Ухвала суду № 133551394, 26.01.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/489/26

Номер провадження 2/711/1039/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

26 січня 2026 року Суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Казидуб О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення пені та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення пені та моральної шкоди.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 в свої позовній заяві в одній із позовних вимог просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 4000 грн. 00 коп. за порушення прав споживача.

При цьому, підставою звільнення від сплати судового збору зазначає ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.

При цьому, позовна заява містить три вимоги, одна з яких про відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн. 00коп.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції.

Тобто, виходячи зі змісту позовної заяви, позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч.3 ст.23ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц Верховного Суду.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відносно звільнення від сплати судового збору за позовною вимогою щодо стягненні пені за прострочення виконання зобов`язання, відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у розмірі 4072 грн. 47 коп., суддя зазначає наступне.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

П.5, 17,22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних споживчих правовідносинах такої слабшої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), виконання робіт, надання послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Проте, на спірні правовідносини хоч і поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», однак саме абзац 1 частини п`ятої статті 10 зазначеного Закону застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг. Така пеня підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг.

Однак, в даному випадку між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 договір про надання послуг не укладався.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені як одного з видів неустойки також повинна оплачуватися судовим збором, оскільки, її стягнення регламентовано у вказаних правовідносинах саме положеннями ЦК України, а не Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди та пені має справлятися судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.

А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2129 грн. 92 коп. та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору.

Банківські реквізити для сплати судового збору при зверненні до Придніпровського районного суду м. Черкаси:

Отримувач коштівГУК у Черк.обл./Придніпр.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37930566 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA968999980313141206000023765 Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Придніпровський районний суд м. Черкас (назва суду, де розглядається справа)

Крім того, дана заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно частин 1, 2 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до частини 5, 6 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 24, 29 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі Положення про ЄСІТС), підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом, така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України та пункту 29 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, вона подана до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до матеріалів справи, позивачем взагалі не надано підтвердження про надіслання відповідачу ФОП ОСОБА_2 позовної заяви з додатками.

Відповідно до Відповіді № 30416243 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, фізична особа РНОКПП НОМЕР_1 (ФОП ОСОБА_2 ) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до Відповіді № 2259824 від 21.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.

Для усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачу ФОП ОСОБА_2 копій поданих до суду документів за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 та надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2129 грн. 92 коп.

В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, стягнення пені та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків до п`яти днів з дня вручення ухвали.

В разі неусунення недоліків позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Г. Казидуб