Ухвала суду № 133558437, 26.01.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/98/26

Провадження №: 2/336/1457/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельні ділянки.

Ухвалою судді від 13.01.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу роз`яснено, що всупереч вимогам ст.188 ЦПК, у позовній заяві позивачка просить визнати право власності на дві різні земельні ділянки з різних підстав.

Між тим, 15.01.2026 від представника позивача адвоката Вельможно О.О. надійшла заява на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у якій позовні вимоги не роз`єднані.

Вимоги позивача підлягають роз`єднанню в самостійні провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Звертаючись до суду, позивачка об`єднала в одне провадження вимоги про визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,250 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2323986200:05:001:0030, що розташована в за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої був укладений договір дарування та визнати право власності в порядку набувальної давності на земельну ділянку площею 1,0397 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323986200:05:001:0031, що розташована в за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані вимоги не є основними та похідними одна до одної, тобто вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної.

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Аналогічні положення містяться в абзаці 4 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Виходячи з викладеного вище, вимоги позивача підлягають роз`єднанню в самостійні провадження.

Керуючись ст. 188, 258, 260 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Роз`єднати вимоги ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельні ділянки.

Залишити на розгляд позовні вимоги ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку на підставі договору дарування.

Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.

Передати копію ухвали судді до канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя для реєстрації позовної заяви в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю в позовному провадження відповідно до ст. 14 ЦПК України у порядку, визначеному п.2 ч.6 ст.188 ЦПК.

Копію ухвали направити позивачу у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

Суддя О.А. Савеленко