Рішення № 1335582, 10.01.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2008 Справа № 12/285

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арго Трейд”, м. Харків

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Виноградів

про стягнення заборгованості в сумі 48 334,83 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача -Котенко С.В.., (представник за довіреністю № 578 від 26.12.2007 року)

Від відповідача - не з'явився (не викликався, явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арго Трейд”, м. Харків до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Виноградів про стягнення заборгованості в сумі 48 334,83 грн.

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки визначені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Письмовою заявою (вх. № 247 від 10.01.2008 року) представник позивача повідомив суд про погашення відповідачем 10 000 грн., після порушення провадження у справі та підтримує позовні вимоги у залишку боргу 38 334,83 грн.

На вимогу суду відповідач письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Судом здійснені заходи щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій, чим виконано підпункти 4, 5 пункту 3.5.1 та 3.5.11 „Інструкції з діловодства щодо порядку направлення учасникам процесу процесуальних документів та оформлення відмітки про їх відправку” від 10.12.2002 року № 75 (Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/12/28).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 38 334,83 грн. - основного боргу щодо оплати за поставлені, згідно договору поставки № ТД -0358 - 07 від 27.03.2007 року, продукти харчування, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- видатковими накладними за період червень -серпень 2007 року ;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставлені продукти харчування (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставлених продуктів харчування є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Однак відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 10 000 грн., тому провадження у справі про стягнення в цій частині позову належить припинити відповідно до п. 1 -1 ст. 80 ГПК України, а решта суми боргу -38 334, 83 грн. підлягає стягненню примусово.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арго Трейд” (м. Харків, вул. 2 - ий Вологодський в'їзд, 2; код 31440281) суму 38 334,83 (тридцять вісім тисяч триста тридцять чотири грн. 83 коп.) -основного боргу та 483,35 грн. (чотириста вісімдесят три грн. 35 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В стягненні решти позову -провадження у справі припинити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.