Ухвала суду № 133580444, 26.01.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/6228/21

Номер провадження 2/333/381/26

УХВАЛА

іменем України

26 січня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовною заявою КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (з централізованого опалення та гарячого водопостачання), -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2021 року, позивач КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суми заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01 лютого 2009 року по 30 червня 2021 року в сумі 40 373 гривень 54 копійок та, крім того, судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Позивач в обґрунтування позову вказав, що Концерн «МТМ» являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Позивач в період з 01 лютого 2009 року по 30 червня 2021 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Проте відповідачі свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконують, у зв`язку з чим унеможливлює своєчасні розрахунки Концерном «МТМ» за спожитий природний газ, що в свою чергу ставить під загрозу безперервність надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Сума заборгованості відповідачів за отримані послуги складає 40 373 гривень 54 копійки. Тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Заочним рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 листопада 2021 року задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Концерну Міські теплові мережі заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 лютого 2009 року по 31 травня 2021 року в розмірі 40 373 гривень 54 копійок. Та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Концерну Міські теплові мережі витрати по сплаті судового збору по 756 гривень 66 копійок з кожного.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2025 року заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2021 року по справі № 333/6228/21 за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (з централізованого опалення та гарячого водопостачання) скасовано. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено по справі судове засідання в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя на 16 вересня 2025 року о 12 годині 00 хвилин.

Відповідачі у встановлений законом строк відзив на позовну заяву не подали, в зв`язку з чим суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Косякової З.М. надійшла заява пор розгляд справи без їх участі, заперечують, щодо позовних вимог та просять відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Заяв з проханням розглядати справи без їх участі або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило. Заперечень стосовно позовних вимог позивача суду не надали.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, представника відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки № 2330-5002549449 від 01 лютого 2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Оріхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2157.

Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 29 травня 2013 року та ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 22 жовтня 2013 року визнано недійсним Розпорядження Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради від 10.01.2012 року №15р про приватизацію квартири АДРЕСА_5 . Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.01.2012 року видане Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради на ім`я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 12.12.2012 року та посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бондар Ю.В.

Рішення набрало законної сили 22 жовтня 2013 року.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України: нікчемний або визнаний судом недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення (ex tunc).

Отже, право власності ОСОБА_3 вважається таким, що ніколи не виникало, оскільки підстава його набуття - договір - є недійсною з моменту укладення.

Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_3 є власником. Однак Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, нагадує, що: державна реєстрація не є підставою виникнення права власності і лише підтверджує вже набуте право; у разі недійсності договору реєстрація не створює право власності.

Якщо правочин визнано недійсним, але рішення реєстратора не скасовано, то відомості реєстру не можуть вважатися достовірним підтвердженням права.

Таким чином, акт державної реєстрації, який ґрунтується на недійсному правочині, не створює юридичного статусу співвласника.

Суд оцінює докази відповідно до ст.89 ЦПК України.

Позивач та його представник на підтвердження своїх позивних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості не надало до суду: договору, який би підтверджував дійсність набуття права; рішення суду про підтвердження права власності; документів, що спростовують чинність рішення суду від 29 травня 2013 року; жодного іншого доказу, який би встановлював існування у ОСОБА_3 права власності після 2013 року.

Натомість в спростування правовідносин з позивачем, відповідач подав до суду в якості доказів: судове рішення, яке встановлює недійсність правочину; підтвердження, що це рішення набрало законної сили; правову позицію Верховного Суду, яка прямо передбачає, що недійсний правочин не породжує прав і не може бути джерелом обов`язку.

Тобто КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» не довело, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири та фактично проживала за зазначеною адресою.

Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Позивач не виконав обов`язок доказування.

Аналізуючи наведені норми права, враховуючи встановлені обставини, суд вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_3 є учасником правовідносин з приводу постачання та споживання централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому в задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» про стягнення заборгованості з останньої слід відмовити.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 ..

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, у зв`язку із ігноруванням даної пропозиції відповідачем, проте Концерн «МТМ» надавав відповідачу як споживачу за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідач такі послуги прийняв, від їх отримання не відмовлялась.

Фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім`я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» та Правил.

Централізоване опалення будинку АДРЕСА_6 здійснюється Концерном «Міські теплові мережі».

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн „МТМ в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ (п. 1.2. Рішення).

Зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року та № 200 від 28.04.2011 року було офіційно надруковано у офіційному засобі масової інформації Запорізької міської ради - газеті „Запорізька січ.

Правовідносини щодо прав та обов`язків між виконавцем з надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов`язків регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн.. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Відповідно до п. 3 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі за текстом Правила), послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 18 Правил, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.

Тарифи за послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення встановлені: Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради № 39 від 31.01.2011 року та № 465 від 14.12.2012р.; Постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг № 650 від 06.06.2014р., № 146 від 17.10.2014р. та № 31.03.2015 р.

За період з 01 лютого 2009 року по 30 червня 2021 року відповідачі споживали надані позивачем послуги з централізованого опалення у приміщення квартири АДРЕСА_5 на загальну суму 40 373 гривень 54 копійки; проте за вищезазначений період часу відповідачі оплату за надані послуги не здійснили, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що підтверджується довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири споживач послуг зобов`язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

В даному випадку підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами по справі є акти органів місцевого самоврядування: рішення Запорізької обласної ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов`язку сплачувати комунальні послуги, пов`язані з утриманням майна, яке перебуває у його власності або користуванні.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачами централізованого опалення, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачем не надано.

На виконання вимог заочного рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 листопада 2021 року було видано виконавчі листи.

26 листопада 2025 року на адресу суду від приватного виконавця Котула А.М. надійшли копії виконавчих листів по зазначеній справі з відміткою про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в разі відсутності предмета спору, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 20.09.2021 у справі №638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (див. пункти 4.14, 4.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 611, 625, 1213 ЦК України, ст.ст.67, 68 ЖК України, п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі № 333/6228/21 за позовною заявою КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (з централізованого опалення та гарячого водопостачання), у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Роз`яснити позивачу, що у зв`язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала виготовлена та підписана 26 січня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов