Ухвала суду № 133557374, 22.01.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/960/26

1-кс/308/423/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025070000000419 слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Поляна Черкаського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000419 від 17.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог нормативно-правових актів, достовірно знаючи, що обіг бойових припасів без дозвільних документів серед громадян заборонений, діючи приховано від сторонніх осіб, тобто розуміючи встановлені обмеження та заборони, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, свідомо став на шлях скоєння тяжкого злочину у сфері кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та усвідомлено вчинив протиправні дії спрямованих на придбання, носіння, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, в порушення вимог «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в невстановлений органом досудового розслідування час та дату, але не пізніше 16:00 години 26.09.2025 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але на території Закарпатської області, незаконно придбав бойові припаси зокрема: корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 та запал з маркуванням «127-83 УЗРГМ-2 583», які в остаточно спорядженому стані є осколковою наступальною гранатою РГД-5, корпус ручної осколкової оборонної гранати «М52П3» та запал до неї, які в остаточно спорядженому стані є осколковою наступальною гранатою РГД-5, корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 з маркуванням «107-1-79» та запал з маркуванням «3778 УЗРГМ 349-2», які в остаточно спорядженому стані є ручою осколковою оборонною гранатою Ф-1, корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та запал з маркуванням «5379 УЗРГМ УЗЧП», які в остаточно спорядженому стані є ручою осколковою оборонною гранатою Ф-1, які відносяться до категорії боєприпасів і виготовлені промисловим способом

Надалі, у точно не встановлений час, але не пізніше 16:00 години 26.09.2025 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що вищезазначені предмети являються бойовими припасами, у порушення визначеного порядку, не повідомив поліцію про вказаний факт перемістив вказані предмети до лісосмуги, яка розташована у мікрорайоні Червениця, міста Ужгород та почав зберігати корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 та запал з маркуванням «127-83 УЗРГМ-2 583», які в остаточно спорядженому стані є осколковою наступальною гранатою РГД-5, корпус ручної осколкової оборонної гранати «М52П3» та запал до неї, які в остаточно спорядженому стані є осколковою наступальною гранатою РГД-5, корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 з маркуванням «107-1-79» та запал з маркуванням «3778 УЗРГМ 349-2», які в остаточно спорядженому стані є ручою осколковою оборонною гранатою Ф-1, корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1 та запал з маркуванням «5379 УЗРГМ УЗЧП», які в остаточно спорядженому стані є ручою осколковою оборонною гранатою Ф-1.

У подальшому, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 26.09.2025 близько 16:50 год., перебуваючи в мікрорайоні Червениця, міста Ужгород, збув вищевказані боєприпаси за грошову винагороду ОСОБА_7 , отримавши від останнього грошові кошти в сумі 40 000 гривень.

Слідчий вказує, що 20.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого, ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та просив застосувати до свого підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити йому мінімальний розмір застави. Наголосив, що його підзахисний отримав тяжке поранення виконуючи обов`язком, пов`язаний із захистом Батьківщини та виконуючи бойове завдання. Зауважив, що вказані прокурором ризики не доведені. Додатково зауважив, що місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_3 . Також подав відповідні заперечення.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав захисника та підвередив, що місцем його проживання є саме АДРЕСА_3 .

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250700000004191 від 17.09.2025 року.

Слідчим суддею встановлено, що 20.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які були досліджені слідчим суддею у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, його характеризуючі дані, а саме його безпосередня участь у бойових діях та отримання тяжкого поранення, його вік та те, що останній є військовослужбовцем.

Крім того, у зв`язку із відкритою військовою агресією російської федерації проти України, на території України було запроваджено воєнний час, який триває по теперішній час.

Матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а тому слідчий суддя зазначає, що даний злочин у період дії воєнного стану на території України посягає на безпеку держави та має підвищену соціальну небезпеку.

Одночасно, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Згідно поданого клопотання прокурор зауважує, що наявні ризики, передбачені: п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вказує, що ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Аналізуючи імовірність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення умисного тяжкого злочину, який передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а також приймає до уваги те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та має реальну можливість покинути територію України.

Наведені обставини, на переконання слідчого судді, є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Що стосується ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя зауважує, що ризик впливу на свідків та експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від даних учасників та дослідження їх судом. При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний зможе вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, іншими особами та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Також приймаючи до уваги діяльність підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого йому правопорушення, на переконання слідчого судді є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може продовжити вчинення злочину, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Поряд з цим, вирішуючи питання про наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя вважає, що наявність таких прокурором не доведено.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Окрім наявної підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені слідчим суддею ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вказує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, у співвідношенні із тяжкістю інкримінованого підозрюваного злочину, кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування, що виправдовує більш суворе втручання в права людини та їх обмеження при вирішення питання при застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту про незадовільний стан здоров`я через отримання поранення внаслідок виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, та зауважує, що установою виконання покарань №9 повинна бути забезпечено необхідна медична допомога підозрюваному у разі необхідності.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених цим Кодексом становить - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі території с. Баранинці Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну

Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного та його захисника про інше його місце проживання, ніж вказане у повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, так як стороною захисту відповідних підтверджуючих доказів дійсному місцю проживання ОСОБА_4 , відмінного вказаному у клопотанні, не надано.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 19 год. 41 хв. 20 січня 2026 року по 19 березня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися за межі території с. Баранинці Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого чи прокурора;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний рахунок: UA198201720355209001000018501, Банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26213408.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1