Постанова № 13355850, 11.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року № 8341/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств,-

В С Т А Н О В И Л А:

30.01.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «ТТК» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Івано-Франківську № 0000772304/0 від 11.07.2007р., № 0000772304/1 від 11.09.2007р. та № 0000772304/2 від 21.11.2007р. (а.с.2-6).

Під час розгляду справи позивач визнав суму визначеного податковим органом зобовязання з податку на прибуток підприємств та відмовився від позовних вимог щодо визнання нечинними і скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень в частині основного платежу в розмірі 1483 грн. (а.с.123).

Наведена відмова від частини позовних вимог була прийнята судом першої інстанції, про що винесено ухвалу суду від 28.01.2009р. про закриття провадження в адміністративній справі у цій частині (а.с.137).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009р. заявлений позов задоволено, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0000772304/2 від 21.11.2007р. в частині визначення ТзОВ «ТТК» податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16623 грн.; стягнуто з державного бюджету понесені позивачем судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.144-145).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у м.Івано-Франківську, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.147-148).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що під час розгляду справи судом не враховані вимоги пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп.2.8 п.2 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001р.

Також матеріалами справи не підтверджується факт самостійного виявлення платником податків допущеної в ІІ кварталі 2006 року помилки при поданні декларації за ІІІ квартал 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 11.06.2007р.-02.07.2007р. відповідачем ДПІ у м.Івано-Франківську проведено комплексну позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ «ТТК» за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 316/23-2/20530616 від 05.07.2007р. (а.с.10-42).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено, зокрема, заниження податку на прибуток в сумі 3980 грн., в тому числі заниження в ІІ кварталі 2006 року на 35743 грн. і завищення цього податку в ІІІ кварталі 2006 року на 31763 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000772304/0 від 11.07.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 3980 грн. за основним платежем і 17872 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

За результатами розгляду скарги позивача відповідачем ДПІ в м.Івано-Франківську останню частково задоволено, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000772304/0 від 11.07.2007р. скасовано в сумі 3746 грн. (в тому числі основного платежу 2497 грн. та фінансової санкції 1249 грн.), про що винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000772304/1 від 11.09.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 1483 грн. за основним платежем і 16623 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8, 57-61).

За результатами подальшої процедури апеляційного узгодження скарги позивача щодо визначення податкових зобовязань були відхилені (а.с.62-65, 66-69, 78-83, 84-87), а податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000772304/2 від 21.11.2007р. на аналогічні суми (а.с.9).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковим органом визначено податкове зобовязання в сумі 1483 грн. за основним платежем, тому штрафні (фінансові) санкції згідно вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід застосовувати з врахуванням максимальної величини донарахованої суми податкового зобовязання, тобто, з суми 1483 грн., а не з суми 33246 грн.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок діяльності платника податків свідчать як про заниження, так і про завищення його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі коли дані документальної перевірки платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і податковий орган виявляє суму недоплати, відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону та пп.6.1.3 п.6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001р., такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від податкового органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 2.8 вказаної Інструкції визначено, що недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

При цьому пп.6.1.3 п.6.1 Інструкції передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Отже, штрафні (фінансові) санкції відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовуються на визначені перевіркою суми занижень податкових зобов'язань (недоплат) за відповідні базові податкові (звітні) періоди без урахування встановлених перевіркою завищень податкових зобов'язань у інших базових податкових періодах.

Інструкцією про порядок застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби передбачена послідовність дій при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з метою дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) їх розміру, а саме:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

Актом перевірки позивача встановлено, що останнім занижено за ІІ квартал 2006 року податок на прибуток в сумі 33246 грн., податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом у ІІІ кварталі 2007 року, через що згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції складають: 33246 грн. х 10 % х 5 (кількість періодів, починаючи з періоду, на який припадає граничний термін подання декларації подання декларації за ІІ квартал 2006 року, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу) = 16623 грн.

За наведених обставин, податковим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі, визначеному пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із урахуванням верхньої та нижньої меж розміру штрафних санкцій, встановлених вказаним підпунктом.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що платником податків самостійно було виправлено допущену у ІІ кварталі 2006 року помилку, у звязку з чим відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вказаної норми закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Оскільки позивачем сума недоплати у складі декларації за ІІ квартал 2006 року не була збільшена на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку, то правові підстави для застосування до спірних правовідносин вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є відсутніми.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На виконання цієї норми податковий орган надав суду належні докази, які свідчать про правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень в частині розміру застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а тому заявлений позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Таким чином, заявлений ТзОВ «ТТК» адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Із врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТК» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос