Ухвала суду № 133559536, 23.01.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/27/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.01.2026 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Бойко А. В., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «КАЛЬНІЙ» про повернення безпідставно набутих коштів,-

Встановив:

14.01.2026 до Погребищенського районного суду Вінницької області подано позов ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «КАЛЬНІЙ» про повернення безпідставно набутих коштів, згідно з яким позивач просить стягнути з ФГ «КАЛЬНІЙ» на його користь 753044,85 грн. безпідставно набутих кошів, а також 59939,14 грн. інфляційних витрат та 23273,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2024 ОСОБА_1 помилково перерахував на рахунок ФГ «КАЛЬНІЙ» грошові кошти у розмірі 753044,85 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути помилково перераховані кошти, однак вказані кошти відповідачем повернені не були, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.02.2026.

22.01.2026 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову 836256,17 грн., мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить в подальшому виконання рішення суду.

Відповідно до наказу №02-в від 21.01.2026 суддя Бойко А. В. 22.01.2026 перебував у відпустці.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно зі ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду в разі ухвалення такого на користь позивача.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти ФГ «КАЛЬНІЙ» в межах ціни позову, що становить 836256,17 грн. Також позивач зазначає, що застосування забезпечення позову необхідне для реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на його користь, а також задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи дану заяву, суд виходить з того, що між сторонами наявний спір щодо перерахованих на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 753044,85 грн. Враховуючи обсяг позовних вимог та вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 836256,17 грн., які знаходяться на рахунку ФГ «КАЛЬНІЙ».

Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя пересвідчився, що між сторонами існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, відповідає позовним вимогам. Судом враховано співмірність виду забезпечення позову, за яким звернувся позивач до суду, а саме накладення арешту на грошові кошти, що належить відповідачеві, та заявленими позовними вимогами.

Положеннями ч.7 ст.153 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч.3 ст.154 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача суд вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ФГ «КАЛЬНІЙ» у сумі 836256,17 грн., які знаходяться на рахунку відповідача.

Суд звертає увагу на те, що задоволення заяви про забезпечення позову не являється фактичним вирішенням справи по суті і не порушує права відповідача, а лише обмежує його у здійсненні права розпорядження грошовими коштами в сумі 836256,17 грн.

При цьому, суд вважає, що вказані заходи є співмірними зі змістом позовних вимог та при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.3, 11, 149-151, 153, 154, 247, 258-260 ЦПК України, суд, -

Постановив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які наявні на банківських рахунках ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «КАЛЬНІЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37926701, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 22252, Вінницька обл., Вінницький р-н., с. Плисків, вул. Центральна, 2) в межах ціни позову, що становить 836256,17грн. (вісімсот тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 17 коп.) до набрання законної сили судовим рішення у справі №143/27/26.

Копію ухвали направити учасникам справи та до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Богдана Хмельницького, 75, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200) для негайного виконання.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя