2025, рахунок на оплату №11251-20/10-2025 від 20.10.2025 з детальним описом наданих послуг, акту №11251 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024.

Отже, позивачем доведено розмір понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265,274, 280-282,352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ««ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150) заборгованість за Договором №6901201 про надання споживчого кредиту від 26.07.2023року у розмірі 25857,81 грн (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім гривень 81 копійка), з яких заборгованість за основною сумою боргу 7052,25 грн, заборгованість за процентами 11648,22 грн, заборгованість за процентами за 51 календарних днів 7157,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ««ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняпротягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення направити сторонам.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ««ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»,ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 січня 2026 року.

Суддя Ю.І. Соколова