Рішення № 13355676, 28.12.2010, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-266/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2010 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Поляниці М.М.

секретаря судового засідання Барабаш В.М.

за участю: представника позивача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кутська лісова компанія» «Про стягнення боргу по договорах позики» та зустрічним позовом спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кутська лісова компанія» до ОСОБА_3 “Про визнання недійсними договорів позики»,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого зазначає, що відповідно до укладених договорів позики №2 від 15.02.2010 року та №3 від 22.02.2010 року він позичив СП ТОВ «Кутська лісова компанія» грошові кошти в сумі 72321.80 грн. Дані кошти СП ТОВ «Кутська лісова компанія» зобовязалось повернути йому по Договору позики №2 в сумі 37071.80 грн до 16.03.2010 року, по Договору позики №3 в сумі 35250 грн до 23.03.2010 року. Відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав та станом на 09.08.2010 року зазначені кошти не повернуло. На неодноразові прохання повернути борг, останній в добровільному порядку не бажає йому повернути. Просить стягнути з відповідача 72321.80 грн. заборгованості по кредитному договору, інфляційні втрати в сумі 264.31 грн, 3 % річних в сумі 853.53 грн, пеню -31153.67 грн, моральну шкоду в сумі 1000 грн та судові витрати по справі та витрати на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві додатково зазначивши, що кошти позивачем були внесені на рахунок підприємства для погашення заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками. На той час у Болехівському міському суді розглядалась кримінальна справа стосовно позивача, як директора підприємства щодо невиплати зарплати. Отримані підприємством від позивача кошти були виплачені робітникам.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення повістки, причину неявки не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні правові відносини між сторонами виникли з договірних відносин.

Нормами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Нормами ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1059 зазначеного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем СП ТзОВ «Кутська лісова компанія 15.02. 2010 року та 22.02.2010 року було укладено договори позики за №2, №3 згідно яких відповідач отримав 72321.80 грн. (а.с.5-6) Підтвердженням отримання відповідачем зазначених коштів є квитанції до прибуткового за №4 від 15 лютого 20010 року та за №5 від 22 лютого 2010 р. (а.с.7-8)Згідно зазначених договорів відповідач зобовязувався повернути йому кошти по Договору позики №2 в сумі 37071.80 грн до 16.03.2010 року, по Договору позики №3 в сумі 35250 грн до 23.03.2010 року.(а.с.5,6) Взяті на себе зобовязання СП ТОВ «Кутська лісова компанія» належним чином не виконало. Отримані кошти відповідач використав для виплати заробітної плати найманим працівникам, що підтверджується відомостями на виплату грошей (а.с.71-84). Загальна сума заборгованості за укладеними договорами становить 72321.80 грн.

Суд приходить до висновку, що позивачем фактично була надана відповідачу фінансова допомога, яка була виключно направлена на виплату заборгованості по заробітній платі найманим працівникам.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що СП ТОВ «Кутська лісова компанія не виконало належним чином взятих на себе зобовязань, а тому позивач має право вимагати повернення всієї суми внесених коштів.

Отже з СП ТзОВ «Кутська лісова компанія на користь позивача слід стягнути 72321,80 грн. боргу (отриманої фінансової допомоги), та судові витрати по справі, що документально підтверджені.

Вимоги позивача про стягнення заподіяної моральної шкоди не підлягають до задоволення оскільки діючим ЦК України не передбачено такий вид цивільно-правової відповідальності у грошових зобовязаннях, як відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин в частині позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з СП ТзОВ «Кутська лісова компанія» 1000 грн. моральної шкоди слід відмовити

Також слід відмовити в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені. Підставою для такого висновку суду служить те, що ОСОБА_3 діючи, як директор підприємства не отримав згоди загальних зборів учасників товариства на укладення договорів позики.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підстав викладеного, ст.ст.509,525,526,572,589,610,1046-1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 3.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кутська лісова компанія» «Про стягнення боргу по договорах позики» задоволити частково .

Стягнути з спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Кутська лісова компанія» (ідентифікаційний код 31711523, вул. Вовчинецька,225 с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76006) на користь ОСОБА_3 72321 (сімдесят дві тисячі триста двадцять одну) грн. 80 коп. боргу, 3650 (три тисячі шістсот пятдесят) грн. витрат по надання правової допомоги адвокатом, 723 (сімсот двадцять три) грн. 22 коп. сплаченого судового збору (державного мита) та 120 (сто двадцять) грн. витрат по оплат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у Болехівському міському суді.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя М.М.Поляниця