Рішення № 133559656, 23.01.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2026 р. Справа153/2139/25

Провадження2/153/875/25-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 лютого 2022 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 9054829, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 2000 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Також, 24 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Договір №93113, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 12000 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 9054829. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 9054829. 28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93113. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 93113. Разом з тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитних договорів у нього утворилась заборгованість, яка станом на день звернення з позовом до суду становить за Договором №9054829 від 01.02.2022 р., у розмірі 3700.00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2000.00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1300.00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. Заборгованість за комісіями - 400.00 грн. Інфляційні збитки - 0.00 грн. Нараховані 3% річних -0.00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №93113 від 24.12.2021 р., становить 17797.31 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 11495.81 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6200.50 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. Заборгованість за комісіями - 101.00 грн. Інфляційні збитки - 0.00 грн. Нараховані 3% річних -0.00 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальному розмірі 21497 грн. 31 коп. та судові витрати.

02 січня 2026 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 23 січня 2026 року.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином судовою повісткою-повідомленням із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, встановлено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «КРЕДИТПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит №93113. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 12000.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 252 днів. Своїм підписом Позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Відповідно до п.п.2.2.2Перший транш в сумі 12000 грн. надається не пізніше наступного робочого дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 9000 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3000 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією нарахованою згідно п.2.5. індивідуальної частини.

Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 9000 грн. шляхом перерахунку на банківську картку відповідача НОМЕР_1 за допомогою системи ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС». Вказане підтверджується копією листа ТОВ «ЕЛАЄНС» від 20.03.2025.

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит №93113 від 24.12.2021 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, судом встановлено, що 28 січня 2025 року було укладено договір №28012025 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93113. Факт укладення вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копією Договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 року, копією Платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0491640000, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу № 28012025 від 28 січня 2025 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 року до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №93113, заборгованість за яким станом на 28.01.2025 року становила 17 797 грн. 31 коп. (11 495 грн. 81 коп. заборгованість за тілом кредиту,6200 грн. 50 коп. заборгованість по процентам, 101 грн. за комісією).

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №93113 від 24.12.2021 року позивачем додано детальний розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 16.12.2025 року становить 17 797 грн. 31 коп. (11 495 грн. 81 коп. заборгованість за тілом кредиту,6200 грн. 50 коп. заборгованість по процентам, 101 грн. за комісією, нарахованими за період з 24.12.2021 року по 02.09.2022 рік.

Крім того, 01 лютого 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит №9054829. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2000.00 грн. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 600.0 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Також сторонами Договору узгоджено, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 2000 грн. шляхом перерахунку на банківську картку відповідача НОМЕР_2 за допомогою системи АТ «ТАСКОМБАНКОМ». Вказане підтверджується копією листа АТ «ТАСКОМБАНКОМ» від 30.102025 року.

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит №9054829 від 01.02.2022 року сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, судом встановлено, що 26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №9054829. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 9054829. Факт укладення вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копією Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року, копією Платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 року, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26-07/2024 від «26» липня 2024 року.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 26-07/2024 від «26» липня 2024 року до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №9054829, заборгованість за яким станом на 26.07.2024 року становила 3700 грн. (2000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1300 грн. заборгованість по процентам, 400 грн. за комісією).

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №9054829 від 01.02.2022 року позивачем додано детальний розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 04.03.2022 року становить 3700 грн. (2000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1300 грн. заборгованість по процентам, 400 грн. за комісією), нарахованими за період з 01.02.2022 року по 04.03.2022 рік.

Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаними кредитними договорами до боржника ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що боржник належним чином не виконував умови кредитного договору, унаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість. Суд вважає надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитами вірними та такими, що не суперечить умовам кредитних договорів

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем за двома кредитними договорами становить 21 497 грн. 31 коп. ( 3700 грн.+ 17797 грн.31 коп).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч. 1ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст.526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеними договорами й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №0580200005 від 26.11.2025 року, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 13000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прас-лист, заявка на надання юридичної допомоги №1507 від 03.11.2025 року, витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року на суму 13000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. В іншій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.11Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,- задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м.Київ вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №9054829 від 01.02.2022 року та №93113 від 24.12.2021 року в розмірі 21 497 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто сім) гривень 31 (тридцять одна) копійка.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати в сумі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2026 року.

Суддя: Дзерин М.М.