Ухвала суду № 133569987, 26.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20282/24

УХВАЛА

26 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяв від 29.12.2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/20282/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.

29.12.2025 року до суду за вхід. №137590/25 від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить:

- постановити Ухвалу про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №420/20282/24, виданого 16.12.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 996803,67 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №420/20282/24, виданий 16.12.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 996 803,67 грн, в частині нарахованої заборгованості у сумі 930910,74 коп.

В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , виявивши помилки у поданих нею протягом 2022-2023 року податкових деклараціях фізичної особи підприємця, з серпня по жовтень 2025 року подала податкові декларації фізичної особи підприємця (платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану) з позначкою уточнена, де зазначила належні нарахування податкових зобов`язань, які були враховані Головним управлінням ДПС в Одеській області в інтегрованій картці платника податку шляхом зменшення податкових зобов`язань на 683365 грн. 53 коп.

Протягом 2025 року боржником безпосередньо на рахунок стягувача було сплачено 247 545, 21 грн.

Отже, з врахуванням Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року у справі №420/20282/24, сума боргу ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС в Одеській області складає 65 892,26 ( 996 803, 67- 683 365,53 247 545, 21 ) грн.

29.12.2025 року до суду за вхід. №ЕС/137591/25 від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить:

- постановити Ухвалу про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №420/20282/24, виданого 16.12.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 996 803, 67 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

06.01.2026 року від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду заяв від 29.12.2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, у зв`язку з тим, що 30.12.2025 року Позивач звернувся до державного виконавця з заявою про відсутність у Відповідачки податкового боргу та повернення виконавчого документу.

Згідно ч. 3 ст. 374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі ч. 3 ст.194, ч.9 ст. 205, ч. 2 ст. 374 КАС України розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню проведено в порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву представника позивача, суд входить з наступного.

Приписами п.5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне повернути без розгляду подані заяви у зв`язку з їх відкликанням заявником.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.

Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.

Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред`явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.

Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.

Керуючись ст.ст. 205, 243, 248, 256, 374, 293-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/2050/26 від 06.01.2026 року про залишення без розгляду заяв від 29.12.2025 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа задовольнити.

Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 від 29.12.2025 року за вхід. №137590/25 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню від 26.11.2025 року.

Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 від 29.12.2025 року за вхід. №137591/25 про забезпечення від 26.11.2025 року.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА