Рішення № 133567587, 23.01.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12014/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 02 липня 2025 року №057050012113 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувати до пільгового стажу період навчання з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року, період роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року на посаді майстра у Приватному підприємстві «Металургійний комбінат «Азовсталь»» та призначити пенсію з 25 червня 2025 року відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон №213-VIII), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 25 червня 2025 року він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та отримав рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 02 липня 2025 року №057050012113 про відмову у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №1 (не менше 10 років).

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, тому що його дійсний пільговий стаж за Списком №1 становить 15 років 11 місяців 11 днів: з 14 травня 1990 року по 30 листопада 1990 року, з 02 квітня 1991 року по 01 липня 1991 року, з 03 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року, з 23 червня 1992 року по 31 жовтня 1998 року, з 14 травня 1990 року по 31 жовтня 1998 року (7 років 3 місяці 21 день) на посаді слюсаря-ремонтника, а з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року (5 років 7 місяців 6 днів) на посаді майстра по ремонту устаткування електромостових кранів. Також до періоду пільгового страхового стажу згідно зі статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» повинен бути зарахований увесь час навчання у Маріупольському механіко-металургійному технікумі з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року (3 роки 9 місяців 29 днів), оскільки перерви між закінченням навчання та початком роботи за професією понад три місяці не було.

На переконання позивача, оскільки йому на момент звернення із заявою про призначення пенсії виповнилось 52 роки, його загальний страховий стаж становить понад 32 роки, а пільговий стаж за Списком №1 - понад 15 років, то він має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження (а.с.33), відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

25 червня 2025 року ОСОБА_1 у віці 52 роки звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та рішенням ГУ ПФУ у Волинській від 02 липня 2025 року №057050012113 (а.с.13) йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідно до поданих документів (трудова книжка, диплом, військовий квиток, довідки про стаж, пільгова довідка) загальний страховий стаж становить 32 роки 09 місяців 24 дні, пільговий стаж за Списком №1 6 років 6 місяців 18 днів, пільговий стаж за Списком №2 9 років 2 місяці 17 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно з довідкою від 01 липня 1991 року №021/п (дата наказу на звільнення містить виправлення); до пільгового стажу роботи не зараховано періоди з 14 травня 1990 року по 30 листопада 1990 року та з 02 квітня 1991 року по 21 червня 1991 року згідно з довідкою від 22 квітня 2025 року №03.03.-1/72, оскільки такий період перетинається з навчанням.

Як можна зрозуміти, фактично до пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи з 22 червня 1991 року по 01 липня 1991 року, з 03 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року, з 23 червня 1992 року по 31 жовтня 1998 року (6 років 6 місяців 18 днів) на посаді слюсаря-ремонтника по ремонту металургійного устаткування на підставі довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»» (а.с.24), витягу з наказу від 07 червня 1994 року №118 «Про результати атестації робочих місць в цехах» (а.с.25).

Незгода позивача із відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та незарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року та періоду роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01 січня 2004 року таким законом є, насамперед, Закон №1058-ІV, який був прийнятий на зміну Закону №1788-XII.

За умовами частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», далі Закон №2148-VIII) доповнено Закон №1058-IV розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», яким врегульовано призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», далі Закон №2148-VIII) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

В силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року.

Натомість до набрання чинності Законом №1058-ІV право працівників на призначення пенсії на пільгових умовах регулювалося статтею 13 Закону №1788-XII та до якої Законом України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон №213-VIII) були внесені зміни в частині зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, та застосуванню підлягають зазначені норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

За змістом пункту «а» статті 13 Закону (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020у справі №1-5/2008) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1: пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пункт 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV у редакції Закону №2148-VIII. За їх змістом призначення пенсії за віком на пільгових умовах є додатковою соціальною гарантією для осіб, які виконували певні професійні функції на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

За приписами пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII та пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV позивач за наявності необхідного страхового стажу та пільгового стажу більше 10 років, має право на пільгову пенсію при досягненні 50 років. За недостатності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але за наявності не менше половини стажу на зазначених роботах та відповідного страхового стажу, пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку (60 років) чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Спірним рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 02 липня 2025 року №057050012113 ОСОБА_1 (звернувся із заявою 25 червня 2025 року за пенсією у віці 52 роки) відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1: при необхідному 10 років пільговий стаж становить 6 років 6 місяці 18 днів (з 22 червня 1991 року по 01 липня 1991 року, з 03 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року, з 23 червня 1992 року по 31 жовтня 1998 року). Не зараховано періоди з 14 травня 1990 року по 30 листопада 1990 року, з 02 квітня 1991 року по 21 червня 1991 року згідно з довідкою від 22 квітня 2025 року №03.03.-1/72.

Однак зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує неврахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року та періоду роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року, тоді як ГУ ПФУ у Волинській області період роботи з 01 січня 1999 року по 17 березня 2008 року зарахувало до пільгового стажу за Списком №2 (становить 9 років 2 місяці 17 днів).

Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, зі змінами).

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731; далі Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

У пункті 4 Порядку №383 уточнено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена Постанова №442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Такі ж висновки викладено Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17, від 18 травня 2021 року у справі №229/2330/17.

У позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с.14-16). Згідно із записами трудової книжки (у межах спірного періоду з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року) ОСОБА_1 з 01 листопада 1998 року на підставі наказу від 27 жовтня 1998 року №407 переведений на посаду майстра по ремонту устаткування електромостових кранів у ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», на якій працював по 07 червня 2004 року (наказ від 08 червня 2004 року №388/к).

Позивач наполягає на тому, що займана ним у період з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року посада - майстер по ремонту устаткування електромостових кранів відноситься до посад, передбачених Списком №1.

У трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо спеціального характеру робіт, показників шкідливості та умов праці за Списком №1 у спірний період, а уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку №637 (додаток 5), для зарахування періоду роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року до пільгового стажу за Списком №1, як видно з матеріалів справи, відповідачу надана не була.

Натомість довідка ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 22 квітня 2025 року №03.03.01-72к (а.с.24) не містить підтвердження періоду роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року на посаді, що передбачена Списком №1 (а.с.24), а період роботи з 01 січня 1999 року по 17 березня 2008 року (тобто, на посаді майстра по ремонту устаткування електромостових кранів, на посаді заступника начальника цеху по обладнанню у мартенівському цеху) позивачу зараховано до пільгового стажу за Списком №2.

В матеріалах справи також наявна копія доповнень до форми Т2 ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (а.с.18), відповідно до якої робота на посаді майстра по ремонту устаткування електромостових кранів на підставі наказу по комбінату від 02 грудня 1999 року №366 за результатами атестації робочих місць дає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Те саме згідно з наказами від 28 вересня 2001 року №315, від 18 вересня 2006 року №300 стосується посади заступника начальника цеху по обладнанню (цех №3 мартен) (а.с.17).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового держаного соціального страхування (форма ОК-5) у розділі «Відомості по спеціальному стажу (за наявності даних за періоди до 2009 року включно)» код підстави для обліку спецстажу вказано ЗПЗ0113Б1 (працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2).

Отже, ГУ ПФУ у Волинській області не мало підстав для зарахування позивачу за поданими документами до пільгового стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 період роботи з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року: вимога підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 щодо підтвердження спеціального стажу з 01 листопада 1998 року по 07 червня 2004 року шляхом подання пенсійному органу уточнюючої довідки згідно з додатком 5 до Порядку №637 (яка має містити відомості про характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списку або їх номеру, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка) не виконана, а відповідно до доповнень до форми Т2 робота за посадою «майстер по ремонту устаткування електромостових кранів» у вказаний період за результатами атестації робочих місць дає ОСОБА_1 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Спірним у цій справі є також незарахування ГУ ПФУ у Волинській області до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01 вересня 1987 року по 30 червня 1991 року.

Як вбачається з відомостей диплому серії НОМЕР_2 (а.с.20), позивач у 1987 році вступив у Маріупольський механіко-металургійний технікум за спеціальністю «Устаткування заводів чорної металургії», який закінчив у 1991 році; рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 21 червня 1991 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «технік-механік».

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 на підставі наказу від 03 липня 1991 року №4/п прийнятий в мартенівський цех на посаду слюсаря-ремонтника по ремонту металургійного устаткування 4 розряду з 03 липня 1991 року (а.с.14 зворот). Як слідує з довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22 квітня 2025 року №03.03.01-72/к (а.с.24), вказана посада передбачена Списками №1, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

За приписами статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання в Маріупольському механіко-металургійному технікумі і днем прийняття на роботу за професією не перевищує три місяці, то період навчання має бути зарахований і до пільгового стажу.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №127/1762/17.

Оскаржуване рішення відповідача не містить жодних мотивів та правових підстав незарахування ОСОБА_1 періоду навчання до його пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Відсутність у рішенні аналізу відповідного періоду навчання та причин його виключення з пільгового стажу свідчить про його необґрунтованість та невідповідність критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. Відповідно до принципу належного врядування суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, які є зрозумілими, чіткими та містять належне правове обґрунтування, а відсутність таких відомостей у рішенні ГУ ПФУ у Волинській області вказує на його невідповідність адміністративним актам та є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За обставин цієї справи наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 02 липня 2025 року №057050012113 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період навчання у Маріупольському механіко-металургійному технікумі.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом в електронній формі через систему «Електронний суд», позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції від 13 жовтня 2025 року №ПН4201876, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.8, 30).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (тобто, у цьому разі 1211,20 грн х 0,8).

У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 487,48 грн. Надміру сплачений судовий збір у сумі 242,24 грн (1211,20 968,96 грн) може бути повернуто за окремим клопотанням на підставі статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 02 липня 2025 року №057050012113.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період навчання у Маріупольському механіко-металургійному технікумі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк