Ухвала суду № 133580472, 27.01.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.01.2026

Справа № 334/646/26

Провадження № 2/334/1426/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності,

встановив:

представник позивачки адвокат Шидзінський І.В. звернувся до суду з позовом до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, в якому просить визнати за позивачкою право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд дійшов висновку, що її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до чинного законодавства позовна заява є процесуальним документом. Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки та відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

Позовна заява не містить зазначення ціни позову. При цьому представник позивачки в позовній заяві зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру.

Проте вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки предметом позову є визнання права власності на квартиру.

Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI)).

Абзацом 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328 гривень.

Таким чином позивачка мала сплатити судовий збір відповідно до визначеної нею ціни позову.

Згідно з частиною другою статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Оскільки ціна позову представником позивачки в позовній заяві не зазначена, судовий збір позивачкою при пред`явленні позову не сплачений, суд визначає розмір судового збору в сумі 4 000 гривень.

У позовній заяві представник позивачки заявив клопотання, в якому просив звільнити позивачку від сплати судового збору враховуючи те, що вона є особою зі статусом внутрішньо переміщеної особи, пенсіонером за віком, іншого впорядкованого житла не має, тобто задоволення позову пов`язано з задоволенням нагальних житлових прав і потреб позивачки.

Згідно зі статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Суд зазначає, що предметом даного позову є не захист житлових прав позивачки, а захист її права власності.

При цьому до позовної заяви взагалі не додані документи, які підтверджують те, що майновий стан позивачки не дозволяє їй сплатити судовий збір.

Враховуючи вищевказане, у задоволенні клопотання представника позивачки про звільнення останньої від сплати судового збору необхідно відмовити.

Таким чином позивачці необхідно подати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору в сумі 4 000 гривень.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 177, 185, 260, 268 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Шидзінського Івана Володимировича про звільнення позивачки від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк сім днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки та відповідача, ціни позову; подання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA828999980313131206000008512, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом_».

У разі невиконання ухвали у визначений строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Фетісов