Ухвала суду № 133566168, 21.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21394/25

провадження № 2/753/2774/26

У Х В А Л А

"21" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Розумієнком І. П., провівши підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до судуз позовом про визнання недійсним виданого ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідачка) свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 , спадкодавець) та визнання права власності на успадковане майно ( частину квартири АДРЕСА_1 ).

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач та спадкодавець є рідними братами, а їх мати ОСОБА_5 (далі також - ОСОБА_5 ) набула право на спадкування після смерті сина на підставі заповіту та вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до положень частин четвертої, п`ятої статті 1268 ЦК України, оскільки страждала на психічне захворювання, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування медичної документації ОСОБА_5 та про призначення щодо неї посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 08.12.2025 суд залучив до участі у справі Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України як третю особу, яка не заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовив у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи, встановив строки для подання інших заяв по суті справи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 21.01.2025.

Відмовляючиу задоволенні клопотань про витребування доказів та про призначення експертизи суд виходив з того, що в силу положень частини четвертої статті 1268 та частини першої статті 40 ЦК України фактичні дані, які містяться у медичній документації ОСОБА_5 , та обставини, які можуть бути встановлені за результатами проведення посмертної психіатричної експертизи, не мають значення для вирішення справи.

23.12.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

02.12.2025 від відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.

06.01.2026 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивач просив: встановити факт перебування померлої ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини після смерті її сина ОСОБА_4 у такому психічному стані, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; визнати ОСОБА_5 такою, що фактично прийняла спадщину після смерті її сина ОСОБА_4 ; визнати недійсним видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частку квартири АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

16.01.2026 від представника позивача надійшли повторні клопотання про витребування доказів (медичної документації ОСОБА_5 ) та про призначення щодо неї посмертної судово-психіатричної експертизи.

В підготовчому засіданні 21.01.2026 позивач та його представник наполягали на прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову та підтримали зазначені клопотання, відповідачка заперечувала проти прийняття заяви про зміну предмета позову посилаючись на те, що змінені позовні вимоги ґрунтуються на інших підставах.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмета позову, суд застосовує такі процесуальні норми та виходить з таких мотивів.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Наявний у зазначеній нормі сполучник «або» вжитий для вираження альтернативи (вибору з кількох варіантів), тобто законодавець не передбачив можливості одночасної зміни підстав і предмету позову.

За змістом пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України підставою позову є факти і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу, а предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, при цьому зміна наведених у позовній заяві правових обґрунтувань щодо спірних правовідносин не вважається зміною підстав позову.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені новою позовною заявою у відповідності з ЦПК України з одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Співставленням змісту позовної заяви та заяви про зміну предмета позову установлено, що в обох випадках позивач посилається на одну і ту ж обставину, а саме на те, що на момент відкриття спадщини після смерті брата психічний стан їх матері фактично унеможливлював усвідомлення нею значення своїх дій та керування ними.

В обох заявах позивач на обґрунтування своїх вимог зазначає, що його матір вважається такою, що прийняла спадщину, а відтак після її смерті він як єдиний спадкоємець за законом набув право на спадкове майно.

Отже ураховуючи, що заява про зміну предмета позову лише доповнює позов новими вимогами, які за міркуванням позивача більш повно захистять його порушене право, подання такої заяви жодним чином не свідчить про інші підстави позову.

Разом з тим дослідженням додатків до заяви про зміну предмета позову установлено, що її подано без додержання вимог, викладених у частині третій статті 176 ЦПК України.

Цією нормою передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з нормою пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VIза подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату подання заяви про зміну предмета позову складає 1 331,20 грн.

При об`єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону № 3674-VI).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину) та за вимогу майнового характеру (про визнання права власності).

За змістом заяви про зміну предмета позову позивач доповнює позов ще трьома вимогами немайнового характеру, які мали б бути оплачені судовим збором в загальному розмірі 3 993,60 грн (1 331,20х3), проте до заяви доданідокументи про сплату судового збору лише в розмірі 3 328,50 грн.

Зважаючи на викладене та ураховуючи, що цивільний процесуальний закон не передбачає можливості залишення без руху заяви, поданої в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України, підстави для прийняття заяви позивача про зміну предмета позову відсутні.

Вирішуючи вимоги повторних клопотань про витребування доказів та про призначення експертизи, суд застосовує норми частини четвертої статті 77 ЦПК України, згідно з якою суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, та частини другої статті 214 цього Кодексу, яка покладає на головуючого у судовому засіданні обов`язок спрямовувати судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Предмет доказування у цивільній справі, зазвичай, випливає з підстав позову та формується шляхом аналізу норм права та поданих доказів.

Відтак з огляду на правові підстави позову, яким є положення частини четвертої статті 1268 ЦК України, та визначений законом момент визнання особи недієздатною (частина перша статті 40 ЦК) суд дійшов висновку, що у цій справі лише рішення суду про визнання ОСОБА_5 недієздатною відповідає критерію належності доказів, а інші дані про її психічний стан не стосуються предмета доказування.

Слід також зазначити, що під час розгляду цивільної справи № 359/7323/19 за позовом ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини суд констатував, що вона перебувала на лікуванні у медичних закладах вже після спливу визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Строк проведення підготовчого провадження у даній справі закінчився, спір між сторонами не врегульовано, заяв про бажання укласти мирову угоду, врегулювання спору за участю судді, вступ у справу інших осіб та зустрічного позову до суду не надходило.

Отже ураховуючи, що під час підготовчого провадження судом було здійснено усі необхідні та можливі дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а саме: визначено склад учасників судового процесу, предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги і обставини справи, які підлягають встановленню, суд вбачає підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті з встановленням загального порядку дослідження доказів.

Керуючись статтями 189, 197-200, 258-261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду подану позивачем відповідь на відзив та подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову.

Відмовити у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи.

Підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності закритита призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 26.02.2026 о 14-00 год. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, каб. 124.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Повна ухвала складена та підписана суддею 26.01.2026.