Рішення № 133556184, 22.01.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10205/25

провадження № 2/208/2575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю секретаря судового засідання - Кривонос Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 8404608 про надання споживчого кредиту (далі - Договір) в електронній формі. За умовами договору відповідач отримав кошти у сумі 40 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % в день строком на 360 днів (до 17.12.2024). Оскільки відповідач зобов`язання за договором не виконав, станом на 13.05.2025 виникла заборгованість у сумі 86 328,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 39600,00 грн; суми прострочених платежів по процентах за період з 21.10.2024 по 17.03.2025 - 46 728,00 грн.

В зв`язку із невиконанням Позичальником своїх зобов`язань зі сплати коштів в повному обсязі Позивач просить стягнути суму заборгованості з Позичальника в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 29.08.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 22.01.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Ухвалою від 22.01.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був підписаний Договір про надання споживчого кредиту № 8404608 від 21.10.2024 (далі - Договір) шляхом використання одноразового ідентифікатора С3873 (а.с. 34 - 38).

Відповідно до п. 1.2 Розділу 1 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає 40 000 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,5 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо Споживач до 20.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п. 1.3 - 1.5 Розділу 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 21.10.2024 року або 22.10.2024 року (п. 2.2 Розділу 2 Договору).

Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Розділу 3 Договору).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит тіло кредиту становить 40 000 грн, проценти за користування кредитом за період з 21.10.2024 по 16.10.2025 - 138 000 грн. Дата першого платежу 20.11.2024 року, сума - 6000 грн. Загальна вартість кредиту - 178 000,00 гривень. (а.с. 38, зворотній бік).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу кошти в розмірі 40 000,00 гривень шляхом їх перерахування на картковий банківський рахунок клієнта, зазначений в договорі, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 20250514-264 від 14.05.2025 (а.с. 19).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами виконав частково, 17.11.2024 року оплатив в рахунок погашення боргу 6 000 грн., що становить перший платіж за кредитом відповідно до Графіку платежів.

Станом на 13.05.2025 року відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 86 328,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 39 600,00 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за зниженою ставкою за період з 21.10.2024 по 19.11.2024 - 5996,00 грн, за стандартною ставкою за період з 21.11.2024 по 17.03.2025 - 46 332,00 грн.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п`ятої ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року та Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 року (в частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами частини другої статті 1054 ЦК України відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору і його умови.

Факт укладення кредитного договору (позики) не може бути встановлено судом без встановлення факту перерахування грошових коштів позичальнику. Встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту перерахування коштів на рахунок боржника слугує додатковим підтвердженням факту укладення кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 09 серпня 2023 року у справі № 755/16831/19 (провадження № 61-17567св21).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц.

Договір про надання споживчого кредиту № 8404608 від 21.10.2024 року укладений між сторонами в електронній формі шляхом його підписання за допомогою введення одноразового ідентифікатора, а тому він є укладеним у письмовій формі, що відповідає вимогам, передбаченим статтями 207, 208, 1055 Цивільного кодексу України, відповідач отримав суму кредиту на свою платіжну картку, отже в нього виник обов`язок з повернення отриманих коштів у розмірі та на умовах встановлених договором, а також процентів за користування ними.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Графіком платежів до Кредитного договору визначена періодичність, сума погашення та черговість оплати Позичальником заборгованості за кредитним договором, що включає погашення заборгованості за тілом кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, чим порушив взяті на себе зобов`язання. Відтак, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 39 600 гривень є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 21.10.2024 по 17.03.2025, суд виходить із наступного.

У позовній заяві позивач пред`явив позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами у сумі 46 728,00 гривень, з яких:

396,00 грн - проценти нараховані за період з 18.11.2024 по 19.11.2024 за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,5 %, що становить 198,00 грн в день;

46 332,00 грн - проценти нараховані за період з 21.11.2024 по 17.03.2025 за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 %, що становить 396,00 грн в день.

Як зазначалось вище, в силу вимог статей 1048, 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Пунктом 1.5.2 Розділу 1 Договору передбачена сплата позичальником зниженої процентної ставки у розмірі 0,5 % в день за умови: якщо Споживач до 20.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Графіком платежу строк першого платежу встановлений 20.11.2024 року та становить 6000,00 грн.

Як випливає із наданого Позивачем розрахунку заборгованості відповідач 17.11.2024 року на виконання умов Договору в рахунок погашення заборгованості сплатив 6000 грн, тобто виконав умови, передбачені п. 1.5.2 Розділу 1 Договору, для застосування до кредитної заборгованості зниженої процентної ставки у розмірі 0,5 % в день.

При цьому з наданого розрахунку слідує, що з 21.11.2024 по 17.03.2025 Позикодавець здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі стандартної процентної ставки (1 %), замість 0,5 %, в день, що є порушенням умов Договору.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 21.10.2024 по 17.03.2025 року підлягають частковому задоволенню:

- вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,05 % в день за період з 18.11.2024 по 19.11.2024 у сумі 396,00 гривень є законними та обґрунтованими;

- вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % в день за період з 21.11.2024 по 17.03.2025 є незаконними та необґрунтованими.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов до висновку, що за період з 21.11.2024 по 17.03.2025 з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,05 % в день, що становить 23 166,00 гривень (117 днів х 198,00 грн).

Загальна сума заборгованості за процентами складає 23 562,00 гривень.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, визначивши спірні правовідносини та норми права, що підлягають застосуванню до них, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» суму заборгованості за кредитним договором у сумі 63 162,00 гривень, з яких 39 600,00 гривень - основна сума боргу, 23 562,00 - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, що становить 73,17 % пред`явлених позовних вимог (63 162,00 грн / 86 328,00 грн х 100 %).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 2 422,4 гривень та витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду (витрати з відправлення досудових вимог/повідомлень/претензій Боржнику), у сумі 105,00 гривень.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог частково з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1 772,47 грн. (2 422,40 грн х 73,17 %).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27 квітня 2006 року (далі - постанова № 590).

Пунктом 2 постанови № 590 установлено, що: коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат (крім судового збору), вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком.

Додатком до Постанови № 590 передбачено такі витрати, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, та граничні розміри для їх компенсації:

витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи - не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у позовній заяві позивач заявив вимогу про розподіл судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду (витрати з відправлення досудових вимог/повідомлень/претензій Боржнику), у сумі 105,00 гривень, на підтвердження чого надав досудову вимогу до Відповідача (а.с. 21), опис вкладення у цінний лист про направлення досудової вимоги Відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання (а.с. 23), список згрупованих відправлень про направлення цінного листа Відповідачу із зазначенням плати за пересилання 60 грн (а.с. 24), опис вкладення у цінний лист про направлення позовної заяви Відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання (а.с. 33), список згрупованих відправлень про направлення цінного листа Відповідачу із зазначенням плати за пересилання 65 грн (а.с. 32). Загальна вартість витрат на пересилання поштової кореспонденції відповідачу 125 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що судові витрати позивача, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у сумі 105 гривень підтверджені належними та допустимими доказами, клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача на адресу суду не надходило, тому такі судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» підлягають стягненню такі витрати у сумі 76,83 гривень (105 грн х 73,17 %).

Керуючись ст. 258, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512 - 519, 610, 1046 - 1049, 1054 - 1055 Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» суму заборгованості за Договором № 8404608 про надання споживчого кредиту від 21.10.2024 у сумі 63 162,00 гривень (шістдесят три тисячі сто шістдесят дві грн. 00 коп.), з яких: 39 600,00 грн - основна сума заборгованості за тілом кредиту, 23 562,00 грн - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» сплачений судовий збір у сумі 1 772,47 гривень (одна тисяча сімсот сімдесят дві грн 47 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у сумі 76,83 гривень (сімдесят шість грн 83 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення суду складено 26.01.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», адреса місцезнаходження: 03062, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 90-А; код ЄДРПОУ 41078230.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. А. Подкопаєва